-
Як ся маєш, пільговику?
Добре, коли родина самодостатня: обоє батьків працюють і заробляють стільки, що вистачає на себе, дітей, сплатити за комуналку й навіть відкласти на майбутню відпустку. Але, зважаючи на економічні реалії, не кожній сім’ї нині під силу самотужки навіть за газ і воду заплатити, надто якщо вона багатодітна, є пенсіонери або інваліди. Таким людям плече підставляє держава у вигляді соціальних допомог, пільг та субсидій.
-
«Разом ми сильніші, заможніші, ефективніші»
Триріччя децентралізації Прем’єр-міністр Володимир Гройсман символічно зустрічав разом із представниками регіональних ЗМІ у Клубі Кабінету Міністрів. У дискусії навколо теми «Децентралізація. Історії успіху. Нові завдання» брав активну участь не тільки глава уряду. Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, міністр соціальної політики Андрій Рева, в.о. міністра освіти і науки Лілія Гриневич, в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун — усі вони мали роз’яснити журналістам з регіонів, які насправді виклики та перспективи цієї масштабної реформи. І ще. У 2017-му саме представлені ними напрями оновлення країни виводитимуть на перше місце у планах розвитку ОТГ.
-
Стартує програма «Доступні ліки»
Програма поширюється на ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми. Аптеки добровільно беруть участь у цій програмі, підписавши відповідний договір з місцевими органами влади, ідеться на сайті МОЗ. Крайнього терміну не визначають, тож аптеки зможуть приєднуватися до програми постійно.
-
Заочне засудження: в очікуванні новацій
Понад три роки тому парламент ухвалив Кримінальний процесуальний кодекс, де одним з основних завдань кримінального провадження визначалось забезпечення швидкого, повного й неупередженого розслідування і судового розгляду. На жаль, практика його застосування засвідчила наявність норм, які не дають змоги дотримуватися розумних строків у кримінальному провадженні.
-
Латки траси не врятують
Перші місця хіт-параду найгірших трас в Україні вже другий рік поспіль утримують дві миколаївські. Ті, що частково проходять територією області. Ідеться про трасу національного значення Н-11 Дніпро — Кривий Ріг — Миколаїв та Н-14 Олександрівка — Кропивницький — Миколаїв. Стан цих доріг давно став приводом для чорного гумору в соціальних мережах та розповсюдженим тегом. Користувачі щодня розміщують фото, відео та власні коментарі з приводу проїзду так званими дорогами. Дорожники запевняють, що роблять усе можливе в межах передбаченого фінансування. Водії скаржаться на нездоланні перешкоди та зруйнований автотранспорт. І всі мають рацію.
-
Директор Чернігівського обласного художнього музею Ірина Ральченко: «Лише у нас є унікальна Галаганівська колекція»
У Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана зберігається майже 9 тисяч творів образотворчого й декоративно-ужиткового мистецтва XVI—ХХІ століть. В основі його — унікальна колекція Галаганів, яка зачаровує творами західноєвропейського і вітчизняного мистецтва XVII—XIX століть, портретами представників дев’яти поколінь цього роду та їхніх відомих родичів — Розумовських, Дараганів, Маркевичів, Ламсдорфів, народними картинами, зокрема славнозвісними козаками Мамаями. У його директора Ірини РАЛЬЧЕНКО розпитую, як музей став одним із найбільших в області осередків культури.
-
Столиця Московії: від кривавої до імперської
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:
Істинно великий росіянин
Преса свідомих громадян
Нелицемірне «Дзеркало» видатного кінорежисера
-
Соціальну амнезію слід викорчувати мов чортополох
Багато хто переконаний, що за останні три постреволюційні буремні роки українці значно стрімкіше й ефективніше почали позбуватися соціальної амнезії, ніж це їм вдавалося впродовж понад двох десятиліть Незалежності. І справді, частина наших громадян нарешті усвідомила себе окремішнім і самодостатнім народом, зацікавилася своїм минулим, у деяких людей з’явилася тяга до автентичного, національного.
-
Державний зернотрейдер виходить з піке
Напівправда завжди була і залишається набагато небезпечнішою від очевидної неправди. Оскільки вона дає широке поле для маніпуляцій, домислів та висновків, які не мають нічого спільного з реальністю. Тому її найчастіше використовують політики, неперебірливі журналісти, продукуючи на замовлення фейкові сенсації, які інколи поширюють навіть солідні видання. Не замислюючись при цьому, що їхня всеїдність досить часто рикошетить негативом як по економічних інтересах, так і по міжнародному іміджу держави. Підтвердженням цього може стати історія, про яку йтиметься далі.
-
Словацький ренесанс
Кожен, хто бував в Ужгороді, добре знає, що саме тут розташовано перехід кордону до Словаччини, європейської держави з 5-мільйонним населенням. Не дивно, що й в українській Закарпатській області живе їхня численна етнічна група. До речі, як і в інших сусідніх європейських державах — у Сербії, Хорватії, Румунії, Угорщині. До більшості з цих країн словаки прийшли на запрошення їхніх урядів як переселенці, займаючи там вільні землі. У міжвоєнний період кількість словаків на Закарпатті, яке тоді входило до складу Чехословаччини, сягала 38 тисяч. Проте одразу після Другої світової їм довелося пережити складні часи: згідно з підписаною радянсько-чехословацькою угодою і закриттям кордонів переважна частина жителів краю цієї національності змушена була переїхати на рідномовну батьківщину — Словаччину. Натомість із країни-сусідки до України переїхали тисячі русинів-українців.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ