«…Ключі можу передати Швондеру. Нехай він оперує!» Ці слова одного з головних героїв роману Михайла Булгакова «Собаче серце» ніби про нинішню ситуацію, в якій опинився унікальний медичний заклад — Донецький інститут невідкладної та відновлювальної хірургії ім. В. Гусака НАМН України. Тривалий час медики працювали у неймовірно важких умовах, рятували тяжкохворих пацієнтів і сподівалися, що «нова влада» не втручатиметься в їхню роботу. Втім, сучасні швондери від самопроголошеної «республіки» 13 листопада направили в інститут листа, в якому повідомлялося про перепідпорядкування закладу і перенайменування його в «Республіканський центр невідкладної хірургії ДНР». Частина фахівців, а також директор інституту професор Владислав Гринь відмовилися працювати за таких умов і заявили про намір залишити Донецьк і поновити роботу вже на українській території. 

П’ятий  тур Ліги Європи мав розвіяти туман невизначеності в турнірному становищі двох українських клубів. Харківський «Металіст», на жаль, втратив навіть теоретичні шанси продовжувати боротьбу ще три тижні тому. У підопічних Ігоря Рахаєва залишилося лише одне завдання: зберегти обличчя на міжнародній арені. Але навіть ця локальна мета досі видається нездійсненною: п’ять матчів — п’ять поразок. 

Розпочаті демократичні процеси реформування прокуратури триватимуть, обіцяють депутати. Зокрема найближчим часом планують розробити ефективні механізми, які дадуть змогу проконтролювати доходи й витрати прокурорів, і якщо буде знайдено невідповідність витрат прокурора та членів його сім’ї їхнім доходам, це стане підставою для звільнення з посади. Поки ж депутати напрацьовуватимуть нововведення, прокурори готуються до масштабної реформи, яка суттєво позначиться на їхніх повноваженнях. Яким чином реформа вплине на роботу цього державного органу та на громадян, напередодні Дня працівників прокуратури з’ясовувала кореспондент «УК». 

Побутує думка, що керівник, який за перші три місяці роботи не зміг започаткувати змін на краще, успіху не матиме. На державному рівні політикам і урядовцям не вистачило 23 років, щоб підняти країну. Зате всі вони мають найвищі ранги державних службовців. Чи відповідає формі зміст?
Майдан змів владу, яка дбала виключно про себе. Що далі? Сформовано Верховну Раду.

Дизайнери Альона Ворожбит і Тетяна Земськова 20 років радують модниць і спростовують міфи, зокрема, про неможливість жіночої дружби та провінційність української моди. До відомого й за межами України дуету модельєрів, які мають особливі права на Ukrainian Fashion Week, я, звісно, мав професійні запитання. Та почав не з них. 

У ДОБІРЦІ ЧИТАЙТЕ:

Замість світу — тюрма на острові

Гарантії без гарантій 

Поразка, що стала перемогою

За покаліченою осколками віконною рамою сплелися воєдино степовий туман та осіння сльота. У заповненому болотом окопі виговорюються один перед одним добровольці: «Хочу, щоб син казав, що його тато — герой-переможець, а не жертва кривавого миру». «Вони хочуть сховатися за високі паркани чи посади. Не вийде! Ми зустрінемо їх там, перед небесними воротами — і я, і мої вояки-соколи, і мої брати з Майдану. Тоді кожен відповість. А може, ще й раніше зустрінемо». 

Серед відомих партійних, державних і громадських діячів минулого століття, які пройшли школу комсомолу, був і Григорій Іванович Ревенко. Він, як і багато інших лідерів комсомолу України, своєю наполегливою працею, активною життєвою позицією, новаторським підходом до справ досяг високих посад у партійних і законодавчих органах України й СРСР. На превеликий жаль, 26 жовтня цього року Г.І. Ревенко пішов із життя і за його побажанням похований на Київщині, в селі Козин Обухівського району. Це коротке слово — данина шани і прояв світлої пам’яті про цю прекрасну людину його однодумців, колег і друзів. 

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) розглянула поданий Мінекономрозвитку України звіт про результати проведення перегляду антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну стрілочних переводів походженням з Російської Федерації у зв’язку із закінченням строку їх застосування та за результатами розгляду встановила: 

Україні пощастило не лише на своїх славетних дочок та синів. У її тисячолітній історії чимало гідних сторінок написано чужинцями, для яких українська земля стала другою материзною. Один із перших у цьому ряду — нащадок давнього литовського князівського роду історик, дипломат, філософ, державний діяч Ян (Іван-Степан-Мар’ян) Токаржевський-Карашевич.