У Європейському Союзі переконані, що цей рік стане вирішальним у визначенні майбутніх відносин з Україною. На цьому наголосив Комісар ЄС із питань розширення Європейської політики сусідства Штефан Фюле під час брюссельської конференції «Україна—ЄС: шлях вперед». З боку нашої держави участь у заході взяли, зокрема, перший віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський і Секретар Ради національної безпеки та оборони Андрій Клюєв.

Зміни — ворог стабільності. Але інколи вони життєво необхідні, бо за поняттям стабільності часто ховаються відверто застійні явища, які гальмують прогрес, позитивні починання. Сьогодення ж потребує динаміки та вміння миттєво орієнтуватись у лабіринті сучасного життя, приймати важливі рішення в режимі реального часу. Торік реформи, часом складні й болючі, торкнулися всіх сфер життєдіяльності країни. Складні питання змушені були вирішувати і вітчизняні  підприємства.

Буваючи на промислових підприємствах, спілкуючись із його керівниками, легко зробити кадровий висновок: у цих колективах катастрофічно не вистачає фахівців робітничих спеціальностей: токарів, слюсарів, зварників, малярів, мулярів… Це ж констатують і в центрах зайнятості, хоч із певним застереженням — бажаючі працювати є, а ось роботодавці не поспішають надавати їм робочі місця. Мовляв, сучасні виробництва потребують спеціалістів нової формації, а їх гостро не вистачає.  

Анкету з проханням повідомити свою думку щодо змісту газети «Урядовий кур’єр» публікував на своїх шпальтах не випадково. Адже всі, хто відгукнувся на пропозицію газети висловитися, дякують за надану можливість.

«Мої любі! Давно передплачую «Урядовий кур’єр», але особливо радію у цьому році, — пише у листі, доданому до заповненої анкети, Ганна Матвійчук із Кривого Рогу Дніпропетровської області. — Газета гарно оформлена, кольорова, тематика різнобічна. Так тримати! Дуже дякую за «гарячі лінії» редакції, вони — наш рятівний круг, коли нічого не можна добитися на місці. Бажаю успіху!»

Є в Києві місце, де діти можуть робити все, що хочуть. Дорослі їх не стримують. Навпаки — стимулюють і заохочують, розвивають ініціативу. При цьому долучитись до захоплення столичних школярів, позмагатися з ними можуть діти з найвіддаленіших сіл. Тут учать самовираженню, дарують радість творчості, а отже, і щастя. Більшість з тих, хто переступив цей поріг, йдуть обраним шляхом усе життя. І примножують найбільше багатство держави — інтелектуальний потенціал. Диригує цим процесом Володимир Вербицький, який двадцять років тому очолив Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді. Сьогодні він — гість «Урядового кур’єра».

Щороку в світі патентують майже 750 тисяч винаходів. За статистикою, лише 5% з них втілюють в життя, і нерідко спливають роки, доки винахід виявиться затребуваним.

Вже відома історія колишнього харків’янина Олександра Северинського, що емігрував до Сполучених Штатів та 1994 року запатентував там систему безперервної подачі потужності з бензинового приводу на електричний, що дало змогу створити гібридний двигун. Втім, свого зіркового часу винахідникові довелося чекати майже 10 років, доки ноу-хау не почала використовувати компанія «Toyota». Оскільки автомобілебудівний гігант не повідомив власникові патенту ані слова про використання його винаходу, О. Северинський подав судовий позов — і виграв справу. Відтак «Toyota» щомісяця сплачує нашому колишньому співвітчизникові 1,2 млн доларів, або 98 доларів із кожного випущеного автомобіля з гібридним двигуном.

 Твердження дієтологів, що апетит приходить під час їди, нещодавно підтвердили… правоохоронці. Вони констатували: експеримент над живими людьми тривав у столиці дуже довго, безконтрольно, а тому наслідки мав такі, що перевіряльники жахнулись.

Спершу заговорили про апетит дітей. Адже торік з’ясувалося, що в багатьох київських школах їх нічим годувати, хоч гроші на харчування згідно з нормами виділялись. Дорослі спершу зраділи. Мовляв, росте зміна, тому і їсть за двох! Але перевірки з’ясували, що не діти, а повнолітні дяді і тьоті, які підрядились годувати школярів, мають справді вовчі апетити. І діяли вони за принципом відомого кіногероя: «Це мені, це мені і це — теж мені». Виходить, дітям слід не вовків боятись, як це часто стверджують казки, а дорослих людей з вовчими апетитами.

П’ять вовків цієї зими відстріляні в мисливських угіддях товариства «Вікінг», по одному — в Ішівському лісництві та в Шацькому районному товаристві мисливців. І робота зі зменшення чисельності хижаків триває.

Підвищення температури тепер дасть змогу результативніше боротися з хижаками і в інших лісових масивах. Адже під час відлиги чіткі сліди дають змогу досвідченим єгерям визначити, наскільки давно в тому чи тому місці проходив сторожкий звір. Який, як відомо, або «пасе» дичину, або ходить у пошуках її по колу, периметр якого може сягати й півтора сотні кілометрів. 

Упродовж останніх чотирьох років справжня зима починалася в лютому. Особливо дошкульним виявився лютий цьогоріч. Не обійшлося без людських жертв на теренах України і Європи, завдано великої шкоди електромережам. Ослабли люті морози, як і прогнозували офіційні та народні синоптики, на Стрітення Господнє. 
Зазвичай, березневі прикмети дуже мінливі. Але похолодання спостерігаються лише вночі, щодень сонце пригріває доволі відчутніше. «Марець — ярець: удень плющить, а вночі тріщить», — каже народна мудрість. Інша стверджує: «Бог Ярило бере зиму на вила». 

Щороку в країнах ЄС на смітнику опиняється 89 мільйонів тонн цілком придатної до вживання їжі. Це становить 50% загального щорічного обсягу виробництва харчової промисловості Євросоюзу! Якщо розкидати цю цифру на кількість його населення, вийде, що один європеєць купує, проте з тих чи тих причин викидає у кошик 179 кілограмів нормальних продуктів. Найбільш недбалими виявилися прості громадяни. На них припадає 42% легковажно викинутих на смітник  продуктів. За ними йдуть виробники харчів — 39%; ресторани і кафе — 14%; а на великі супермаркети припадає найменше змарнованих харчів — усього 5%.