Голова Перечинської
райдержадміністрації
Закарпатської області
Андрій ГОТЬКО

Перечинський район сьогодні ставлять у приклад всьому Закарпаттю за прагнення до змін. Про довгу дорогу, пройдену за короткий час, наш кореспондент поцікавився в голови райдержадміністрації Андрія ГОТЬКА.

— Андрію Андрійовичу, упродовж року вашого головування Перечинщина з відсталих перемістилася на провідні позиції в області щодо реформування бюджетної сфери. Як це відбувалося?

— Серйозно підійшли до розробки грунтовної програми з оптимізації витрат у бюджетних галузях, навесні захистили план дій у голови облдержадміністрації Олександра Ледиди. Економічні реалії вимагали  значного скорочення витрат, тож до кінця цього року ми зобов’язалися заощадити 670 тис. грн. Уже на початку жовтня наблизились до взяття цього рубежу.

— Що покладено в основу дорожньої карти?

— Йдемо кількома стратегічними напрямками. Один із них — досягти кращого рівня підготовки дітей до навчання в школі, а також поліпшити їхнє харчування в дошкільних закладах. Зусилля далися взнаки, і в районі невдовзі з’являться чотири додаткові групи для дошкільнят. Одну з нових будівель завершуємо у селі Дубриничі, і вже в листопаді садок зможе прийняти 90 дітей.

Проте місць для дошкільнят бракує. Щоб за цієї ситуації краще підготувати п’ятилітніх малят до школи, дійшли висновку спеціально для них відкрити своєрідні підготовчі курси. Щодня педагоги проводитимуть у дитсадках по три години, де малюків навчатимуть писати, читати, рахувати. Рівень охоплення дошкільним вихованням дітей цього віку зросте до 75-80%.

— Позаду майже два місяці занять у школах. Які висновки зробила для себе місцева влада?

— Зміцніла впевненість, що цьогоріч учні не мерзнутимуть у класах, будуть краще нагодовані, ніж торік, і при цьому бюджетні витрати залишаться на торішньому рівні. Передусім завдяки заощадженням на енергоносіях. Ми стовідсотково забезпечили навчальні заклади автономним теплом. Цього року нові котельні з’явилися в двох  міських школах  Перечина, селах Тур’я-Пасіка та Сімерки.

У решті закладів опалювальні пристрої — котли нового покоління — були встановлені набагато раніше. У старих котлах більше половини тепла вилітало в трубу, тут же маємо понад 90% його використання, відтак 30% збережених коштів. Зекономлені гроші перерозподіляються на харчування. За цим показником тепер посідаємо третє місце.

— Що нового в організації учнівських обідів?

— Раніше їжу в  школах зазвичай готували місцеві кухарі. На жаль, траплялися крадіжки, порушувалися норми вкладення продуктів. Ми провели тендер серед підприємців, поставили високі вимоги до тих, хто береться за таку відповідальну справу, як готування їжі для дітей. Сьогодні контроль за технологією приготування обідів набагато серйозніший. Приміщення і обладнання базових кухонь у школах здаються в оренду. Гарячі обіди звідси відвозять і до тих навчальних закладів, де умов для приготування страв немає.

— В якому стані нині сільські шкільні приміщення?

— У районі практично завершено реконструкцію покрівель. На ремонт шкіл у селах Порошкове, Полянська Гута, Туриця, Зарічове загалом вкладено 396 тис. грн. Хоча покрівля — це лише початок комплексу робіт, який включає  обладнання вбиралень,  рукомийників, подекуди навіть душових. Роботи триватимуть наступного року, аби в кожному навчальному закладі створити належні санітарні умови для перебування дітей.

— Не оминула Перечинщину оптимізація шкіл. Як до цього ставляться батьки?

— Мали дві малокомплектні школи, де вчилося по 8-10 дітей. Отож один педагог — на всіх. Зрозуміло, що якість викладання і рівень знань відставав від повноцінних закладів, де навчається 500-600 учнів. Тому ці школи припинили існування, а дітей шкільними автобусами довозимо до сусідніх сіл. Тут діти і вчаться, і харчуються краще, тож протестів батьків не було.

— Без реформування закладів охорони здоров’я теж не обійшлося?

— Обидві наші дільничні лікарні зазнали змін. Нині на базі Порошківської діє терапевтичне відділення центральної районної лікарні. Амбулаторії загальної практики сімейної медицини в Порошкові і в Тур’їх Реметах до кінця року отримають по новому автомобілю швидкої допомоги з усім обладнанням. Доступ до будь-якого хворого та надання йому медичної допомоги в районі нині не перевищує 20 хвилин. До цього було вдвічі довше. Вдалося поліпшити перебування хворих у медичних закладах, їхнє утримання. Кількість лікарів залишилася сталою, а от технічних працівників, які не довели своєї доцільності, дещо скоротили.

— А як із харчуванням хворих?

— Раніше на кожного стаціонарного хворого припадало по  чотири гривні, тепер — майже 14 грн, через що й посіли одне з перших місць в області. Але ще є резерви. Чотириповерхове приміщення терапевтичного корпусу райлікарні не завантажене, тож просимо облуправління задіяти його під шпиталь обласного значення. Ця спеціалізована установа могла б існувати за рахунок обласного бюджету.

— Чи поменшало в районі  проблем у бюджетних галузях?

— Для стабільної роботи цієї сфери на початку року в районі не вистачало 1,6 млн грн. Завдяки реформуванню, про яке йшлося вище, сума значно скоротилася, проте дефіцит коштів існує. Працюватимемо над тим, щоб довести нестачу коштів до нуля.

Василь БЕДЗІР,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Андрій ГОТЬКО. Народився 10 жовтня 1956 року в селі Ракошино Мукачівського району Закарпатської області. Закінчив Мукачівський радгосп-технікум та Львівський зооветеринарний інститут.

Працював ветеринарним лікарем, головою правління колгоспу, директором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю у Перечинському районі. Удостоєний звання «Заслужений працівник сільського господарства України».

17 квітня 2010 року призначений на посаду голови Перечинської райдержадміністрації.