Якось після чергової невдачі збірної України в матчах плей-оф Валерій Лобановський справедливо зауважив: кожне непотрапляння до  фінального турніру чемпіонату світу чи Європи відкидає вітчизняний футбол на кілька років назад. Нескладно простежити за розвитком виду спорту номер один у нашій країні, якщо фіаско у двораундовій дуелі проти Франції виявилося п’ятим в історії стикових поєдинків синьо-жовтих. 

Показовим у цьому плані видається порівняння головних дійових осіб протистояння на «Стад де Франс». Не ятрімо незагоєні рани, згадуючи про Франка Рібері. Погляньмо на інше. У центрі захисту французів основного виконавця Кошельни замінив Мамаду Сахо. Цей гравець — типовий руйнівник, який у збірній не забивав ніколи. Та  в найважливішому поєдинку року  оборонець «Ліверпуля» двічі розписався у воротах Андрія П’ятова.

Нещодавно пішов другий рік життя нашого суспільства за новим Кримінальним процесуальним кодексом. Принципи гуманізму й захисту прав людини виписані в документі на перший погляд привабливо. Європейський підхід до кваліфікації правопорушень і покарань за них, злам залишених у спадок від старої системи стереотипів поліцейської держави можна лише вітати. 

Прийнятий у 2006 році в Україні Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження» дав змогу почати в країні, яка буквально захлиналася від повсюдної жорстокості до тварин, довгоочікувані дії щодо їх захисту. Однак усе закон охопити не зміг. Зокрема, поза його дією залишилися так звані вимуштровувальні або ж цькувальні («притравочные» — рос.) станції. В Україні офіційно вони називаються «контрольно-випробувальними». Це місця, де натаскують мисливських псів. На борсука, лисицю, ведмедя та інших істот. У переліку рекламних оголошень, якими рясніє Інтернет, є й цькування з летальним наслідком.  

Україна і світ вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932—1933 років. Мільйони загиблих, тисячі ненароджених, понівечені людські долі, виснажена душа українського народу — це безпрецедентний злочин у світовій історії. Масштаб цієї трагедії важко осягнути і неможливо зрозуміти. Ім’я їй — Голодомор. Її суть — геноцид. Сьогодні запали свічку в пам’ять про невинно убієнних!

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Шановні громадяни України!

Рішення призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з Європейським Союзом важке. Але єдино можливе в тій економічній ситуації, яка склалася в Україні.

Це рішення продиктоване виключно економічними причинами і носить тактичний характер, ніскільки не змінюючи стратегічного напряму розвитку України, закріпленого в законі про засади внутрішньої і зовнішньої політики. 

Програма перебування Президента Віктора Януковича в Австрії видалася дуже насиченою. Після традиційних протокольних церемоній глава нашої держави у форматі «віч-на-віч» зустрівся з Федеральним президентом Австрійської Республіки Гайнцем Фішером.  По її завершенні в палаці «Хофбург» відбулися українсько-австрійські переговори в широкому форматі під головуванням обох президентів. У їхній присутності сторони підписали міжурядову Угоду про співробітництво у сфері боротьби зі злочинністю.
Угода дасть змогу зміцнити двосторонню співпрацю між правоохоронними органами для запобігання, виявлення, розслідування та розкриття злочинів, зокрема шляхом обміну досвідом та інформацією про методи й заходи боротьби зі злочинністю відповідно до національних законодавств. 

Текст розпорядження №905-р, ухваленого під час останнього засідання Кабінету Міністрів, зачитав того самого вечора віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко в ході оперативно організованого брифінгу. За його словами, керуючись виключно інтересами національної безпеки, процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною з одного боку та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами — з іншого вирішено призупинити.

Цим рішучим кроком уряд дав собі час на докладне вивчення комплексу заходів, які Україна має виконати для відновлення втрачених обсягів виробництва, напрямів торговельно-економічних відносин із Росією та  іншими державами — членами СНД. Окрім цього, нашій країні знадобився період для формування належного рівня внутрішнього ринку, який би забезпечив їй паритетні відносини із країнами — членами ЄС. 

Нині в Україні проживають 13,5 мільйона пенсіонерів, яких, звісно, цікавить відповідь на запитання, як відобразиться на пенсійних виплатах зростання прожиткового мінімуму з 1 грудня 2013 року. На цьому та інших питаннях зосередила увагу заступник голови правління Пенсійного фонду Валентина Никитенко під час зустрічі із журналістами.
Перед тим вона поінформувала, що за 10 місяців цього року до бюджету ПФ з усіх джерел надійшло майже 206 мільярдів гривень, що на 23,8 мільярда більше порівняно з цим самим торішнім періодом. Середній розмір пенсії в Україні на сьогодні становить 1484 гривні. Необхідна щомісячна сума на виплату пенсій нині — понад 20 мільярдів гривень. 

«Промисловці і підприємці, де ви?» – саме так хотілось вигукнути біля кожного стенда, приуроченого в Київському національному університеті технологій та дизайну ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Енергоощадність та енергоефективність». Ось виставка однієї з кафедр, яка займається, зокрема, розробкою нових технологій переробки льону і конопель.
— Все, що бачите, — пояснює її працівник Микола Березненко, — виготовлено з короткого волокна, яке вважається другосортним. Ми ж пропонуємо з нього вироби екстра-класу.
Тут і папір, який годиться  для друкування… Вата медична. Пряжа і вироби з неї. Серед них навіть прекрасні чобітки, які виробляє сімейне підприємство випускника університету Олега Земнухова.

Енергоефективність, диверсифікація джерел енергозабезпечення вітчизняної економіки, перехід на нові технології в енергетичній галузі є пріоритетом для уряду України. Про останні здобутки і перспективи відновлюваної енергетики «УК» попросив розповісти заступника голови Держенергоефективності Сергія ДУБОВИКА.