Цьогорічна зустріч YES — чотирнадцята за рахунком. Її учасники намагалися дати відповідь на два запитання: «Чи став світ новим?» і «Що це означає для України?». Взяти участь у Ялтинській європейській стратегії погодилися 350 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських активістів і експертів із 34 країн. Дискусії розгорталися переважно навколо тем, пов’язаних зі зрушеннями в геополітичному розподілі сил і змінами у світовій економіці. Окрему увагу приділяли політиці нової американської адміністрації, глобальній безпеці, проблемам кібербезпеки, популізму та енергетичної безпеки. Однак найбільше посадовці говорили про Україну та її перспективи у світі. Ці питання неможливо було порушувати без нагадувань про глобальні виклики й наші внутрішні реформи. Ланцюг думок доповнювався й варіантами посилення національної безпеки, шляхами збереження територіальної цілісності.

Наріжний камінь безпеки Старого Світу перебуває на наших теренах. Фото з сайту president.gov.ua

Дорожню карту для ЄС відкриють  у Таллінні

Президент Петро Порошенко виступив зі вступною промовою першим. Він заявив, що Україна продемонструвала політичну волю до системних перетворень і, попри російську агресію, довела здатність проводити реформи й демонструвати результати. «Політичну волю до системних перетворень ми неодноразово перетворювали на наш спільний успіх, — сказав він. — Зростає економіка, очищено банківську систему, скорочено бюджетні витрати, триває успішна співпраця з МВФ. Позитивні очікування відображено і в підвищенні наших рейтингів провідними кредитними агентствами. Вільний світ став на шлях боротьби за новий світопорядок. Від нашого успіху чи невдачі залежатиме, яким врешті буде цей світ, якою буде Європа, якою буде Україна. Це може бути світ демократії, сталого розвитку і процвітання. Світ, який житиме здобутками нашої цивілізації, можливостями штучного інтелекту, дослідженнями адронного колайдера або ж перспективами криптовалюти».

ВІДЕО: Виступ Петра Порошенка на зустрічі «Ялтинської європейської стратегії». 15 вересня 2017 року

За іншим сценарієм, світ житиме постійною загрозою ядерної війни і гонки озброєнь, гібридних агресій та інформаційних диверсій. Саме тому Петро Порошенко назвав шляхом до перемоги єдність і солідарність, зміцнення трансатлантичного альянсу. При цьому варто відкинути контрпродуктивні й небезпечні розбіжності між Європою та США. Що стосується ідеї європейської інтеграції, то їй слід надати нового дихання й нової динаміки. Потім глава держави підтримав бачення президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера щодо подальшого розвитку ЄС і запропоновану ним дорожню карту, здатну відповісти на глобальні виклики ХХІ століття. Однак він вважає, що до такої дискусії варто долучити країни-кандидати в ЄС, асоційовані з ЄС країни.

«Це буде символічним сигналом про місце цих країн у новій Європі, — сказав Петро Порошенко. — Найкращою нагодою могла б стати зустріч глав держав і урядів ЄС щодо майбутнього Європи, яка відбудеться 28 вересня в Таллінні. Відмова від політики відкритих дверей буде для європейського проекту помилкою. Це стало б сигналом для Росії, що реванш можливий і що ЄС, відмовляючи сусідам у праві на європейську перспективу, потурає так званим особливим інтересам Росії в регіоні. Закликаю Захід ухвалити важливе стратегічне рішення, яке кардинально впливатиме на подальший розвиток України в новому світі».

Як провести деокупацію Криму

Президент вважає, що Україна де-факто стала східним кордоном об’єднаної Європи, адже українці захищають не лише свободу й незалежність держави, а й безпеку всієї Європи, спільні європейські цінності. «Ніхто в історії Європейського Союзу такою кров’ю і таким залізом не виборював собі європейської перспективи та асоціації з ЄС, — додав він. — Наше історичне місце — в сім’ї об’єднаної Європи та трансатлантичному західному альянсі. Наше покликання — стати східним кордоном європейської цивілізації, гарантом європейської та світової безпеки, рушієм континентальної економіки. Ми рухатимемося до повноправного членства в Євросоюзі та НАТО. Це, як засвідчили події останніх років, — справжня гарантія української незалежності, суверенітету, добробуту й процвітання».

Окремо йшлося про Революцію гідності, яка стала «дзвінком будильника» для демократичного світу і завадила планам Кремля змінити світовий порядок. Саме тому санкції проти Росії мають тривати до повного відновлення суверенітету України над Кримом і Донбасом. «Ціна агресії має бути такою, щоб утримувати незаконно захоплене було нестерпно важко, — цитує слова Президента департамент прес-служби АП. — Історія нас вчить, що Росії не можна вірити. За жодних обставин! З Москвою треба завжди бути готовими до найгіршого. Про це вам розкажуть десятки тисяч кримських татар і українців, яких переслідують у Криму та на Донбасі. Сотні з них загинули від рук убивць і катів лише за українське слово, український прапор чи український паспорт».

У цьому розрізі Президент виокремив недалекоглядність порад політиків про те, щоб відкласти, заморозити або забути про Крим. Навпаки, потрібне поступове мирне витіснення Росії з півострова. Це Україні можна буде зробити за допомогою інструментів міжнародного права, санкцій, судів і арбітражу, платформ і моніторингових механізмів ООН та ЮНЕСКО. Президент навіть запропонував створити міжнародне коло друзів з деокупації Криму для координації спільних кроків і дій. Петро Порошенко розповів, що планує обговорити цю ініціативу під час перебування в Нью-Йорку на Генеральній Асамблеї ООН.

Наша ГТС працюватиме

Наступний заклик Петра Порошенка — вдихнути життя у «Східне партнерство». Перед тим як означити цю думку, глава держави поінформував, що Україна перебудовує свою економіку та інфраструктуру, перетворює їх на складову європейської економіки. Зокрема, поглиблена й всеосяжна зона вільної торгівлі дала змогу реструктурувати зовнішню торгівлю й підвищити частку європейського ринку до 40%. За вісім місяців цього року товарообіг зріс на третину порівняно з минулим роком і становить 25 мільярдів доларів. А за перші 90 днів чинності безвізового режиму з ЄС понад чверть мільйона українських громадян скористалися можливістю вільно подорожувати країнами Шенгенської зони.

«Українське суспільство зрозуміло, що зближення з ЄС — це потужний чинник збереження й зміцнення суверенітету, безпеки та добробуту, — резюмував Петро Порошенко. — Нашим наступним спільним завданням має стати синхронізація українських прагнень і європейських та євроатлантичних можливостей. Ми працюємо над перебудовою нашої безпеки за стандартами НАТО. Нагальне питання — доступ до озброєнь і військових технологій Альянсу. Агресор має знати, що шлях углиб Європи через Україну закрито».

За будь-яких обставин Україна дедалі глибше інтегруватиметься у секторальні політики Євросоюзу і боротиметься за повне поширення чотирьох свобод — вільного руху товарів, послуг, капіталів, людей.

«Рухаємося далі в напрямку асоціації з Шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, Енергетичного союзу ЄС, Єдиного цифрового ринку ЄС, — наголосив Петро Порошенко. — Реалізація цих проектів вигідна не лише для України, а й для самого Європейського Союзу».

Під час заходу лунало чимало різних думок. Одна зі слушних належить віце-президенту Європейської комісії з питань Енергетичного союзу Марошу Шефчовичу. Він заявив, що продовження транзиту природного газу територією України після закінчення чинного контракту НАК «Нафтогаз України» з російським «Газпромом» з початку 2020 року — пріоритет для Європи. Щоправда, Україні треба використовувати весь потенціал транзиту і видобутку газу. Наша країна, на його думку, може стати «величезним вузлом, хабом».

P.S. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман виступатиме в останній день заходу. Тема його промови — «Українські реформи та роль ЄС».