Укотре беру 11 клас і вкотре від батьків і дітей чую одні й ті самі питання, які залишаються без відповідей. Перше і найголовніше: чому результати ЗНО з певних навчальних предметів зараховують як результати державної підсумкової атестації в школі? Таку практику було започатковано 2007/2008 навчального року. Однак тоді, на відміну від нинішніх випускників, учні мали змогу не погодитися з оцінкою за дванадцятибальною шкалою, виставленою за тест з української мови, хоч у тесті були питання і з літератури. Аналогічне було і з іншими навчальними предметами. Інші ж у письмовій формі просили зарахувати результати ЗНО як результати ДПА. Саме того навчального року вчителі-предметники зітхнули з полегшенням: уперше їм не треба було перевіряти стоси переказів, вислуховувати відповіді випускників. Проте вже за рік ЗНО і ДПА в школі повністю розмежували, мотивуючи це тим, що школа не повинна мати ніякого стосунку до УЦОЯО, отже вчителі-предметники знову почали проводити звичні ДПА, результати яких фіксували в додатку до атестата. 

«З такими лісниками природоохоронці точно будуть дружити, а не ворогувати», — заявили екоактивісти після ознайомлення з роботою Тетерівського лісгоспу на Київщині зі створення охоронних зон навколо гнізд рідкісних птахів. У цій держустанові до живої природи ставляться з повагою давно, а от іншим лісопідприємствам доведеться гуманізувати свою роботу, якщо не з доброї волі, то з примусу. 

Цієї середи Прем’єр-міністр Володимир Гройсман виніс на розгляд присутніх три теми: підвищення соціальних стандартів на 10% з 1 грудня, правила формування рахунків за житлово-комунальні послуги для громадян і фінансовий бік реформи охорони здоров’я. 

Кількість ріелторів в Україні поступово і неухильно зменшується. Так, приміром, у Києві за останні три роки їх стало вдвічі менше — у столиці працює 150 агенцій нерухомості з чотирма тисячами фахівців із нерухомості. Керівники різних галузевих асоціацій твердять, що ця професія стала практично вимирати, а люди шукають можливостей для купівлі-продажу квартир чи будинків на різних сайтах без посередництва ріелторів.

Справді, останнім часом такі ресурси надто популярні у населення. Проте, продаючи або купуючи житло без посередників, можна потрапити в халепу: знайдуться не виписані особи, житло може бути заставним у банку тощо. 

Професійне, а почасти й життєве кредо військових хірургів — не зашкодити. Їхня робота — особлива філософія. Від уміння фахівця блискавично приймати рішення і правильно використовувати золоту годину залежить, чи виживе поранений, чи вдасться зберегти його від каліцтва. Кожне врятоване життя для хірурга — це власна перемога. Особливо тоді, коли інакше як дивом ситуацію й назвати не можна.

Чи були готові хірурги до надання медичної допомоги у перші дні неоголошеної війни на сході країни? Чи достатньо було на той час фахівців і чи вистачало медикаментів та обладнання, щоб оперативно і кваліфіковано надавати необхідну поміч пораненим бійцям? Цим «УК» поцікавився у провідного хірурга Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (ГВКГ) полковника медичної служби Ростислава ГИБАЛА. 

Хто з нас не відає про мольфарів — карпатських чаклунів, знахарів, ворожбитів. Їхній світ — таємничий, незвіданий, поєднує світле й темне. На колір, сутність і справи гуцульських магів, що, з одного боку, наповнені світлом, а з другого — тьмяністю, неяскравістю, звернула увагу тернополянка Оксана Грицай, викладач відділення дизайну Галицького коледжу ім. В. Чорновола. І вирішила створити колекцію одягу, щоправда, суто жіночого. Тож назвала її «Мольфарка». 

Уже кілька років у Дрогобичі музиканти проводять благодійну акцію «Музика рятує!» У центрі міста під старовинною ратушею на змонтованій сцені, бува, й двічі на тиждень солісти, естрадні ансамблі, професійні й самодіяльні музиканти дають благодійні концерти містянам. Під час цих виступів збирають кошти на лікування дітей і людей з найбільш соціально незахищених категорій жителів Дрогобиччини, Трускавця, Стебника і Стрия. Дві прозорі скриньки метр заввишки активно наповнюють купюрами — хто скільки може. Це стало, мабуть, своєрідною духовною потребою: музика і благодійність. 

Учора промисловий майданчик Чорнобильської АЕС став місцем концентрації інтелекту, доброї волі, величезних коштів і титанічних зусиль міжнародної коаліції у складі близько чотирьох десятків країн. Під акомпанемент лапатого снігу тут завершено насування нового безпечного конфайнмента над зруйнованим навесні 1986 року енергоблоком №4 та об’єктом «Укриття».  

Нещодавно Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що у питанні введення страхової медицини в Україні відбувається постійний рух по колу, ніяк не ухвалюють відповідних рішень. І це правда, тому що за всі роки незалежності країна бачила не один законопроект у цій сфері, відбувалися різноманітні дискусії. У 2010—2014 роках проходив так званий процес підготовки системи медичного страхування як пілотний проект, проте все це не було впроваджено в практику. 

Позаду залишились перші емоції від побаченого в е-деклараціях. Сказати, що вони вразили українців, — не сказати нічого. Адже всі знали, що наші судді, депутати, чиновники — люди не бідні, але що настільки багаті, не здогадувались. Особливо коли йшлось про тих, хто жодного дня не працював у бізнесі. Однак не вірили депутати в те, що все це серйозно, тому, як і раніше, брехали у своїх деклараціях. Щоправда, тепер, коли за такі дії загрожує чималий штраф і навіть кримінальна відповідальність, вони традиційно починають шукати винних. Тож на які наслідки е-декларування варто чекати, «Урядовий кур’єр» розпитав експертів.