Глава уряду Володимир Гройсман неодноразово обіцяв розкрити українцям деталі роботи очолюваного ним уряду. Слова «публічність» і «відкритість» — це вже невід’ємна складова всіх його виступів. Тож минулий вівторок став бенефісом цифр. У залі засідань Володимир Гройсман зустрічав присутніх, стоячи за високою трибуною. Там він провів годину й дев’ять хвилин, щоб означити людям за допомогою прямого включення досягнення Кабміну за 2016 рік.

Цей виступ — не що інше, як публічний звіт роботи уряду. Ці сімдесят хвилин — оптимістичний погляд у минуле. У когось з українців фрази Прем’єра зародили надію на успішне майбутнє. Дивуватися нічому: якщо вірити його словам, то до всіх сфер розвитку нашої країни наближається стабільність, до кишень громадян — підвищена заробітна плата, а економіка загалом виходить на новий вектор розвитку, посилюючи показники ВВП за сплином кожного з чотирьох кварталів року. Одне слово, за таких тенденцій буде тільки краще. Принаймні, це смислове під∂рунтя прочитувалося зі звіту.

Усе розпочиналося з нагадування про копітку роботу над формуванням державного бюджету на 2017 рік у перші дні вересня, про його вчасне внесення до сесійної зали Верховної Ради, про планове входження завдяки ухваленню цих, хай і скорегованих норм, у новий 2017-й.

Попри позитивні тенденції, попереду на всіх нас чекає багато роботи. Фото з Урядового порталу

Сьогодні роблять інвестиції в майбутнє

На 2016-й урядовці поставили собі за мету забезпечити економічне зростання країни. Нині Володимир Гройсман переконав про його досягнення. «Якщо ми відчували з 2015-го економічне падіння, то у 2016 році нам вдалося забезпечити за друге півріччя зростання 2,2% ВВП. У четвертому кварталі ми мали показник економічного зростання в економіці 4,7% ВВП. Це означає, що українська економіка почала вставати з колін і що в перспективі матимемо можливості для підвищення соціальних стандартів, — пояснив глава уряду. — За цифрами стоять безпосередньо люди. Коли ми працюємо над підвищенням економічного зростання, то маємо за рахунок активної економіки сформувати ресурси бюджету й спрямувати їх на якісне життя громадян».

Згідно з його формулою, економічне зростання — це інвестиція у вищі заробітні плати, якісні медичні послуги, оновлена інфраструктура. За кожним із цих чинників торік розробляли покроковий Антикризовий план дій. Завдяки таким нововведенням, на думку Прем’єра, кожне з міністерств і відомств більшою чи меншою мірою вийшло на позитивний результат. У 2017 році цей документ витіснить із передової позиції Середньостроковий план дій уряду. Нині пункти щодо приборкання інфляційних процесів і забезпечення якісного життя людей вивчає експертне середовище.

Інфляція не перевищила 13%

«Нам вдалося зупинити негативну дію глибинних економічних проблем і забезпечити відновлення економічного зростання», — продовжив звітувати за 2016-й Прем’єр. Він попросив скептиків врешті перестати зверхньо та в категоричній формі оцінювати дії уряду, а керуватися передовсім статистичними даними. Про те, що цифри не вводять в оману, стало зрозумілим зі слів Прем’єра: «Якщо взяти до уваги ціноутворення в країні та зміну споживчих цін, то інфляція у 2015 році досягла 43%. У 2016-му її рівень становив приблизно 12,4%».

Із чого починалися реформи? На це запитання нація почула відповідь одразу. Зміни стосувалися системи управління державними фінансами — відтепер кошторис країни розраховують на три й більше років, формуючи прогнозований розвиток національної економіки. Торік вдалося відновити співпрацю з МВФ, уникнути дефолтного стану. Перші показники зростання економіки, за даними Прем’єра, з’явилися завдяки промисловості, будівельній галузі та сільському господарству.

«Ми хочемо, щоб і 2018-й, і 2019 роки також були роками економічного зростання, адже це наповнення національного бюджету, можливість переспрямувати кошти на підвищення якості життя людей», — продовжив тему Володимир Гройсман.

Говорив він і про збільшення інвестиційного капіталу на 16,4% порівняно з 2015 роком, про зростання номінальної заробітної плати на 23,5%. Щоправда, тут Прем’єр вніс уточнення: «Врахуємо 12% інфляції. Тому реальна заробітна плата стала більшою на 9%».

Для забезпечення економічного зростання уряд почав «фрагментарно й системно» реформувати податкову систему. Створено й можливості для розвитку бізнесу завдяки скасуванню 367 застарілих постанов КМУ. Відбуваються зміни й у Державній митній службі. Перші позитивні новини — це зростання надходжень на 18,3 мільярда гривень (суму планують збільшити вдвічі); запровадження сучасних технологій під час митного оформлення вантажів тощо.

Посилює позицію України як світового гравця Офіс із залучення та підтримки інвестицій, Офіс із просування експорту. До слова, географія експорту поступово розширюється — від Канади до країн Азії та Африки.

Торік позитивних результатів уряд досягав і за допомогою запровадження системи електронних державних закупівель. Система ProZorro допомогла заощадити приблизно 8 мільярдів гривень.

«Нафтогаз» чекає на зміни

У 2017 році Володимир Гройсман виносить у фокус уваги корпоратизацію підприємств. Він переконаний, що завдяки ефективній приватизації держпідприємств вдасться сформувати чесні підходи до управління ними. Він анонсував на 2017 рік початок «капітального ремонту країни». Корективи вноситимуть у всіх галузях, які впливають на її успішність. З-поміж таких глава уряду виокремив будівництво й реконструкцію вітчизняних автошляхів.

«Ми знаємо, що треба зробити, аби в середньостроковій перспективі змінити ситуацію на дорогах на краще, — сказав Прем’єр. — Поки що відремонтовано вчетверо більше дорожнього покриття, у півтора раза більше усунено ямковості. У 2018 році запрацює Дорожній фонд».

ПАТ «Укрзалізниця» вийшла у 2016-му на 303 мільйони гривень прибутку. Вона поповнила бюджет 15 мільярдами гривень податків і зборів. Придбано понад 1020 вантажних вагонів, відремонтовано понад 30 тисяч. Досягненням Прем’єр також вважає капітальний ремонт 62 локомотивів, модернізацію залізничних колій (в 4,5 раза більше, ніж у 2015 році).

«Закупівлі ProZorro дали змогу заощадити 500 мільйонів гривень, — сказав Володимир Гройсман. — Маємо створити незалежну наглядову раду як вищий контрольний орган залізниці. За таким планом ми працюватимемо і з іншими державними стратегічними підприємствами. НАК «Нафтогаз України» буде пілотним проектом».

Що робити з антрацитовим вугіллям?

Попри анонси урядовців, під час цього засідання уряд не ухвалював рішення про запровадження надзвичайного стану в енергетичній сфері. Єдине, про що йшлося, — про системний підхід уряду, спрямований на досягнення енергетичної незалежності країни і збільшення видобутку українського газу, що дасть змогу диверсифікувати постачання вугілля з тимчасово неконтрольованих територій.

«Для того, щоб провести модернізацію та відмовитися від цього вугілля, перейти, наприклад, на газову групу, яку видобувають у підконтрольних регіонах, нам треба три — п’ять років. І ще щороку інвестиції обсягом не менш як 15 мільярдів гривень. Але така залежність постійно зменшується», — сказав Прем’єр.

У питанні постачання антрацитової групи вугілля з тимчасово неконтрольованої території України Прем’єр порадив розмежувати питання «боротьби з контрабандою і боротьбу з українським народом».

«Я категорично проти будь-яких проявів контрабанди. Згоден, що потрібно зупинити всі переміщення контрабандних товарів не тільки залізницею, а й іншим транспортом через лінію розмежування. Але коли йдеться про національну безпеку нашої країни, про те, що люди мають отримати тепло й електроенергію в оселях, що ми перебуваємо посеред опалювального сезону, то нині деякі українці хочуть власними руками зірвати опалювальний сезон, спонукати віялові відключення у нашій країні. Це неприпустимо», — означив позицію Прем’єр, додавши, що уряд забезпечив якісну підготовку до нинішнього опалювального сезону.

Окрім цього, від постачання вугілля залежить вітчизняна металургія. Ідеться про 300 тисяч працівників галузі.

«Якщо Авдіївський коксохімічний завод міг зупинитися через обстріли росіян, то нині він може зупинитися, тому що в нього немає необхідної сировини для продовження роботи. Ніхто не має права на цьому спекулювати», — наголосив Прем’єр, додавши, що зупинка експорту може призвести до падіння української торгівлі, може підірвати основи національної валюти.

Наступний нюанс — у структурі виробництва електроенергії в Україні понад 30% електроенергії генерують із вугілля. За словами Володимира Гройсмана, Київ, Харків, Черкаси, Чернігів із вугілля виробляють тепло для осель громадян. І держава щороку споживає 24 мільйони тонн вугілля. Про те, що антрацитове вугілля видобувають з українських надр на тимчасово непідконтрольній території, йшлося у такому розрізі: «Критичний імпорт, мінімальний набір продукції, який ми отримуємо з українських надр, можемо спокійно використовувати».

З повною версією звіту уряду за 2016 рік можна ознайомитися на Урядовому порталі http://www.kmu.gov.ua.