• Павло КУЩ

    Між «руським міром» і гібридною війною

    Гібридну війну, що вповзла в Україну, є підстави порівняти з бридкою отруйною гідрою, яку цинічний і підступний сусід свідомо випустив зі свого серпентарію, де цих змій аж кишить, оскільки їх свідомо тут вирощують. Але парадокс агресії кремлівського гаддя в тому, що російськомовні жителі Донбасу, яких буцімто вирішили захистити від «хунти», замість того щоб радіти, почали тікати звідси куди завгодно. Інші жителі Донецька — насамперед молодші — виїжджали тимчасово, оскільки сподівалися, що через місяць-другий це жахіття припиниться і можна буде повернутися до рідних домівок. Чимало потерпілих поїхали пересидіти лихий час до «російських братів». 

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Купити валюту стане простіше

    Так, 10 серпня набуває чинності постанова правління НБУ № 364 від 02 серпня 2016 року «Про внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України», згідно з якою фізичні особи зможуть здійснити обмін валют на суму до 150 тисяч гривень в еквіваленті без надання документів. Відповідне повідомлення розміщене на сайті НБУ. 

  • Ольга ПРОКОПЕНКО

    Бойова готовність залежить не лише від озброєння

    Як правило, професію обирають до душі. Хоча в житті трапляється по-різному. Не раз доводилося чути від військовослужбовців-кадровиків, що найскладніше у фахові професійного військового — це дисципліна. Не кожен, проживши до повноліття, маючи свободу дій і можливість ведення діалогу аж до спору з рідними та шкільними вчителями, готовий коритися наказам командирів. Усвідомлення необхідності в цьому приходить, мабуть, з досвідом. На сьогодні, на жаль, з гірким. А що вже говорити про тих, хто в армію потрапив з цивільного життя у перші три черги мобілізації. Адже призивали усіх підряд — охочих і не зовсім. 

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    У Чернівцях сканують червону руту і дику орхідею

    Гербарій Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича визнано національним надбанням — так високо відзначено його наукову та історичну цінність. У країні шість таких іменитих гербаріїв. До того ж чернівецький — один з найдавніших. Його почали створювати у 1877 році разом з відкриттям університету. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Громадська «швидка» поспішає в глибинку

    Свого часу «УК» розповідав про проекти Сумського обласного об’єднання громадян «Усвідомлений вибір народу». Тоді активісти за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні підважили величезний пласт соціальної проблеми, надавши безоплатну первинну правову допомогу жителям понад двадцяти віддалених сіл Лебединського району. Однак життя ставить нові завдання. На часі — допомогти учасникам АТО, які, повернувшись із зони бойових дій, опиняються перед багатьма проблемами, в тому числі психологічної реабілітації. За словами керівника об’єднання «Усвідомлений вибір народу» Світлани Дронік, виокремили саме цю проблему і водночас логопедичну. Бо в селах про логопеда якщо й чули, то тільки по радіо або ж від знайомих. 

  • Художник Олександр Дубовик: «Мій знак — букет»

    Його таврували як націоналіста, сіоніста, космополіта. А він «вимальовує контури невидимого» і вважає, що «свята нахабність мистецтва у його незрозумілості». Українська дефініція «митець» влучно характеризує зовнішні та внутрішні іпостасі пана Олександра.

    «У юні роки, — згадує пан Олександр, — я читав забороненого Бергсона, зокрема «Розум та інтуїцію». Його філософія вчила розмірковувати. Він розглядав творчість як викид суб’єктивної енергії, що формує світ. Він немовби радився зі мною. Мистецтво — теж розмова. Картина — як текст, сповідь».

    До 85-річчя визначного митця в «Мистецькому Арсеналі» до 28 серпня відкрито виставку його робіт «ХХІ століття». В «Архіві застережень» представлено 89 картин. Чимало  

  • Наша гордість — «Пласт»

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

    Ленінська зброя голодоморів

    Тюремна стіна між двома світами

    «Література — виробництво небезпечне» 

  • Наталка ЩЕРБАНЬ

    Обмежені можливості — не завада гідному життю

    Діти з інвалідністю потребують посиленого захисту і підтримки держави. Адже в наших малорайдужних реаліях їм дуже складно долати чи не кожну мить свого нелегкого життя. Звісно, існують державні соціальні програми, спрямовані на допомогу хворим дітям і дорослим. І Конвенцію ООН з прав інвалідів Україна ратифікувала. Але, діючи у нашому правовому полі, ці документи не розв’язують і половини проблем, з якими постійно стикаються такі діти. Тому ці проблеми лягають переважно на плечі родини: догляд за дитиною й лікування (повсякчасний пошук грошей на діагностику та операції), розвиток і виховання, що потребують фахівців, спеціальних умов, методик. Саме батькам доводиться шукати й купувати засоби для реабілітації. Бо нерідко ті, що передбачені державними програмами, неякісні або не підходять конкретній дитині.

  • Павло КУЩ

    На городі… депутат?

    Увечері зайшов на сайт «Котовласники». Приплентав сюди пішки, бо йдеться про звичайну дерев’яну лавочку під розлогою шовковицею біля одного із сільських дворів, де зазвичай збираються погомоніти місцеві бабці. Звідки ця жартівлива назва? Бо колишні власники рогатої та іншої худоби тепер спроможні утримувати в господарстві тільки котів. 

  • Для відсотка чи для людей?

    У суспільстві обговорюють питання збільшення природно-заповідного фонду (ПЗФ) та створення національних парків. Україна зобов’язалася до 2020 року розширити площі природно-заповідного фонду до 15% загальної території країни за рахунок різних типів ландшафтів. Тож створювати такі об’єкти тільки на території лісів не зовсім коректно.