Евакуйована з Луганська обласна наукова бібліотека імені Горького щойно відчинила двері відвідувачам у Старобільську, одразу почала допомагати колегам із сільських бібліотек на підконтрольній Україні території області. Бо не можна втратити жоден з осередків культури, а якщо не модернізувати роботу, проблеми неминучі. Як ведеться знаній бібліотеці на новому місці, «УК» розпитав у її директора Інни РИБ’ЯНЦЕВОЇ. 

Щороку в липні у християнській святині в Зарваниці, що на Тернопіллі, організовують загальнонаціональну прощу. Основні її заходи тривають упродовж двох днів. Однак кожен сам вирішує, як підготуватися до такого богомілля, вирушити пішки чи транспортним засобом. Майже 200 прочан із Хмельниччини, скажімо, зібралися у далеку дорогу ще на початку тижня, бо рушили зі своїх міст і сіл пішки до Чудотворного місця. Від архікатедрального собору в Тернополі колона з майже 2000 прочан теж дружно подалася пішою ходою до Зарваниці. Власними ногами пройшли маршрут від рідного порогу до Марійського духовного центру деякі жителі Тернопільщини та сусідніх областей. Віряни з Косова скористалися велосипедами. 

«Іду отак, а поруч машина пригальмувала, у прочинене віконце висунувся молодик і пістолет на мене наводить. У мені все похололо, я зойкнула і сумочкою голову прикрила. А вони як зарегочуть — і поїхали далі», — жінка й справді була бліда і злякана. Коли на тебе наводять зброю, то не з’ясовуватимеш, справжня вона чи парубки здуру тішаться іграшковим пістолетом. Десять років тому такі жарти викликали неабияке обурення. Нині ж світ ніби знавіснів: співгромадяни розгулюють зі справжньою зброєю, а людське життя знецінилося. 

З першого липня набули чинності нові правила оподаткування нерухомості. «Урядовий кур’єр» уже подавав щодо цього офіційні роз’яснення Державної фіскальної служби («Податок на нерухомість: час платити» у номері за 5 липня). Що показала практика? Які підводні камені виявилися на шляху запровадження новації? Роздумами щодо цього ділиться наш кореспондент. 

Об одинадцятій ранку в Міжнародному конгрес-центрі «Український дім» люд прощався з убитим журналістом Павлом Шереметом. У цей самий час його світлу пам’ять вшанували хвилиною мовчання в Будинку уряду. А Прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив: результати розслідування цього резонансного вбивства обов’язково мають бути публічними. 

Коли по радіо слухаєш Михайла Слабошпицького, в газеті або журналі читаєш його літературно-критичний, художній чи якийсь інший матеріал, мимоволі здається: цей чоловік знає про книжки і життя якщо не все, то майже все.

Думка хоч і гіперболізована, однак недалека від істини. Ті, хто має щастя й насолоду слухати і читати цього навдивовижу інтелектуального і різнобічно освіченого письменника, підтвердять: варто вхопитися за його першу-другу фразу, а далі вже цілковитий полон і магія істинно високого Слова, на яке вельми скупе наше прагматичне і бездуховне сьогодення.

З Михайлом Слабошпицьким спілкуємося напередодні його 70-го дня народження. 

Якоюсь мірою цьому посприяв Президент України Петро Порошенко, який, перебуваючи в Полтаві, пообіцяв ініціативним полтавцям підтримку у вирішенні нагального питання. Минуло зовсім небагато часу, а в селі Бутенки Кобеляцького району відкрили асфальтобетонний завод. Це підприємство не працювало 4 роки, але обласна влада спільно з Укравтодором таки знайшла відповідні кошти на його відновлення: згідно з інформацією начальника Служби автодоріг у Полтавській області Володимира Трояновського, це становить приблизно 500 тисяч гривень.

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Двомовність великого поета Росії

Від ДОПРу — до Колими

Криваве відлуння сталінської «покладливості» 

Люди намагаються видаватися кращими, ніж є насправді. Своїм іміджем переймаються не лише політики і чиновники, артисти й письменники. Деякі журналісти також занадто героїзують свою роботу. Звісно, чимало колег поплатилися життям, виконуючи професійні обов’язки, але є й ті, хто без особливих потрясінь заробляв на шмат хліба з маслом, небезкорисливо дружив із чиновниками і політиками. Нерідко такі люди б’ють себе кулаком у груди, говорячи ледь не про дисидентство та блискучі статті, які спричинили переполох у райкомах та обкомах. Щодо «блискучості» виникають сумніви, бо за десятиліття окремі так і не навчилися по-людськи писати — публікації нагадують недолугі прес- релізи. 

Це підприємство сповна відчуло всі «принади» перехідного періоду української економіки. Зміна його власників нерідко супроводжувалася судовими перипетіями та силовим протистоянням. Останнє з них відбулося зовсім недавно.