Нині у світі впроваджують нову технологію засобів захисту рослин, комбінуючи хімічні та біологічні речовини, покликані зменшити навантаження пестицидів на навколишнє середовище, резистентність до хвороб і шкідників, а також поліпшити захисну дію препарату. Проте такі препарати потрапити до нашої країни одночасно з іншими поки що не зможуть.

Україна вже третій рік не може отримати інноваційні препарати через законодавство, яке унеможливлює ввезення не зареєстрованих у країні-виробнику засобів захисту рослин. Такі препарати не можна ввозити на територію нашої країни для проходження державних випробувань. Це унеможливлює їх подальшу реєстрацію та використання.

Агровиробники можуть опинитися у ситуації, коли доведеться захищати посіви препаратами 60-70-х років. Фото автора

Така ситуація створює антиконкурентні умови на ринку засобів захисту рослин, та зупинила розвиток вітчизняної науки в цій галузі.

За оцінками представників агрохімічного комітету асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», яка об’єднує майже 90% ринку виробників оригінальних засобів захисту рослин, заблокованими залишаються близько 95% інноваційних препаратів, які для навколишнього середовища значно безпечніші, ніж старіші.

Використання препаратів, створених у 1960—1970 роках, завдає значної шкоди довкіллю, на відміну від новітніх, більш екологічних та безпечних. Новітні препарати мають набагато менші норми використання на гектар — 0,1—0,01 літра, а у нас використовують речовини з нормами витрати до 6 літрів на гектар. У підсумку — більше токсичної речовини потрапляє у навколишнє середовище.

Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Кучер вважає заборону ввезення інноваційних препаратів відкриттям дороги генеричним пестицидам, у яких ступінь захисту нижчий, нерідко вони менш ефективні та небезпечніші.

«Від заборони ввозити сучасні європейські або американські препарати нового покоління, які мають вищий рівень безпеки і вплив на навколишнє середовище яких істотно мінімізовано, коли залишаються старі, винайдені ще в минулому сторіччі, але зареєстровані в Україні, страждає наше довкілля», — вважає народний депутат.

Ще у 2017 році до Верховної Ради було подано законопроект №6606, що пропонує дозволити ввезення препаратів, не зареєстрованих у країні-виробнику, для проходження державних випробувань. Цей законопроект підтримали Міністерство аграрної політики та продовольства, міжнародні організації, профільні аграрні асоціації. У вересні документ схвалив Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради. Проте його і досі не розглянули в сесійній залі.

«Постійне використання одних і тих самих препаратів спричиняє резистентність шкодочинних організмів до препаратів і зменшує їх ефективність. Із часом треба змінювати діючу речовину, комбінувати захист, щоб зберегти врожайність», — зазначає головний агроном агрохолдингу ІМК Олександр Гірман.

Нині в Україні можна зареєструвати новий препарат на 2—3 роки пізніше, ніж у ЄС. І це оптимістичний варіант. Імовірно, його буде зареєстровано через 5 років.

«Правду кажучи, не знаю жодної країни, в якій би діяли такі обмеження на випробування нових препаратів, — розповідає заступник директора Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя Олександр Кравчук. — Доти, як стала чинною поправка, що обмежує випробування нових пестицидів, ми аналізували нові препарати одночасно із країною-виробником. І жодних проблем не виникало, адже в нашій країні достатньо засобів та наукового потенціалу, щоб оцінити, шкідливий новий препарат чи ні».

Науковець вважає, що розмови про полігон для випробування нових препаратів в Україні — ніщо інше, як маніпуляція та бажання виробників генеричних препаратів отримати більшу частку українського ринку засобів захисту рослин, який оцінюють майже в мільярд доларів.

«Самі випробування пестицидів не потребують великих площ. Спершу закладають дрібноділянкові досліди площею кілька соток, а потім, після опрацювання підсумків цих дослідів, починається промислове випробування на площі до 5 гектарів, а це далеко не полігон. І якщо препарат становитиме певну небезпеку, ми здатні це виявити», — запевняє Олександр Кравчук.

Якщо не зняти обмеження доступу до інноваційних препаратів для українських аграріїв та гармонізувати наше законодавство із європейським, виробники можуть опинитися в ситуації, коли для захисту полів доведеться застосовувати лише фосфорорганіку, смертельну для бджіл і токсичну для людини, і піретроїди, тоді як у ЄС використовуватимуть новітні препарати, які нині розробляють. Це відкине наших агровиробників на кілька років назад і знизить конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках. 

Яна ЖОВНІРУК
для «Урядового кур’єра»