Президент Петро Порошенко провів п’яту за свою каденцію прес-конференцію в День Європи та з нагоди надання Україні безвізового режиму. Главі держави вистачило двох годин, щоб розповісти, чого сподіватися нам із вами в найближчій перспективі. За словами Петра Порошенка, Україна перебуває в очікуванні завершення ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. 23 травня в Сенаті Нідерландів відбудуться відповідні дебати, а 30 травня — голосування. «Уперше в наших відносинах з Європейським Союзом ми підійшли до такого моменту, коли не лише будуємо плани, а й підбиваємо підсумки тривалого етапу нашої європейської інтеграції, — означив здобутки Президент. — Усім ясно, що курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію залишається незмінним».

Напевне можна буде зрозуміти, якою буде «траєкторія руху України» до Євросоюзу, тільки восени. Деталі озвучить особисто Президент у щорічному Посланні до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище держави. Тепер він може резюмувати, що Угода про асоціацію з ЄС діє, частка ЄС в українському експорті, імпорті та всій зовнішній торгівлі сягнула 43%.

Президент вважає, що спільні цінності не завада національній ідентичності. Фото Михайла ПалІнчака

Білий шенгенський список готовий

Що стосується безвізового режиму, то він нам дає набагато більше можливостей, ніж просто подорожі за спрощеною процедурою. Це утвердження свободи людини й незалежності України. Це гігантський крок до Європи, передає позицію Петра Порошенка департамент прес-служби АП. Результатами запровадження безвізу мають стати вихід України з кола пострадянських держав та глибше залучення її до спільного європейського цивілізаційного простору. «Україна — це частина об’єднаної Європи від Лісабона до Харкова. Ми поділяємо спільні цінності і зберігаємо свою національну ідентичність», — сказав Петро Порошенко, додавши, що біометричні паспорти мають три мільйони триста тисяч українців.

У цьому розрізі завдання влади — здешевити витрати на дорогу для подорожей. Укрзалізниця, наприклад, налагоджує залізничне сполучення з країнами-членами ЄС, а Міністерство інфраструктури пускає  на український ринок закордонні лоукости, які мають забезпечити недорогі авіаперельоти.

З безвізовим режимом відкривається можливість подорожувати до 34 європейських країн. Очікується, що потім можливою буде й лібералізація ще з трьома десятками країн так званого білого шенгенського списку, до якого входять держави Європи, Центральної та Південної Америки, Перської затоки й Азії.

Відповідь на запитання щодо можливостей користування безвізовим режимом українців, які проживають на тимчасово окупованій території Донбасу та незаконно анексованого Криму, звучала так: «Щиро вірю, що зможуть — коли Крим і Донбас буде повернуто до України».

Нормандському формату бути

Питання підготовки до переговорів у нормандському форматі Петро Порошенко обговорюватиме наприкінці наступного тижня в Берліні з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Найближчим часом з нею має зустрітися й новообраний президент Франції Еммануель Макрон. «Ми підтвердили свою зацікавленість у продовженні роботи нормандського формату», — сказав Президент. Україна наголошуватиме на потребі  ухвалити дорожню карту мінського процесу і розраховує на  підтримку зі США. Найближчим часом планують обрати спеціального представника США, який відповідатиме за координацію дій з Україною.

На запитання про пошук іншого варіанта врегулювання ситуації пролунала відповідь: «Мінські угоди дають змогу всьому світові продемонструвати, хто винен у цьому. Мінські угоди дають нам змогу йти до суду, притягувати злочинців до відповідальності. Тільки під мінськими угодами є підпис Путіна. І це дає змогу Росію і Путіна притягти до відповідальності й вимагати виконання тих зобов’язань, які вони взяли на себе».

Окрім цього, Президент підтвердив готовність подати на розгляд Верховної Ради зміни до Конституції, зокрема щодо питання кримськотатарської автономії в Криму. Формат ціє­ї автономії йому запропонує Конституційна комісія, участь у якій беруть представники Меджлісу кримськотатарського народу.

Глава держави позитивно оцінив запровадження обов’язкової електронної звітності високопосадовців і державних службовців усіх рівнів, оскільки це дало змогу громадськості контролювати походження статків декларантів. Тепер за все «привласнене в нечесний спосіб» передбачено кримінальну відповідальність. Щоправда, глава держави визнав, що закон про електронні декларації недосконалий, зокрема в частині звітності громадських активістів.

Президент також розповів, що має кілька кандидатів на посаду голови Національного банку. Згідно із законодавством, питання про звільнення Валерії Гонтаревої має розглянути Верховна Рада. Голосування відбудеться після визначення нової кандидатури.

Говорив Петро Порошенко і про те, що влада робитиме все для звільнення українських заручників, яких незаконно утримують у Росії та на тимчасово окупованих нею територіях.