Нещодавно наша газета надрукувала матеріал «Валютний режим послабиться?», в якому йшлося про те, що деякі вимоги постанови правління Національного банку №278 про новий порядок обміну валюти, яка діє з 23 вересня 2011 р., не узгоджуються з вимогами Закону «Про захист персональних даних». При підготовці матеріалу прес-служба Нацбанку не надала «УК» коментар щодо того, чи планує регулятор вносити якісь зміни (корективи) у вищезгадану постанову. Днями ми отримали інформацію від прес-служби, що більше схожа на відписку…  

Незабаром в Україні має запрацювати нова для нас система реєстрації прав власності нерухомого майна. Відповідно до Закону  «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації прав на нерухоме майно та їх обтяжень при їх державній реєстрації», з 01.01.2013 р. функція реєстрації прав на нерухомість перейде від БТІ до Державної реєстраційної служби, що нині створюється. Хоч, можливо, це відбудеться і швидше — орієнтовно в другому кварталі цього року, як пообіцяв міністр юстиції Олександр Лавринович. Які функції залишаться в БТІ після того, як частину їхніх обов’язків передадуть Держреєстратору? Прояснити ситуацію ми попросили голову асоціації БТІ «Укртехінвентаризація» Леоніда ЧЕРНЕНКА.

Потреба модернізації та оновлення виробництв у металургії, експорт продукції якої дає понад 40% від усього експорту країни і де працює понад півмільйона осіб, назріла давно.  

Зважаючи на ситуацію з цінами на блакитне паливо, подекуди вугілля стає рятівним кругом для деяких галузей. Як то кажуть, зріс попит на вугілля — зріс і його видобуток. Про те, як спрацювали вугледобувні підприємства торік та про плани на 2012 рік розповів перший заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Ігор ПОПОВИЧ.   

Якщо в радянські часи, щоб побачити якийсь фокус, потрібно було йти в цирк, сьогодні можна навідатися до супермаркету. Ось де дійсно відбуваються справжні дива. Причому чи не щодня. Останнім часом один із найпопулярніших фокусів — «омолодження» продукції з вичерпаним терміном придатності. Як саме відрізнити свіжий продукт від залежалого, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Останнім часом особливо часто спостерігається «забудькуватість» працівників магазинів. Найчастіше вони не пам’ятають про те, що потрібно змінити цінники на продукції. Так трапилось і з колегою — кореспондентом Валентином, який схотів купити цукерки за акційною ціною. В торговельній залі на ціннику під цукерками була вказана їхня вартість – 50 грн за коробку, а на касі йому вибили 60 грн. Коли хлопець прийшов додому й уважно вивчив чек, то зрозумів, що його ошукали. Тому наступного дня взяв чек і пішов до магазину, аби з’ясувати, чому акційну продукцію йому продали зовсім не за акційною ціною. Зі своєю проблемою він звернувся до продавця, яка пояснила, що вони не встигли змінити цифри на цінниках. Адже акція вже давно минула. Повертати гроші за цукерки вона теж не хотіла. Та коли до їхньої розмови приєдналась адміністратор магазину, питання одразу вирішили на користь колеги, якому повернули кошти.  

Коли в далекому 1908 році британці в порядку експерименту взялися запроваджувати на своїх островах сезонний час, вони не думали й не гадали, що незвичне досі ноу-хау згодом увійде в практику багатьох країн світу, а в деяких із них через сто з лишком років навіть розгорнуться справжні пристрасті.  На манер тих, котрі донедавна спостерігалися в нас… Залишати так званий «літній» час, не залишати — сперечалися міністри і науковці, медики і парламентарії, жителі крайнього сходу і крайнього заходу країни…  

Рік тому одесити почули про свою землячку Анну Яблонську як про жертву домодєдовського теракту, і тільки нині пізнали її як непересічного митця.

Коли школярка із села Семидуби Дубенського району Лариса Вітюк посіла перше місце на обласній олімпіаді з німецької мови, та ще й з величезним відривом від суперників, це неабияк здивувало поважне журі: як-не-як — глибинка. Втім, із всеукраїнської олімпіади в Одесі дівчина тоді привезла для області призове третє місце. Через два роки цей самий шлях повторила її сестра Людмила. Обох учениць підготувала до перемог їхня вчителька німецької і за сумісництвом мама Ганна Вітюк.

Ця пісня претендує бути вписаною в Книгу рекордів Гіннеса за тривалу популярність на українській естраді, а прообраз її героїні — Марія Федорівна Киселиця — на еталон скромності і внутрішньої краси. Тож доки політики дискутують, чи може кухарка керувати державою, талановиті буковинці — поет Михайло Ткач, композитор Степан Сабадаш та співак Дмитро Гнатюк — довели піснею, яка облетіла півсвіту, що прима кулінарії може керувати найвитонченішими струнами людського серця.