За сприяння НАН України 2013 року побачили світ  «Вибрані праці з фольклористики» у двох томах, а також «Літературознавчі праці» Ореста Зілинського. Їх  підготував до друку академік Микола Мушинка із Словаччини. Видання  приурочено до 90-річчя видатного україніста, славіста, фольклориста. А ще вони стали своєрідною реабілітацією  Ореста Зілинського на українській землі. Життям і творчістю Ореста Зілинського наш кореспондент поцікавився в академіка Миколи Мушинки, який приятелював з видатним фольклористом і славістом, досліджує його науковий доробок.    

Напередодні Різдва політики як ніколи багато говорять про соціальну турботу, розвиток країни, милосердя та гуманність. Щоправда, серед тих, кому вони адресують свої святкові послання, чимало людей, які не вірять у диво, а намагаються створювати його для себе самостійно, попри те, що давно втратили нормальну роботу й дім.
Першим моїм співрозмовником, з яким я познайомилася у підземному переході біла Святошинського ринку, був хлопчина в брудній куртці. Жуючи багет, він тинявся біля лотка, де були виставлені святкові атрибути. Продавець, аби привернути увагу до свого краму, періодично вмикав новорічну гірлянду. Хлопець меланхолійно спостерігав за тим, як чолов’яга намагається вмовити перехожих щось у нього купити.

Донеччанин З. вже мав можливість переконатися на власному досвіді: як старий рік проведеш, так із Новим… можеш розминутися. А тому того вечора з подачі дружини вирішив «не гнати коней» назустріч однойменному року. Сумний і невеселий, взявся знічев’я перемикати телеканали, намагаючись уникнути осоружної реклами. І коли в двері подзвонили, аж зрадів, що є серйозна причина покинути це безперспективне заняття. 

Шановні співгромадяни!

Ми прожили непростий, повний сподівань, складнощів, але й здобутків 2013 рік.

Незважаючи на тиск економічної кризи, Уряд робив все можливе, щоб виконати соціальні зобов’язання перед народом України: виплачувалися заробітні плати, пенсії, стипендії, допомоги. Водночас Уряд не допустив економічного спаду і зупинки вітчизняної промисловості, що насправді було дуже важко в умовах погіршення кон’юнктури ринків і торговельних обмежень для вітчизняних виробників. Ми втримали від девальвації національну валюту, не допустили зростання тарифів на житлово-комунальні послуги і цін на основні споживчі товари. 

«Московські домовленості двох президентів — Віктора Януковича та Володимира Путіна дали змогу нашій країні отримати перспективи на 2014 рік, а всім нашим людям — впевненість у тому, що в новому році зростуть і зарплати, і пенсії, і ніхто не втратить роботу, економіка країни вийде на траєкторію зростання», — заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час спілкування з користувачами соціальної мережі Фейсбук.
Глава уряду зазначив, що з приводу цих угод нині у ЗМІ звучить критика, яка вражає браком логіки. «Пункт 1: за логікою опонентів, Україні краще купувати газ по 500 доларів за тисячу кубометрів, а не за 268. Дивна логіка, погодьтеся. Нібито дешевший газ не буде створювати стимулів для модернізації економіки. Так і хочеться запитати: а дорожчий газ сприяє накопиченню ресурсів, необхідних для модернізації або, навпаки, відволікає ресурси від модернізації?» — зауважив Микола Азаров.

Жахлива сцена: дощенту зруйнований автобус, усюди мертві тіла, кров на снігу. Сцена не для слабкодухих. Ні, це не кадри військової хроніки кінця 1942-го — початку 1943 року. Це свіжі свідчення очевидців у Волгограді, де  29 і 30 грудня сталися два теракти. 

Усі хлопчики і дівчатка наслідують улюблених героїв, у тому числі й батьків. І вже з дитячого садочка приміряють до себе різні професії. Та навряд чи комусь із них (як і нам з вами) спадало на думку стати Дідом Морозом. Цей магічний казковий образ є недоторканним. Зазирнути в шпаринку дідівського життя — мрія багатьох. Де він мешкає, що їсть, чи чистить зуби, чим займається влітку? Перелік запитань до нього нескінченний. Щоб хоч трішечки, одним мізинчиком доторкнутися до закулісся його життя, «УК» спробував зустрітися зі справжнісіньким Дідом Морозом. Нам це вдалося. 

Що рік майбутній нам готує? Це питання, більшою чи меншою мірою, цікавить нас усіх. І, мабуть, найпростішою і найдоступнішою (завдяки Інтернету та ЗМІ) «шпаринкою», з якої кожен може підглянути в майбутнє, є астрологічні прогнози. Вочевидь, ще з часів античності, коли астрологія стояла поряд з астрономією і математикою, викладалася студентам як точна наука, люди вірили зіркам і орієнтувалися за ними, визначаючи якісь важливі для себе віхи. Нині, коли астрологію відносять радше до окультної сфери, скептичних поглядів на неї не бракує. Та все-таки чимало навіть закоренілих скептиків заглядають у гороскопи. Тож напередодні Нового року ми поспілкувалися з астрологом Валерієм ЗАБЛОЦЬКИМ і попросили його напіввідкрити для нас зіркову «шпаринку». 

Весни та осені з їхніми помірними температурами ставатимуть довшими, влітку частіше траплятимуться дуже спекотні, а взимку — дуже холодні дні. Тобто півроку погода радуватиме комфортом, а ось другу половину року доведеться пріти або мерзнути. Такою наше кліматичне майбутнє бачать науковці Українського гідрометеорологічного інституту (УкрГМІ).

«Температура повітря в Україні протягом останніх п’ятдесяти років збільшується. Ці зміни спостерігаються протягом усього року, — каже директор Інституту Володимир Осадчий. — За останні два десятиріччя середня за рік температура повітря в країні підвищилася на 0,8 градуса відносно кліматичної норми».

На перший погляд, що таке 0,8 градуса? Але — зверніть увагу — йдеться про середню температуру. Країна в нас доволі велика, отже, відчує потепління по-різному. Влітку трохи більше за середній показник температура зросте на північному сході, а взимку — в південних областях.