Як заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров, витрати у хлібопекарській і аграрній галузях повністю покриваються відпускними цінами і ніяких підстав для зростання цін немає. Слідом за ним міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк заявив, що Аграрний фонд наповнений резервами і готовий до інтервенцій на ринку у випадку загрози дефіциту будь-яких продуктів.

Минулого тижня в Україні сталося дві жахливі трагедії: загинули гірники на шахтах в Суходільську та Макіївці. У зв’язку з цим, за дорученням Президента, урядом було створено комісії з розслідування причин аварії, а неділю, 31 липня, було оголошено Днем жалоби в країні. 

У 2011-му виробництво цукру в Україні буде збільшено на 30%, порівняно з  минулим роком. Це повністю забезпечить потреби внутрішнього ринку (1,8-2 млн тонн — авт.) і створить експортний потенціал. Таку інформацію озвучив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк на Вінниччині під час наради з питань розвитку цукрової галузі та перспектив виробництва біоетанолу.

«Вугілля — стратегічно важливий товар для України, враховуючи його вартість, але він нам потрібен не за будь-яку ціну», — сказав Прем’єр-міністр Микола Азаров після недавніх аварій на шахтах в Луганській та Донецькій областях. «Чорна» ціна українського вугілля відома — від двох людських життів за кожен мільйон тонн. Стратегічна ціна відома також: тільки вугілля може зменшити залежність України від імпортних нафти та газу.

Попри те що Сенат США ухвалив план збільшення ліміту держборгу і, таким чином країна уникнула дефолту, економічна ситуація як в Америці, так і у країнах єврозони залишається досить непростою. Це все дає підстави для прогнозування найближчим часом так званої другої хвилі кризи. Про можливість такого неприємного сценарію, в тому числі і для України, кореспондент «Урядового кур’єра» розмовляє з відомим банкіром, головою правління комерційного банку «Хрещатик» Дмитром ГРИДЖУКОМ.

Учні називають його «українським музичним Конфуцієм», бо Маестро  диригує не лише руками, а й очима, серцем, душею. Навіть коли став лише консультувати студентів у Національній музичній академії ім. П.І.Чайковського кілька разів на місяць, поспішав туди щодня, у свої «за дев’яносто» перестрибуючи через дві-три сходинки. Наголошує: «Рух — це здоров’я. Я тільки пішки добирався з Києва на дачу, і на  ескалаторі в метро не стою, а спускаюся». І додає: «Завжди чекаю закінчення літа, щоб з вересня знову приступити до праці зі студентами». 

 З такою ініціативою перед Кабінетом Міністрів України виступило Державне агентство лісових ресурсів. Як заявив на прес-конференції голова відомства Віктор Сівець, принципова позиція пов’язана з тим, що, по-перше, в країні спостерігається висока ймовірність виникнення лісових пожеж, а, по-друге, полювання відбувається переважним чином у лісах комунальної власності, де не організовано як слід протипожежної охорони.

Кілька століть тому невідомий кухар вигадав смакоту, яку ми нині називаємо морозивом. У ті часи ці ласощі виготовляли із соків, вина і називали їх «крижинками». Сьогодні на прилавках магазинів великий вибір різноманітних холодних солодощів. От тільки чи й досі їх виготовляють із натуральних інгредієнтів, чи до сучасної рецептури входять складові штучного походження, тобто ароматизатори, барвники та кокосове молоко.

Не так давно до поліетиленових пакетів, пластикових стаканчиків чи пляшок українці ставилися дбайливо: ми ними не просто користувались, а ще й берегли. Воно й не дивно, адже тоді цих товарів було обмаль. Проте змінюються часи і звички. Зараз уже важко побачити, щоб хтось мив пластикові стаканчики та використовував їх удруге або прав поліетиленові пакети. Сьогодні ці товари коштують копійки, тому про їх збереження ніхто не дбає. Проте поряд із дешевизною та зручністю цього досягнення хімічної промисловості загальновідомо про шкідливий вплив такого «блага» на людський організм і екологію.

Я хочу тебе побачити – скажи мені щось, давним-давно висловив побажання мудрий Сократ. Сьогодні просити не треба. Водопади слів падають цілодобово з усіх можливих джерел. І не лише з простих. Найчастіше – з дорогих вуст політиків. Так званого пісенного параду, який претендує на культурну програму. Перші лише обіцяють і видають бажане за реальність. Принцип там один: говорити те, що люди хочуть чути. Виконавці, як вони самі вважають, зіркової естради, так би мовити, підбивають підсумки роботи політиків. Тобто фіксують те, що проросло з обіцянок.