Біля прохідної одного із луцьких заводів, що здає вільні площі в оренду підприємцям, — десятки автомобілів. Це власники дрібних бізнесів з’їхалися на роботу і поставили своїх робочих «конячок» перед входом до підприємства.  

Прочитавши на одному з київських інтернет-сайтів замітку із заголовком «Найздоровіші українці живуть в Черкасах», я зрадів і, можна сказати, відчув гордість за рідну область. Проте чомусь непокоїло запитання: хто ж ці українці та скільки їх? 

Після оголошення Президентом України соціальних ініціатив з’явилось багато коментарів про те, що грошей немає, треба включати друкарський верстат тощо.

Щоб  зрозуміло відповісти на це питання, Прем’єр-міністр запропонував згадати, що було два роки тому, коли тодішній уряд не лише відмовився виконувати закон про підвищення державних соціальних стандартів, ініційований Партією регіонів, а й стверджував, що це атомна бомба під економіку України. А вже у квітні 2010 року прийнято рішення про підвищення прожиткового мінімуму, заробітної плати, зокрема в бюджетній сфері, пенсій, всіх видів державної соціальної допомоги, доплат та інших виплат. Ці збільшені виплати запровадили попередньою датою — з 1 січня 2010 року, а недоотримані з вини попередньої влади гроші компенсували людям. 

На зустрічі Прем’єр-міністра Миколи Азарова з представниками Федерації профспілок України (ФПУ) та її членських організацій, що відбулася 27 січня цього року, очільнику уряду були передані понад 100 пропозицій щодо врегулювання злободенних для найманих працівників питань. Тоді, як відомо, Прем’єр доручив міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади ретельно опрацювати їх та надати обгрунтовані відповіді авторам звернень.   

Чи завжди можна бути впевненим у тому, що маломісна маршрутка, яка доправляє вас за межі міста чи селища або ж до іншої області, виконує рейс на підставі всіх установчих документів, тобто їздить легально? Навряд. Скоріше, навпаки. Залізничні та автомобільні вокзали, станції метрополітену стають своєрідним клондайком для свідомих порушників закону і прав пасажирів.  

З приходом весни в окремих регіонах повені змітають усе зі свого шляху. Чимало домогосподарств затоплені. Додалося роботи  Міністерству надзвичайних ситуацій, почастішали й звернення громадян до Урядового контактного центру. Люди просять допомоги, підтримки фінансової та моральної.  

У середині 90-х мені довелося побувати у Пітсбурзі  на території колишнього заводу фірми «Вестингауз». Колишнього, бо той велетень уже не працював. А це був справді  велетень, бо і територія гігантська, і споруди цехів, складів, адміністративних будинків вражали масштабами. В кращі часи всесвітньо відомої фірми тут працювали понад 12 тисяч осіб. Гостинні господарі  з Пітсбурзького університету привезли нас сюди не задля того, аби ми помилувалися старою промисловою архітектурою (до речі, того вартою), а щоб показати, як ця виробнича зона (донедавна майже мертва) пробуджується та повертається до нового життя, починає знову служити людям як індустріальний парк. В одних цехах йшло перепланування, гуркотіла будівельна техніка, в інших — уже спокійно працювали різні фірми і фірмочки.  

Транспорт є тією галуззю економіки, яка вже котрий рік поспіль тримається на плаву попри кризові шторми у світовій і вітчизняній економіці. От і 2011 року всі ланки (автодорожня, залізнична, авіаційна і морська) спрацювали з плюсом. Обсяг перевезень і вантажних, і пасажирських зріс на 9%. Особливо помітний прогрес в авіаційній сфері, де потік пасажироперевезень збільшився на 22%.

Що стосується підготовки до Євро-2012, то основні об’єкти торік або були закінчені, або доведені до завершальної стадії. З настанням сприятливих погодних умов і вони будуть здані в експлуатацію. Так характеризував роботу вітчизняного транспорту заступник міністра інфраструктури Володимир Корнієнко під час відеоконференції «Реалізація інфраструктурних проектів у 2012 році». 

Минулого тижня депутати таки зробили подарунок об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків. Нарешті прийняли Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ОСББ». Цього документа багато об’єднань чекали ще з 2007 року. Адже саме через законодавчі прогалини у них виникало чимало проблем.  

На карті Львівщини десятки населених пунктів, які з року в рік потерпають від весняних паводків та сусідства з норовливими й непередбачуваними гірськими річками, адже на Галичині традиційно будувалися на їхніх берегах. Протистояти природній стихії  та запобігти її негативним наслідкам має розрахована до 2015 року Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Прута та Серету. «Урядовий кур’єр» досліджує хід її виконання.