Слухаючи його спогади про дитинство чи юність, мимоволі ловиш себе на думці, що йдеться про сюжет для захопливої повісті чи роману. Бо здавна вважають: справжній письменник все життя пише одну-єдину книжку. Саме так складається творчість мого співрозмовника, який, попри поважний вік і багато виданих книжок поезії й прози, щодня (точніше, щоночі) працює над новими творами. Вони переважно про наше сьогодення, яке знову випробовує автора на міць: підла війна вже вдруге виштовхала його з Донбасу. Вперше це сталося у 1942-му, коли малим потрапив до концтабору, вдруге — 2014-го, коли на порозі 80-річчя змушений був залишати рідне Єнакієве. З цього й почалася наша розмова із земляком, старшим колегою по творчості та по нещастю (ми, як і тисячі жителів Донбасу, нині безхатченки) Володимиром КАЛИНИЧЕНКОМ. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Зневажена історія Грушевська

Дорога випробувань гуцульської мисткині

Український Крилов чи самодостатній талант?

Хоч як закликав колег-футболістів капітан «Шахтаря» Даріо Срна забути результат першої гри і бути акуратними із «Сельтою», яка вміє створювати проблеми навіть іменитим співвітчизникам — «Барселоні» та «Реалові», нічого з того не вийшло. Після матчу в Харкові, який підопічні  Паулу Фонсеки програли з рахунком 0:2, капітан гірників першим констатував: не використали власних моментів і не вистачило концентрації. 

Живемо в тривожний час. Складно спрогнозувати майбутнє і рідної країни, схід якої палає у вогні, й усього світу. Але і століття тому, під час Першої світової війни, людство було на роздоріжжі. У складній ситуації перебувала Російська імперія, до якої входила і більша частина сучасної України. Невдовзі виповниться сто років початку Лютневої революції, за якої скинули царя і рухнула монархія. Про той складний час написано багато книжок, знято чимало фільмів. 

ПЕРЕЛІК  громадських організацій, яким Центральною виборчою комісією  надано дозвіл мати офіційних спостерігачів під час проміжних виборів депутатів сільських, селищних рад 2 квітня 2017 року, повторних виборів депутатів сільських, селищних рад та сільських, селищних голів 2 квітня 2017 року та перших виборів старост сіл, селищ  2 квітня 2017 року

Майбутній хімік студент із В’єтнаму Куок Кхань Чан п’ятий рік навчається у Львові. Хлопець розмовляє нашою мовою без акценту, українською вивчає хімію, фізику, математику й решту предметів. А ще нещодавно став відомим далеко за межами міста Лева — виконав українську народну пісню на конкурсі «Голос країни», чим вразив усіх глядачів.

На запитання, чому обрав саме нашу країну, Чан відповідає, що недовго вагався. «У мене був вибір: навчатися в Україні чи в Росії. Коли знайшов інформацію про Львів, побачив світлини із зображенням старовинного міста, одразу закохався в нього, — розповідає «УК» студент Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка» Куок Кхань Чан. — А коли приїхав сюди, мене вразила ще й гостинна атмосфера, доброзичливі люди. Хоч, пригадую, коли прилетів, тут уже панувала зима і мені було дуже холодно. Уперше в житті побачив сніг».

«Що горить і кого сварити?» — такими були два головні запитання киян уранці 17 січня 2017 року. Всі озиралися у пошуках джерела диму й смороду. Астматики понаднормово хапалися за інгалятори. Державна служба з надзвичайних ситуацій оперативно провела ревізію й авторитетно заявила: впродовж доби значних пожеж не було. ЗМІ поширили інформацію, що причина задухи — несприятливі погодні умови, так звана інверсія. Це коли приземне повітря холодніше за верхні шари атмосфери, внаслідок чого вертикальна циркуляція уповільнюється і майже зупиняється.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів четвер на Харківщині. Ця робоча поїздка виявилася доволі продуктивною. Принаймні, на такі висновки наводить порядок денний глави уряду: ознайомитися з роботою публічного акціонерного товариства «ФЕД», відвідати Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова та державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева», яке входить до державного концерну «Укроборонпром». 

Для сучасних підлітків комп’ютер та інтернет уже стали обов’язковими, замінивши багато речей, які для їхніх батьків були невід’ємними складовими життя. Бібліотека, кінозал, ігрова кімната, зв’язок з друзями через соцмережі — все це в одному місці. І перелік можна продовжувати. Зазвичай батьки, купуючи дитині дорогий гаджет, сподіваються, що основне, для чого його використовуватиме дитина, — навчання. І ще трошки — на розваги. Та рівень звикання до комп’ютера і залежності від нього нині, здається, перевершив усі допустимі норми. І вже хлопчики і дівчатка, блукаючи закутками інтернету, можуть інколи залишитись і без голови. Бо й загроз там таїться немало. 

У полтавця Миколи Віннікова вдома зберігається старовинна ікона Божої Матері «Неопалима купина», яка дісталася йому в спадок від бабусі. Бабуся розповідала про неї майже містичну історію. Коли під час Другої світової війни гітлерівці, відступаючи з України, палили все на своєму шляху (бабуся тоді жила у Великобагачанському районі Полтавської області), то підпалили і її хату, яку охороняла ця ікона. Хата була із саману, під соломою і швидко згоріла б, тому що вже була охоплена полум’ям. Однак бабуся, яка вірила у чудодійну силу ікони, тричі обнесла її навколо хати, і полум’я згасло. Він застав ту хату хлопчиком. По ній зовсім не було видно, що вона коли-небудь горіла, тільки солом’яну стріху замінили на очеретяну.