Цю середу урядовці присвятили докладному опрацюванню кожної зі статей нової редакції Податкового кодексу (йдеться про приблизно 700 сторінок тексту, розробленого за чотири місяці) та загалом проекту закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік». Наприкінці робочого дня Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк провів «сигнальне» засідання Кабміну, щоб донести до уваги українців головні норми документів, які визначатимуть розвиток країни в наступному році.

Він заявив, що під час останнього засідання Національної ради реформ досягнуто компромісу щодо ефективної та економічно стимулюючої податкової реформи. Перед тим як дати змогу міністрові фінансів Наталії Яресько презентувати суть податкових напрацювань, узгоджених із критеріями Міжнародного валютного фонду, глава уряду зробив лаконічний зачин. «Мета нового податкового законодавства — прозорість у податковій системі; нова система адміністрування та спрощення сплати податків; зниження податкових ставок і зниження податкових ставок у сплаті податків на заробітну плату; прозора система відшкодування податку на додану вартість», — сказав він. 

За словами Прем’єра, вже розроблено нову систему збору податку на додану вартість через електронну систему адміністрування ПДВ, і щомісяця фіксується додаткове перевиконання доходів від ПДВ від 2 до 3 мільярдів гривень. 

Для потреб бізнесу залишилося запровадити подібну прозору систему реєстрації податкових накладних і відшкодування ПДВ за чіткою процедурою. Що залишилося ще зробити? Перераховувати відповідним чином закон України «Про Державний бюджет на 2016 рік». Цим в уряді займалися протягом четверга.

Новий кодекс передбачає інвестиційний податковий кредит тому, хто вкладе в оновлення і технології. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Податки знизять для середнього класу

Наталія Яресько назвала нині чинну податкову систему незрозумілою, суб’єктивною та корупційною. Вона створює ризики для економіки та громадян і є вкрай несправедливою. Наприклад учитель, який отримує зарплату 4 тисячі гривень, платить із неї 20,1% податків, а юрист зі щомісячним доходом 4 тисячі доларів — лише 4,5%. «Нам потрібна комплексна податкова реформа, яка забезпечить адекватний рівень оподаткування для всіх і дасть змогу досягти тієї точки, в якій бізнес перестане щодня з острахом думати про чергове спілкування з податковою. Ми хочемо побудувати систему, яка забезпечує зниження податків для тих, хто насправді цього потребує, яка знижує можливості для корупції, стимулює створення робочих місць та нові інвестиції — внутрішні й іноземні, забезпечує умови для зниження інфляції та девальваційного тиску, бо підкріплює фінансову стабільність нашої країни», — пояснила міністр.

Нова редакція Податкового кодексу охоплює такі принципи: соціальна відповідальність бізнесу, простота, ефективність, справедливість, системність, забезпечення інвестиційної привабливості й того, що підприємства справді зможуть сплачувати податки за нової системи. «З огляду на принцип відповідальності за збереження здоров’я державних фінансів у нашому початковому варіанті реформи пропонували ставки для чотирьох ключових податків на рівні 20%», — додала Наталія Яресько.

Щоб зменшити податкове навантаження, пропонують знизити ставку єдиного соціального внеску з поточних майже 41% до 20% вже в 2016 році з максимальним рівнем нарахування 25 мінімальних заробітних плат. Фізичні особи сплачуватимуть 0% ЄСВ замість нинішніх 3,6%. У 2016-му ставки ПДФО, або податок на фізичних осіб, і податок на прибуток буде на рівні 18%, щоб доходи підприємств і фізичних осіб оподатковувалися однаково. 2017-го ці показники зменшать до 17%, а 2018 року ЄСВ буде скасовано. Натомість заплановано встановити єдиний податок на зарплату на рівні 20%.

У новій редакції Податкового кодексу діятиме мінімальна соціальна пільга в розмірі 0,5 мінімальних заробітних плат. Сфера її застосування розширюватиметься за рахунок збільшення порогу заробітної плати для отримання пільги з 1,4 до 3 мінімальних заробітних плат. У 2016 році це приблизно 4134 гривні.

На нові вкладення в економіку країни працюватиме інвестиційний податковий кредит. Це дасть змогу спрямувати до 50% нарахованої суми податку на прибуток на інвестиції в нове обладнання, в нове виробництво або нові технології. Через цей механізм пропонують дозволити підприємствам до 30% вартості інвестицій.

Наступна пропозиція Мінфіну стосувалася змін умов спеціального режиму оподаткування для аграрного сектору. Нарахований сільгоспвиробникам ПДВ розподілятимуть так, щоб 75% податку йшло до бюджету, а 25% залишилося в розпорядженні платника. Відновлюється й право на відшкодування ПДВ для всіх експортерів зернових і технічних культур.

Наталія Яресько вважає за потрібне залишити спрощену систему оподаткування для малого бізнесу. «Система оподаткування в межах спрощеної системи з оподаткування обороту зміниться на оподаткування прибутку для тих підприємців, які мають понад 300 тисяч гривень обороту на рік, — додала вона. — Коефіцієнт, що визначатиме витрати платників єдиного податку, становитиме в 2016 і в 2017 роках 0,85, у 2018 році — 0,65, а в 2019?му — 0,45».

ДФС створила гострі кути

На часі й зміна правил адміністрування податків, включно з перебудовою роботи Державної фіскальної служби. Тут головне — відмовитися від сплати авансових платежів податку на прибуток; створити прозору та не суб’єктивну систему відшкодування ПДВ бюджету, яка забезпечуватиме однакові вимоги і права для всіх платників податку; запровадити офіційну публікацію реєстру відшкодування ПДВ з відображенням у ньому даних про платника податку, заявлених до відшкодування з бюджету сум податку та стану їх відшкодування. Законопроект також визначає механізми функціонування електронного кабінету платника податків.

Багато що не вдалося врегулювати з демілітаризацією податкової міліції ДФС. Мінфін пропонує компроміс: створити на базі податкової міліції службу фінансових розслідувань, провести її демілітаризацію, відмовитися від військового статусу її співробітників, позбавити орган права здійснювати перевірки суб’єктів господарювання, щоб забезпечити розділення сервісної та правоохоронної функції фіскальної служби, змінити підхід до роботи і замість силових засобів контролю за сплатою податків використовувати аналітичні механізми.

Вислухавши головного доповідача вечора, Прем’єр резюмував, що Кабінет Міністрів доопрацює цей Податковий кодекс, потім передасть його Президентові, а він, користуючись своїми конституційними повноваженнями, внесе проект документа до парламенту з рекомендацією розглянути його за невідкладною процедурою.

У прикінцевих положеннях Податкового кодексу йдеться про те, що всі ставки податків буде запроваджено з 1 січня наступного року. А тіло Податкового кодексу набуде чинності з ІІ кварталу 2016-го.

«В українського бізнесу буде три місяці, щоб детально вивчити Податковий кодекс. За потреби для внесення необхідних змін у нас буде цілий квартал», — підсумував Прем’єр.