Кілька тижнів тому закінчила свою роботу Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування трагічних подій 18-20 лютого в Києві. Під час розслідувань з’ясувалися жахливі факти добре спланованого знищення учасників Революції гідності. Чимало з цих фактів наведено у звіті ТСК, який надіслано до Генеральної прокуратури, але багато що залишилося, як кажуть, за кадром, потрапило в робочі матеріали комісії. В запити, скажімо, та листи до різних структур, науково-дослідних установ, у їхні відповіді народним депутатам, членам ТСК. У контексті всіх цих документів у нас і відбулася розмова з Геннадієм Москалем, головою Тимчасової слідчої комісії, першим заступником голови Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Днями дві надзвичайні події — вбивство Олега Бабаєва, Кременчуцького міського голови, що на Полтавщині, і обстріл із гранатомета приватного будинку Львівського міського голови Андрія Садового — вразили суспільство. Війна пересунулася вглиб країни, її першими мішенями стали успішні місцеві керівники. Журналісти «Урядового кур’єра» досліджують тему. 

Ще кілька днів тому ці хлопці (я б навіть сказала, хлопчики, бо для такої страшної речі, як війна, вони, як на мене, аж занадто молоді) воювали із загарбниками на сході країни, а нині лежать у хірургічному відділенні військово-медичного клінічного центру Головного військово-медичного госпіталю, що в столиці. Окремі з них уже нині звикають до думки, що подальше їхнє життя пов’язане з особливими потребами. Вісім чоловіків у цьому відділенні наразі перебувають у стабільно тяжкому стані. Через отримані вогнепальні та мінно-вибухові травми лікування затягнеться. Двоє втратили ліві нижні кінцівки. Вони входять до 20 відсотків тяжкопоранених під час бойових дій. 

Задум зорганізувати виставку живопису «Майдан Гідності» в тернопільської художниці Марії Ділай виник спонтанно, якась внутрішня сила спонукала її взятися за втілення всеукраїнського проекту. Зрештою, трагічні події взимку у центрі столиці Марія переживала наживо — була серед їх учасників.
«Так само, як Майдан хвилею героїзму, нездоланністю захопив весь світ, ця експозиція художньою правдивістю, незабутністю має захопити всю Україну і понести по всій землі», — пояснює Марія свою ідею.

В Україні чимало сіл не мають сільрад. Тому ініціатори реформи місцевого самоврядування розробляють документи, згідно з якими кожне село буде представлене в цих органах. Передбачається, що там, де проживатимуть більш ніж  50 людей, впровадять посаду сільського старости-держслужбовця.  А кількість територіальних громад у країні планується зменшити. Про те, наскільки доцільним є таке зменшення, на сторінках «УК» розмірковують експерти. 

В  Україні не так давно був реформований механізм реєстрації прав на нерухоме майно — створено державну реєстраційну службу, а БТІ втратили чимало своїх функцій, натомість нотаріуси отримали додаткові повноваження. Щоправда, попри всі ці зміни, наші співвітчизники поки що не отримали очікуваного результату, тому, щоб щось оформити, й досі вистоюють довжелезні черги, вислуховують «нарікання» від чиновників та дають хабарі. 

Наталія Басараб — знана тернопільська художниця. Не багатьом таланить ювілейного року дочекатися, коли вперше зацвіте квітка твого імені. Наталя Казимирівна таке щастя відчула. Міжнародне товариство ірисівників зареєструвало нещодавно новий сорт «Наталі Басараб». Тепер цей ірис цвістиме поруч з «Ліною Костенко», «Барбарою Брильською», «Анною Герман», «Назарієм Яремчуком» та іншими. Ці сорти ірису вивів відомий селекціонер тернополянин Ігор Хорош. 

Сьогодні на Новоріївському кладовищі поховають міського голову Кременчука Олега Бабаєва, який 26 липня став жертвою нападу невідомих. 48-річний Олег Мейданович був президентом футбольного клубу «Ворскла», членом виконкому Федерації футболу країни. Під його керівництвом полтавський клуб досягнув небувалого злету, вперше в історії вигравши Кубок України, а згодом впевнено дебютував на міжнародній арені в Лізі Європи. 

24 липня — мій маленький день перемоги. Cили АТО визволили моє рідне місто Сєверодонецьк від творців утопічної держави «ЛНР». Вони втекли, PR-менеджери залишились. У місті ще блукають жителі «Новоросії», розуміють, що їх кинули, але бояться бути сильними і визнати це. Вони ще поклоняються лідерам терористів, вважають зрадниками й ворогами українців і прогнозують скору смерть України і щасливе життя Донбасу. Пропоную створити комп’ютерну гру «ЛНР та ДНР: збудуй свій терористичний рай», у якій вони все одно програють. 

Відповідно до статті 26 Закону України “Про державну службу”: