В Україні атомна генерація працює стабільно й надійно і зазнає фактично основного тягаря проходження опалювального сезону. На цьому міністр енергетики Герман Галущенко наголосив на онлайн-брифінгу. Наша держава, як і весь світ, працюватиме над розвитком атомної генерації, щоб убезпечити себе від газових потрясінь. А на 2022 рік заплановано корпоратизацію НАЕК «Енергоатом», це має надати нового поштовху розвитку компанії.

Днями на зустрічі з тимчасовою повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін обговорювали співпрацю в галузі забезпечення надійної та безперебійної роботи українських АЕС під час опалювального сезону й технічної підтримки та стабільного поповнення запасів пального. Крістіна Квін запевнила, що США готові сприяти Україні в забезпеченні стабільності постачання енергоресурсів, зокрема для атомної енергетики, і посиленні енергетичної безпеки.

Герман Галущенко говорив і про імпорт вугілля в Україну для перекриття його нестачі. За словами міністра, постачання відбувається морем згідно з контрактами. «Імпорт вугілля відбувається стабільно. Є певні накопичення в портах, які відвантажують на українські станції. Кораблі йдуть в Україну за чітким графіком», — додав він.

Міністр підбив підсумки роботи енергетичної галузі 2021 року й окреслив основні завдання на рік нинішній.

Герман Галущенко назвав минулий рік роком енергетики, оскільки надзвичайно багато подій зафіксовано саме в цьому секторі. «Насамперед ідеться про запровадження на ринку такої фінансової моделі, що збалансувала державні генерації й дала змогу державним кампаніям посісти пріоритетне становище на ринку, а також реалізувати ініціативу Президента зі зменшення тарифу на електроенергію для населення. Так, для 80% господарств тариф було зменшено до 1,44 гривні за кіловат», — нагадав урядовець.

АЕС мають убезпечити країну від газових потрясінь у майбутньому. Фото з сайту today.ua

І торік, і цьогоріч актуальним залишається питання синхронізації української енергосистеми з європейською. Сертифікація Укренерго дала змогу Україні рухатися до завершального етапу, тобто вийти на повну синхронізацію енергосистем у 2023 році.

«Активно тривала законодавча робота. Реалізовано важливі законодавчі ініціативи щодо біржової торгівлі для всіх учасників ринку, зокрема приватних генерацій, а також щодо відновлюваної енергетики. Торік частка відновлюваних джерел енергії істотно зросла, зокрема в Об’єднаній енергосистемі вона досягла 13,4%. Імплементували норми європейського законодавства особливо в зеленій енергетиці, напрямі енергоефективності, газовому секторі. 2022-го заплановано продовжити активну законодавчу роботу», — анонсував він.

Герман Галущенко наголосив на важливості того, що наприкінці 2021-го Україна розпочала головування в енергетичному співтоваристві. «Україна розцінює це як серйозну можливість просувати ініціативи з енергобезпеки. Ідеться про розвиток ініціативи регіонального енергетичного партнерства для уникнення кризових ситуацій, зокрема в постачанні газу. Запропоновано створити хаб на базі українських газосховищ, щоб надійно й стабільно забезпечувати газом протягом опалювального сезону країни Центральної та Східної Європи».

А ще Україна стала єдиною країною континентальної Європи, яку Сполучені Штати Америки допустили до розробок 17 наукових лабораторій міністерства енергетики США та реалізації пріоритетних пілотних проєктів у галузі декарбонізації. «Торік Україна долучилася до Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки, що дає доступ до найкращого досвіду із захисту інформації в енергетичній галузі», — зауважив міністр.

Торік Україна напрацювала багато стратегічних документів. Ідеться про стратегію енергетичної безпеки, концепцію державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів — уже підготовлено для впровадження цього року два проєкти. Уперше з 2017 року на 2022-й закладено кошти на розвиток вугільної галузі, і фінансування її розвитку планують збільшувати, щоб надійно забезпечувати генерацію вугіллям. Завершується розроблення спільно із західними партнерами водневої стратегії України, триває робота над енергетичною стратегією до 2050 року. Тож роботи вистачить.