Останнього дня зими Рада ЄС, Європарламент і Єврокомісія провели успішну зустріч і виробили спільне неформальне рішення надати безвізовий режим для України. Про це повідомила прес-служба Європарламенту.

За словами доповідачки ЄП щодо візової лібералізації з Україною Марії Габріель, дискусія між представниками головних інститутів ЄС була дуже насиченою, повідомляє Радіо Свобода. «Ми успішно домовилися щодо остаточної версії законодавчого тексту, наступний крок — голосування в Комітеті Європарламенту із громадянських свобод та внутрішніх справ, а після цього — на пленарній сесії ЄП». Після рішення Європарламенту процедуру надання безвізового режиму продовжить Комітет постійних представників країн-членів ЄС, потім його має ухвалити Рада ЄС. Остаточну крапку в безвізовій епопеї поставить публікація рішення в офіційному журналі ЄС. Воно набере чинності через 20 днів після публікації.

Завершення переговорів у межах трикутника інституцій ЄС схвалив на своїй сторінці у Твіттері Президент Петро Порошенко, назвавши його формальним, але важливим кроком на шляху до довгоочікуваного в Україні рішення про надання безвізового режиму.

За інформацією Марії Габріель, профільний комітет Європарламенту може проголосувати за остаточне рішення щодо візової лібералізації з Україною у середині березня. Експерти прогнозують, що їздити до ЄС без віз українці зможуть із червня цього року. Проте цією перевагою зможуть скористатися лише власники біометричних паспортів на термін до 90 днів для бізнесу або з туристичною метою. Права на працевлаштування чи навчання безвізовий режим не надає.

Учора у Брюсселі відбулася церемонія підписання оновленого механізму призупинення чинності безвізового режиму із третіми країнами, який свого часу став саме тією причиною, через яку візову лібералізацію з Україною було пригальмовано. Впливові країни-члени ЄС, зокрема Німеччина, Франція та Італія, блокували український безвізовий режим, вимагаючи запровадити оновлений механізм призупинення до того, як українських туристів почнуть вільно пускати до Шенгенської зони. Таку суворість у Брюсселі пояснювали бажанням країн-членів ЄС захистити себе від нелегалів, оскільки останній рік Євросоюз потерпає від міграційної кризи, зокрема напливу біженців із Сирії.

Відтепер механізм призупинення безвізового режиму ЄС із третіми країнами стане значно простішим, й ініціювати його зможе не лише Єврокомісія, а й будь-яка держава-член ЄС. Після повідомлення держави-члена або на основі власної доповіді Єврокомісія матиме місяць на ухвалення рішення про призупинення безвізового режиму терміном на дев’ять місяців. Протягом цього періоду ЄК спільно із зацікавленими країнами має врегулювати ситуації, які призвели до призупинення чинності безвізового режиму.

Основних причин, через які країна може втратити безвізовий привілей, п’ять. Перша — істотне зростання випадків відмови у в’їзді до ЄС на кордоні або збільшення кількості нелегалів із певної країни. Друга — значне збільшення кількості безпідставних прохань про надання притулку. Третя — погіршення співпраці з безвізовою країною у сфері реадмісії, тобто повернення нелегальних мігрантів. Четверта — зростання статистичних показників щодо злочинів, скоєних на території ЄС громадянами країн, з якими запроваджено безвізовий режим.

Проте українська влада повинна особливо тримати в пам’яті п’яту причину, яка може призвести до повернення візових бар’єрів на кордонах із ЄС. Це призупинення процесу реформ і припинення виконання критеріїв Плану візової лібералізації, особливо у сфері боротьби з корупцією. Тому в Брюсселі офіційному Києву радять не розслаблятися і не спочивати на лаврах навіть після того, як він радісно прозвітує про свою безвізову євроінтеграційну перемогу, а невпинно продовжувати системні реформи в країні.