Коли в крові людини знижується вміст функціонально повноцінних червоних клітин — еритроцитів, вона захворює на анемію. В неї часто паморочитися голова, шумить у вухах, порушуються зір і координація рухів, бувають напади нудоти, частішають дихання, пульс, падає артеріальний тиск. Одне слово — погіршується стан здоров’я, що в подальшому може спричинити  більш небезпечні хвороби.

Нині й бізнесу (особливо малому та середньому) притаманні симптоми анемії. І виявляють її тоді, коли підприємцям бракує коштів. Ці червоні тільця з виробництва вимиває сьогодні здебільшого, на жаль, держава. З початку року вона заборгувала бізнесу близько 30 мільярдів гривень. 22 мільярди з них, як зазначив під час ефіру на одному з телеканалів заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, становить переплата підприємцями податку на прибуток, решта — заборгованість із ПДВ.

— На сьогодні, — каже президент Асоціації приватних роботодавців м. Харкова Олександр Чумак, — треба вирішити три головні завдання, від яких залежить видужування економіки України та подальший її розвиток. Це скорочення витратної частини бюджету, дерегуляція та створення умов для розвитку малого і середнього бізнесу, приватної ділової ініціативи, скорочення енергосубсидій, тобто енергетична реформа. Для того, щоб не бути залежними від неукраїнських постачальників енергоресурсів.

До речі, саме харківська Асоціація приватних роботодавців та Союз підприємців «Стіна» з Вінниці виступили експертами коаліційної угоди Верховної Ради VIII скликання. Проаналізувавши її, вони дійшли висновку, що на належну підтримку малий та середній бізнес ще не може розраховувати.

— Яку роль йому, як локомотиву реформ, відвела в угоді коаліція, ми не побачили, — підкреслив Олександр Чумак. — Тим часом саме малий та середній бізнес може багато зробити стосовно виведення економіки України з кризи. Яскравий цьому приклад — повоєнна Німеччина, яка з 1948-го по 1958 рік повністю відновила зруйновану інфраструктуру та реанімувала економіку. Ми ж лише декларуємо наміри.

Олександр Валерійович аналізує, наприклад, податкові положення угоди: до позитиву він зараховує скорочення до дев’яти загальної кількості податків, зниження до 18% єдиного соціального внеску, спрощення системи адміністрування при використанні реєстраторів розрахункових операцій та заборону на законодавчому рівні кримінального переслідування за ухилення від сплати податків до остаточного узгодження податкових зобов’язань. 

— Разом із тим, — робить наголос Олександр Чумак, — представники малого та середнього бізнесу категорично проти запропонованого механізму податкового компромісу. Останній фактично є додатковим фіскальним навантаженням на підприємців та величезним чинником для корупції. Потрібно провести одноразову податкову амністію капіталу разом із введенням нових податкових правил. Не забуваймо, що малий та середній бізнес раніше дуже страждав не від податків, а через хабарі, зарплати в конвертах, оплати інших непрозорих платежів. Окрім того, потрібно знизити тиск контролюючих органів на бізнес. На сьогодні в Україні працюють близько 70 органів, які мають право перевіряти бізнес. Зокрема 37 можуть призупинити або повністю заблокувати роботу підприємств. Із них 9 мають право перевіряти будь-який суб’єкт господарської діяльності. За 2013 рік держава витратила приблизно 25 мільярдів гривень на утримання цих «контролерів». Поза тим кожна проведена ними перевірка коштувала державі 16 тисяч гривень. А донарахування до бюджету від неї становили в середньому 180 гривень. Тобто цей сектор є абсолютно неефективним і потребує скорочення. За нашими оцінками, втричі.

Також він вважає, що потрібно уніфікувати контролюючі органи, ліквідувавши ті, які дублюють одне одного. «Йдеться про податкову міліцію та державну службу по боротьбі з економічними злочинами. Остання нині виключно корупційна, адже до обов’язків її працівників входить переважно збір грошей з малого та середнього бізнесу. Новостворений орган не повинен бути в структурі податкової служби. Нарешті, у нас час від часу вводяться різні мораторії на перевірки. Тоді контролюючі органи, щоб довести свою значимість, вигадують усілякі позапланові візити до підприємців, продовжуючи тиснути на бізнес. Ми пропонуємо ввести особисту фінансову відповідальність контролюючого органу за перевищення своїх повноважень. Оскільки на сьогодні збитки, завдані бізнесу, компенсує держава. Фактично це — ті самі гроші, що ми сплачуємо як податки. І жоден із представників контролюючих органів не несе відповідальність за це», — підкреслює Олександр Чумак.

Представник харківських приватних роботодавців зазначив також,  що бізнес в Україні давно вже не «барига», а соціально відповідальний. Він фінансує ті програми, на які немає коштів у держави: це підтримка АТО, переселенців, різноманітні благодійні фонди. Підприємці готові платити всім своїм найманим працівникам білі зарплати. Але для цього потрібно  знизити навантаження на фонд оплати праці. Окрім того, в Коаліційній угоді зовсім нічого не сказано про дешеві кредити для бізнесу. Не під грабіжницькі 24—30% річних, а хоча б під 8—10%.