Особисті внутрішні та зовнішні кордони. Які вони? Чи затишно нам в них? Що хвилює, бентежить, а то й тривожить нас нині? Суть і філософія життя постають з картин, які виставили 22 художники з різних куточків України в Тернопільському обласному художньому музеї. Експозицію так і назвали: «Особисті кордони». Її організатори заявляють, що прагнули візуалізувати усвідомлення матеріальних кордонів, інтелектуальні особисті межі, емоційні, фізичні, психічні, сексуальні та духовні. Усі роботи виконано на папері чи тканині лише аквареллю.

Оленин всесвіт

Організаторка, кураторка та учасниця виставки Олена Колєснік ознайомлює із власною картиною «Крах фальші». Фото автораЗаступниця директора Тернопільського обласного художнього музею Ольга Ваврик каже, що за всю історію діяльності установи це перша всеукраїнська виставка акварелей — мистецтва цікавого і вишуканого. Ініціювала її молода мисткиня Олена Колєснік. Походить вона із села Закотне на Луганщині, яке окупували рашисти. 14-річною вирішила здобувати освіту в Харкові. Там стала магістром фармації, очолювала одну з аптек. Коли ворог з великою війною вдерся в Україну, Олена спочатку місцем проживання обрала Закарпаття. В одному з кафе там організувала виставку. Батьки її тим часом змушені були через московитів залишити рідну сторону і опинилися в Польщі. Дівчина, щоправда, з ними не поїхала, хоч вирішила змінити Ужгород на Тернопіль, де живе вже кілька місяців.

Професійної мистецької освіти вона не має. З рідних ніхто не тяжів до художньої праці, хіба Оленин батько вряди-годи міг щось відтворити вже намальоване. Але творчість з дівчиною була завжди: у школі, коледжі, на роботі. Чотири роки тому вперше спробувала акварель, яка заполонила її серце.

Цікаво, що Олена визначила точну дату, коли розпочала власну мистецьку кар’єру, — 18 лютого 2022 року. Вона дівчина невгамовна, енергійна й активна і в творчості, і в організаційних питаннях, художніх змаганнях. За порівняно короткий час стала учасницею в онлайн- і офлайн-режимах 15 виставок в рідній країні та міжнародного рівня, була на пленері в польському місті Гданськ, здобула перемогу в премії American Art Awards-2022 в номінації «Акварель. Фігура».

Спочатку Олена Колєснік малювала принади українських міст, міські пейзажі. Нині популяризує інший напрям. Його трактує так: «Працюю з питаннями ідентичності, присутності в моменті тут і зараз у духовності, тобто моя мистецька практика закладає глибинні почуття людини. Стараюся транслювати, наскільки це може вплинути на всесвіт, який формує сама людина і, як магніт, притягує до себе».

Моделлю для написання картини «Мрії» художниці Марії Безкоровайної із Краматорська став її син Артемко. На виставці вони обоє представляли цю роботуПрацює молода художниця в акварельній та акрильній техніці. Але для неї надто важлива популяризація акварельного мистецтва, вона прагне змінювати сприйняття його у світі. Виставку в Тернополі розглядає як важливу складову своєї місії.

«Крах фальші» й «Сни про дім»

Задум організувати експозицію акварелей в Тернопільському обласному художньому музеї виник випадково. Олена поралася на кухні й раптом вирішила організувати виставку. Узялася до втілення.

Спочатку поширила у соцмережах заклик узяти участь у цьому мистецькому заході. Відгукнулися художники з різних куточків України, серед яких ті, які роблять лише перші творчі кроки, і вже відомі. Але всіх їх цікавить акварельне мистецтво, його сприйняття глядачем.

22 митці забажали представити власні роботи в Тернополі. Серед них місцеві художники, а також із Києва, Одеси, Рівного, Кременця, Борисполя, Ізмаїла, Харківщини, Луганщини та інших міст і областей. В експозиції презентували 42 твори-рефлексії на теми особистих кордонів. І вирішили показати акварель не лише з естетичного боку, а й те, що вона може хвилювати на рівні глибоких почуттів.

Олена каже, що вирішила виставку «Особисті кордони» зв’язати основним змістом, але картини виставити за трьома категоріями. Початок експозиції становлять твори, в яких художник бачить себе і світ, він учасник цього життя. Людина може споглядати пейзажі, квіти, красу природи.

У другій частині виставкової добірки звучить тема взаємодії з людиною та її рефлексії на минуле. Третя складова — занурення в себе. Її представлено двома авторами. «Крах фальші», «Океан можливостей», «Історія пошуку» — роботи самої Олени Колєснік, які вона виконала аквареллю на папері.

Київська художниця Євгенія Коган виставила власні твори, які писала рідкою аквареллю на шовку та текстилі. Євгенія за фахом дизайнерка інтер’єру. Мистецькою діяльністю займається порівняно недавно. Працює не лише в акварельній техніці, а й використовує тканину, а саме шовк. Тож серія SILK FLOW, яку можна оглянути на виставці «Особисті кордони», — про внутрішній та зовнішній особистий космос. Цю серію розписів молода мисткиня почала творити ще до повномасштабного вторгнення російської орди в Україну. Коли ж почалася велика війна, Євгенія залишила на певний час столицю, жила кілька тижнів у селі.

«Мої особисті кордони тоді було порушено як ніколи», — розповідає художниця. І вона написала картини «Рілля» та «Мрія», які також експонує в Тернопільському художньому музеї.

Оксана Музика (м. Київ). «У полі зору»Знаєте, про що «Мрія» мисткині? Як сама пояснює, про бажання знову побувати та відпочити на українському Кримському узбережжі, почути тут хлюпіт хвиль Чорного моря. І впевнена, що ця її, як і всієї України, мрія не одмінно здійсниться.

У Марії Безкоровайної, художниці з міста Краматорська на Донеччині, теж є роботи про мрію. Їх вона так і назвала: «Мрії» та «Сни про дім». Марію теж страшна війна змусила залишити помешкання й поповнити лави внутрішньо переміщених осіб. Спочатку жила в місті Зборів на Тернопільщині, а майже рік тому перебралася до обласного центру. За фахом Марія Безкоровайна  — художниця-ілюстраторка, малює для дитячих книжок. Їй до душі відтворювати природу, зображувати діток, тварин. Каже, Тернопілля захопило, покорило її своєю акварельністю, тож часто подорожує краєм, пише пейзажі. Основна модель для Маріїних робіт — син Артемко. На виставку вона прийшла з ним. Син каже, що йому дуже подобається позувати.

Не просто споглядати

Сучасність відображається не лише в мистецьких роботах, а й в організації виставки «Особисті кордони». Передусім кураторка експозиції Олена Колєснік подбала про QR-коди до кожного твору, посилання на їх авторів. Завдяки цьому шанувальники мистецтва можуть спілкуватися з художниками, ознайомлюватися детальніше з їхньою творчістю. Упродовж трьох понеділків, доки діє експозиція, організовують кураторські екскурсії, під час яких Олена сама розповідає про виставлені роботи й авторів. Є змога придбати окремі твори, задля цього підготували добірку. Певну частину виторгу митці передадуть на потреби ЗСУ.

Стефан Стойков (м. Ізмаїл). «Ноктюрнал»Знаний художник Микола Мамчур виставкою вражений. Каже, що вона світла і приємна. Може, тому й упевнений, що добре було б ці картини показати нашим захисникам. Із 2014 року він, як сам розповідає, безпосередньо пов’язаний з війною. Звісно, слідів, спогадів вона залишила йому чимало. Була весна. Ураз біля нього пролунав гучний вибух. Микола впав, розплющив очі й побачив, що на його автоматі лежить пролісок. «Мене це дуже здивувало», — розповідає художник.

Згадує, як тішилися наші воїни, навіть ті, що не цікавилися мистецтвом, коли 2017 року тернопільська художниця Оксана Дученчук організовувала виставки в Попасній, Щасті, Авдіївці. Пані Оксана представила власні роботи і в експозиції «Особисті кордони». Глядачеві показала свій простір, можливо, не дуже принадний, у певних межах, де зелений колір життя заретушовується темним тоном, розмитим рожево-фіолетовим цвітом дерева.

Народному художникові України Богданові Ткачику як відвідувачеві виставки дуже сподобалися передусім дві роботи Стефана Стойкова з Ізмаїла «Ноктюрнал» і «Святковий бій».

«Це не просто споглядальні акварелі, а філософські речі. Художник глибоко мислить», — коротко аналізує пан Богдан.

Зрештою, в кожного, хто переглянув експозицію в Тернопільському обласному художньому музеї, з’явилися власні враження, міркування, порівняння зі своїм і внутрішнім світом авторів картин.