Військова та патріотична діяльність легіону Українських Січових Стрільців (УСС), етнополітика української влади доби національно-визвольних змагань 1917—1921 років, Голодомор 1932—1933 років стали основою наукових досліджень і праць знаного історика, професора Тернопільського національного економічного університету Миколи Лазаровича. Його серце, певна річ, активно відгукнулося на заклик Революції гідності. Нині російський агресор разом зі своїми найманцями-терористами українську землю закривавив війною. Пан Микола не міг не піти, кажучи словами поетеси, «на Донбас — боронити історію, щоб манкурта козак поборов». Пішов, звісно, добровольцем. Наш кореспондент поспілкувався з Миколою ЛАЗАРОВИЧЕМ про найважливіше, найпам’ятніше, найдушевніше, найбажаніше в його долі, як, зрештою, й усієї України. 

Прощавай, літо! Запам’яталося воно нам небувалою спекою (така була 1921 року), зливами і пожежами. Але порадувало щедрим урожаєм хлібної ниви, садовини і городини. У засіки держави уже засипано близько 40 мільйонів тонн добірного збіжжя, а полиці на ринках і в супермаркетах вгинаються від багатющого вибору овочів і фруктів. 

На підконтрольній Україні території Луганщини залишилося всього 6% шахт із тих вугільних підприємств, якими славився край. І кращі антрацити — по той бік лінії розмежування. Але навіть газове вугілля, яке нині видобувають гірники об’єднань «Лисичанськвугілля» та «Первомайськвугілля», конче потрібне людям: пригорща такого твердого палива здатна взимку обігріти цілу хату. Щоправда, своє професійне свято видобувачі чорного золота зустрічають не надто радісно — загроза консервації нависла над половиною рудників, що залишилися в українській Луганщині. Про це розповів «Урядовому кур’єру» начальник департаменту промисловості та інфраструктури обласної військово-цивільної адміністрації Олександр ІСАЧЕНКО.

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Українець, який завершив Другу світову

«Народе мій, до тебе я ще верну»

«Хто проти тиранії, встаньте!»

Після жовтневого перевороту 1917 року більшовики скасували всі царські закони й масово перейменували населені пункти і вулиці на честь своїх вождів. Мали намір на тисячоліття помітити свою територію, як роблять це звірі. Більшовиків не зупинило навіть те, що більшість географічних назв — історичний спадок давніх часів, за яких не лише російських царів, а навіть Московії ще не існувало. 

…Зміни в ландшафті поблизу Рівненської АЕС, де автотрасу Київ — Ягодин перетинає багато високовольтних ліній електропередач, одразу впали в очі. Насамперед на ділянці дороги недалеко від райцентру Володимирець. Тут ліворуч і праворуч буквально за півроку здійнялися вгору і закрокували до горизонтів десятки потужних недавно змонтованих мачт ліній надвисокої напруги. Правда, поки що без гірлянд електроізоляторів та товстенних дротів, які провисають над землею. Коли все це зберуть докупи і увімкнуть нарешті до Об’єднаної енергосистеми країни (ОЕС), важко сказати. Роботи ще багато. Принаймні уряд вимагає від Міненерговугілля завершити все до початку опалювального сезону. З цим довгобудом давно пов’язують проблеми з енергозабезпеченням всієї центральної частини України. 

Офіційний Брюссель вважає, що Україна демонструє помітний прогрес у сфері візової лібералізації, тому може розраховувати на успіх. Про це заявив глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер під час спільної прес-конференції з Президентом України Петром Порошенком, який відвідав столицю Євросоюзу з робочим візитом. 

Прогнозованого експертами й фінансовими аналітиками на осінь цього  року  і такого очікуваного нашими ворогами дефолту не станеться, оскільки українській владі вдалося досягнути домовленості про реструктуризацію майже 19 мільярдів доларів і списання 20% боргу, або майже 4 мільярдів доларів. Терміни погашення  тієї частини боргу, що не буде списана, переносять з  2015—2023 років на 2019—2027 роки. Тобто Україна не сплачуватиме основну суму боргу до 2019 року, повідомив учора, відкриваючи урядове засідання, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. А міністр фінансів Наталія Яресько, відповідальна за переговори з кредиторами, назвала угоду про реструктуризацію найбільш вигідною з можливих і такою, що є виграшем для обох сторін. 

Розширене засідання уряду за участі керівників областей охопило спектр проблем, що постають нині перед економікою, соціальною сферою, суспільством. Зокрема про оцінку діяльності місцевої влади й підготовку країни до наступного опалювального сезону, систему субсидій і розрахунків за спожиті енергоносії ми розповідали у минулому номері. 

Прибуток від експорту зернових нинішнього жнивного сезону очікують на рівні шести мільярдів доларів, повідомив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. За його словами, це рекордний прибуток за останні роки. Лише у липні Україна експортувала борошна на 4,856 мільйона доларів. При цьому левову частку товару викупив Китай — на 1,225 мільйона.