Торік через війну, розв’язану росією проти нашої держави, величезних збитків зазнали різні галузі української економіки. Надзвичайно сильно постраждав аграрний сектор. Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський на брифінгу розповів, що агросектор зазнає втрат через війну. Зокрема, понад 20% орних земель наразі не під контролем України, а під окупацією. Це здебільшого землі, які давали країні ранні зернові (озиму пшеницю, частково озимий ячмінь) та частково соняшник. І саме вони нині найбільш заміновані.

«Якщо говорити про Чернігівщину та Сумщину, то торік навесні після визволення цих територій ми очікували значно більшої проблеми, але фермери активно долучилися до розмінування. Тобто не чекали, доки влада сконтактує з рятувальниками й організує процес розмінування. Більшість напряму виходили на ДСНС щодо перевірки полів, активно допомагали в цьому, залучаючи відповідних фахівців у відставці. Сила фермерського руху в мотивації. Фермери — це не про гроші, а про стиль життя. Вони щороку мають якісь виклики, але борються за свою справу. Тому й роботу з розмінування було проведено досить швидко. Але й де-факто розмінування було в рази менше, ніж буде і вже є на півдні країни», — акцентував міністр.   

Він додав, що через війну АПК істотно втратив у динаміці розвитку, і наслідки цього відчуватимуться не один рік.

«Позаторік був рекордний урожай 108 мільйонів тонн. Торік — понад 60. Цього року матимемо ще менше. Більшість проєктів заморожено, відкладено чи анульовано. Буде меншим урожай, бо буде менше кукурудзи, а вона давала найбільший вал. Вона потребує багато дорогих азотних добрив, а їх виробники закупили вже менше. Очевидно, вони перейдуть на соняшник і сою, які дають менший урожай, ніж кукурудза. Крім того, у нас досить великий обсяг кукурудзи збирають узимку. Це означає, що поля не будуть підготовлені до весни належно, отже багато фермерів не захочуть сіяти на них кукурудзу.

Хоч є й речі, які тішать. Україна вперше розпочала експорт у великій кількості насіння кукурудзи до Європи. Будували насіннєві заводи, і ми стали настільки конкурентними, що нині витісняємо французьких виробників», — зауважив Микола Сольський.

До слова, перший заступник міністра Тарас Висоцький днями заявив: зібрана інформація про посівні площі на 2023 рік показує, що всі ми віримо в ЗСУ, і ця віра допомагає аграріям готуватися до посіву максимально можливих площ уже цієї весни.

Міністр також розповів, чим займалося міністерство торік і які плани на рік нинішній.

«Основна робота була з тими викликами, які принесла війна. За підтримки ЄС та Світового банку запрацював Державний аграрний реєстр — цифровий хаб для аграріїв. Завдяки партнерам аграрії отримували насіння, рукави для зберігання зерна, техніку. Великий акцент — на підтримку виробників. Понад 40 тисяч аграріїв отримали за програмою доступних кредитів «5—7—9%» понад 90 мільярдів гривень. 1,6 мільярда гривень від ЄС пішли на дотації за різними напрямами. Працювала програма підтримки малих сільгосптоваровиробників: ЄС надав на цю програму 50 мільйонів євро. Гранти за програмою «єРобота»: на створення й розвиток садів пішло понад 321 мільйон гривень, теплиць — майже 56 мільйонів.

Завдяки Світовому банку гроші на це закладено й на 2023 рік. Працюватиме й програма «5—7—9%». Триватимуть виплати на гектар та худобу (80 мільйонів доларів). 50 мільйонів доларів заплановано на підтримку переходу елеваторів на альтернативні види енергозабезпечення, зокрема твердопаливні котли. Профільне міністерство та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підготували на наступний рік програму підтримки пільгового кредитування великих агропідприємств на загальну суму понад мільярд доларів. Нині міністерство веде переговори з IFC про зменшення суми кредитів для підприємців, обговорюють можливість залучення українських банків до програми, щоб кредити змогли отримати середні агровиробники».

Микола Сольський заявив, що торік великі зусилля було спрямовано на відновлення аграрного експорту — нині зерновими коридорами вже експортовано понад 15 мільйонів тонн агропродукції. Серед завдань на цей рік залишається збільшення ліквідності ринку, бо виробникам бракує кредитних коштів. Ухвалюватимуть і євроінтеграційні документи.