Такими поетичними словами розпочалися цими днями в Уманському державному педагогічному університеті урочистості, присвячені ювілею Кобзаря. Цікаво, що готуючись до цієї події, студенти й викладачі провели велику дослідницьку роботу, перевернули гори літератури, знайшли свідчення людей, які спілкувалися з Тарасом.

Саме тому його геніальний образ постав перед глядачами театралізованого дійства не в монументальній позолоті, а близьким сучасником, зі своїми слабкостями та проблемами, з великим прагненням до свободи. Тут же розвінчуються вигадані раніше стереотипи, зокрема й про те, що нібито знаменитий художник Карл Брюллов, видатний російський поет Василь Жуковський й талановитий український письменник Євген Гребінка визволяли Шевченка з кріпацтва лише за його хист до малювання.

За що Тарас сподобався Брюллову 

Насправді Тарас привернув до себе увагу цих людей тому, що кожен із них побачив у юнакові непересічну особистість. До нас дійшли слова Карла Брюллова, які він сказав, уперше побачивши Тараса: «Подобається мені його фізіономія — не лакейська…». А Брюллов як художник дуже тонко вмів «читати» людські обличчя… Один із знайомих Шевченка згадував, що особливими були його очі, які відразу забирали всю увагу — таким розумним променистим світлом вони сяяли. Мудрі, спокійні, сумні очі… Але іноді вони сяяли якимось незвичайним сяйвом — спогадів, туги, воно було таким схожим на промені вечірньої зорі в далекій Україні…

Так неординарно й свіжо змальовували студенти образ національного генія. Він і справді крокує поруч із нами у вирі сьогоднішніх подій. Як сказав один зі студентів, Тарас був поруч з київськими студентами на Майдані, він і завтра кликатиме українців під стяги свободи й незалежності.

Особливо відчутний Тарасовий дух у серці Шевченкового краю, на канівській землі. Канівський гуманітарний інститут та коледж культури і мистецтв, які разом з Уманським педуніверситетом становлять цілісний освітньо-культурний комплекс, покликаний виховувати мистецьку еліту регіону, давно розгорнули широку роботу для гідного пошанування пам’яті великого земляка. Очевидно, не варто перелічувати всі проведені заходи, але не можна не відзначити, що кожен із них студенти й викладачі втілили з любов’ю. Серед яскравих акцій, здійснених молоддю, велике схвалення в жителів міста і району дістали літературно-мистецькі, зокрема конкурс на кращого читця поезії Т.Г. Шевченка, літературний брейн-ринг «Ми любимо твори Т. Шевченка», конкурси документального кіно, сценаріїв, виставка живописних робіт. Активно доповнив культурно-просвітницькі заходи науковою та видавничою складовою Канівський гуманітарний інститут УДПУ імені Павла Тичини. Це вилилося зокрема в активній участі в Міжнародному науковому конгресі «Свою Україну любіть», що відбувся на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Очима сучасників

Студенти разом із працівниками Канівського національного заповідника Тараса Шевченка багато зробили для підготовки та втілення гуманітарного проекту «Шевченківські читання». Творчий підхід до відзначення ювілею Кобзаря виявився і в організації студентського конкурсу на кращий інтерактивний веб-проект «Шевченко-online», студентських фотоконкурсів «Пам’ятники Тарасові Шевченку», «Рідні місця поета» та організації пересувної та Інтернет-виставки кращих фотографій. Активізація соціокультурного життя регіону спонукала колектив закладу і до наукових здобутків. Приміром, директор інституту Володимир Тихомир захистив кандидатську дисертацію на тему «Історичні погляди Т.Г. Шевченка на козацтво та їх трансформація в соціокультурному середовищі середини ХІХ століття», в якій розкрито нові погляди на національно-визвольну боротьбу українського народу.

Студентка факультету української філології УДПУ імені Павла Тичини Ілона Височанська виборола право представляти університет на всеукраїнському етапі ІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка, а торік переможцем цього авторитетного конкурсу стала студентка Марія Краєва.

— Особливо важливо, — наголосила ректор університету Наталія Побірченко, – щоб майбутні педагоги глибоко перейнялися шевченковим духом і словом. Саме для цього організували серію науково-методичних семінарів для студентів-випускників різних факультетів, зокрема за темами: «Створи в душі учнівській відлуння Кобзаревих струн»; «Творчість Т. Г. Шевченка очима сучасності» тощо.

Багатьма відкриттями порадували учасники круглого столу «Мандруючи невідомими сторінками творчості Тараса Шевченка», організованого студентським науковим товариством університету.

Науковці кафедри української літератури та українознавства, які представляли університет на VIIІ Міжнародному конгресі україністів «Тарас Шевченко і світова україністика: історичні інтерпретації та сучасні рецепції», здивували учасників форуму, який проходив у наукових, освітніх та культурних закладах столиці, своїм неординарним баченням проблем, глибиною їх розробки.

У цікаві пропозиції вилилася недавня обласна науково-практична конференція «Проблеми сучасної літературознавчої освіти молоді», у роботі якої взяли участь вчителі загальноосвітніх навчальних закладів області, літератори, науковці та студентство. Активна участь у численних наукових заходах, спрямованих передусім на дослідження спадщини поета та її популяризації, розширює світогляд майбутніх педагогів, допомагає їм глибше осягнути геніальну спадщину нашого великого земляка, набути методичних навичок для вивчення її у школах та інших навчальних закладах.

— Ніби все про нього знаємо, — зауважив один із юних учасників святкування ювілею. — Стільки читано-перечитано, а доходиш думки, що Тарас Шевченко як явище — невичерпний, неосяжний, феноменальний, істинний, бо за кожним його словом стоїть доля рідної України.