Квітень землю дощами умив і зелен-цвітом причепурив. На травень весна покладає обов’язки — запросити літо в гості і зустріти його квітами й теплом. За давніми народними спостереженнями так воно в природі і ведеться, але рік на рік не припадає. Коли весна затяжна, у травні може й сніг випасти, як у пісні співається: «Наді мною той сніг, білий сніг, білий сніг. Білий сніг на зеленому листі…» Втім, похолодання о цій порі навіть корисне — земля довше збереже квітневі запаси вологи, що відіб’ється добрим урожаєм хлібної ниви.  

Давній школярський спогад. Класний керівник ніяк не могла розпочати урок — збивалася, плутала слова, раз по раз діставала хусточку… Зрештою, з’ясувалося: щойно вона дізналася про страшну трагедію, яка сталася в сім’ї одного з учнів. Працюючи помічником на бурякозбиральному комбайні, його батько необачно зіскочив з підніжки і потрапив під ріжучий механізм. Лікарі виявилися безсилими.  

Спеціальний випуск "Урядового кур'єра"

Дорогі співвітчизники!
Сьогодні, у 26-ті роковини від дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції, ми поминаємо загиблих внаслідок найбільшої техногенної катастрофи XX століття. Вони пішли із життя, самовіддано захищаючи людство від Чорнобильського лиха. Вічна їм і світла пам’ять.
Багато рятівників-чорнобильців назавжди втратили здоров’я там, поблизу реактора. Усім і кожному, хто рятував світ від смертельної загрози, хто у цей час виконує складні завдання із подолання наслідків аварії, низький уклін

Якою буде структура посівів у 2012 році та коли аграрії зможуть отримати компенсацію втрат посівів озимих? Які прогнози щодо експорту зернових і будівництва елеваторів — про це «УК» поцікавився у міністра аграрної політики і продовольства Миколи ПРИСЯЖНЮКА.

Телефон «прямої лінії» «УК» щодо запровадження ринку землі та різних юридичних колізій з питань оформлення права власності на землю, орендної плати тощо за участі голови Держземагентства Сергія ТИМЧЕНКА (далі — Т.С.) і заступника голови Держземагентства Євгена БЕРДНІКОВА (далі — Б.Є.) буквально розривався. Чимало запитань наші читачі надіслали й на електронну скриньку «УК». Найцікавіші і найрезонансніші публікуємо, на інші представники земельного відомства пообіцяли відповісти письмов  

З агрострахуванням в Україні не склалося. Кілька спроб впровадити випробуваний в усьому світі механізм захисту вітчизняного товаровиробника від примх погоди не увінчався успіхом. Непростою була й доля Закону «Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою». Ухвалений наприкінці минулого року, в січні цього він був заветований Президентом. Однак уже в лютому депутати знову проголосували за документ, а вже 2 березня глава держави підписав рамковий закон, який дає можливість для гнучкого розвитку системи аграрного страхування, не прив’язуючись до жорстких норм і правил.

300 млн грн виділила цьогоріч держава на компенсацію втрат аграріями посівів озимих. На початок березня площі втрат оцінювались Мінагропродом у 3,5 млн га, та завдяки сприятливим погодним умовам деякі посіви вдалось реанімувати, тож під пересів підпало 2,1–2,2 млн га. Щоправда, як зазначають власкори «Урядового кур’єра», господарства не поспішають вишиковуватися в чергу на відшкодування. Бо механізм його надто вже складний і непевний.  

Цікаво: за Київської Русі яблуко було з черв’яком, чи без нього? Та ні, у мене ні на йоту немає бажання одягти кольчугу, шолом, припнути до пояса меча, взяти у ліву руку щит, щоби правою зірвати з дерева «колискове» яблуко. Річ у іншому. Зайшов до супермаркету, а там гарна молодиця стоїть перед полицею з яблуками, як ніби вони їй мають щось сказати. Зробити вибір, справді, непросто, адже асортимент широкий: червонощокі, жовті, зелені, більші і менші, вітчизняні та імпортовані. І за ціною різні — від 12 до 21 грн за 1 кг. Ну, думаю, зараз я її спровокую. Та підійшов до лотків і закляк, згадавши, що у студентські роки один професор повчав: «Найкраще те яблуко, в якому є черв’як». То яке краще, власне, тепер, навесні, коли пролежало півроку? Чи корисне воно?  

Вітчизняні агрохолдинги та нові вертикально і горизонтально інтегровані утворення вміло використовують податкові пільги, преференції, передбачені законодавчо для розвитку сільського господарства. Натомість якість життя селян щороку погіршується через консервативне ставлення до них як до «підсобних» і «неперспективних», адже вони практично не мають прямого доступу до системи держпідтримки. Їхні потреби у модернізації виробництва, отриманні справедливих цін, захисті економічних і соціальних інтересів нехтуються. Із 3,1 млн осіб, зайнятих у 2010 р. в агросекторі, приблизно 2,2 млн вважалися такими, що працюють в особистих селянських господарствах (ОСГ), і перебувають поза системою соцстрахування.