У Європі стають дедалі популярнішими енергоефективні технології та будинки з наближеним до нуля споживанням первинної енергії. Це економічно вигідно, забезпечуються комфортні умови життя, поліпшується стан довкілля та зміцнюється енергетична незалежність держави. У ЄС десятки тисяч енергопасивних сертифікованих конструкцій усіх типів, а з 2020 року ставлять завдання наблизити всі нові будівлі до енергетичної нейтральності.

В українській житловій галузі теж чимало змін. Термомодернізують будинки за державною, обласними та місцевими програмами. Зауважимо, що населення  — один з головних споживачів природного газу (який здебільшого імпортуємо), а обсяг оплати та якість надання комунальних послуг стосується інте­ресів кожної людини. За даними експертів, потенційні можливості в галузі ЖКГ вражають: можемо зменшити споживання енергії на опалення щонайменше вдесятеро.

Тож модернізація житлового фонду та зведення високоенергоефективних будинків — масштабна та значуща справа. І вінницька молодь (забудовники, архітектори, експерти та інші зацікавлені) долучається до неї. Як ініціатива активістів і бізнесу в контексті реалізації стратегії перспектив розвитку міста та обласної програми з енергоощадності відбувся  форум з енергоефективності у будівництві та популяризації будинків з наближеним до нуля споживанням первинної енергії.

Дім сонця і землі

Платити за місяць лише 300—500 гривень комунальних послуг? Це здається неможливим. Утім, керівник проекту зведення пасивної багатоповерхівки  директор ТОВ «Енергоефективне будівництво» Віталій Дужак під час презентації концепту зауважив: «У нашому будинку мешканці  сплачуватимуть, по суті, лише за утримання внутрішніх інженерних мереж».

Це буде п’ятиповерхівка на три під’їзди. Загалом майже сотня квартир. На її даху (частково на бокових стінах) встановлять сонячні панелі та геліоколектор. Потужностей сонячної електростанції  вистачить для забезпечення потреб усіх квартир. У теплу пору року будинок постачатиме надлишок електроенергії в загальну мережу за «зеленим» тарифом, а в холодну — братиме з неї. Тобто протягом року вироблятиме її стільки, скільки споживає. У майбутньому, коли акумулювати енергію буде дешево, будинок передбачено перевести на повну енергетичну автономію.

У пасивній багатоповерхівці вперше в житловому фонді області планують використати тепловий насос (геотермальну енергію землі). Серед базових технологій — теплоізоляція даху, стін і фундаменту, високоякісні вікна тощо. Передбачають економію 90% тепла. Уперше буде впроваджено механічну вентиляцію у квартирах. Цікаве рішення і щодо ліфта. Він виходитиме  у двір  і матиме такі параметри, щоб у ньому вільно поміщався дитячий візок або  велосипед.

«Хочемо сертифікувати нашу багатоповерхівку за європейськими стандартами», — сказав архітектор будинку Денис Камінський.

Зі слів ініціаторів проекту, вартість одного квадратного метра  в ній становитиме суму, еквівалентну 800 доларів, що приблизно на 15% більше від ціни звичайного житла на первинному ринку.

«Охочі жити в такому будинку вже є — майже на 20 квартир. Його зведемо за кредитні ресурси, кошти інвестицій і фондів», — зазначив Віталій Дужак.

Тож молодь збудує дім, яким Україна засвідчить свою спроможність упроваджувати в житловому фонді складні енергоефективні проекти. А саме: з річним споживанням енергії на опалення 15 кВт/год на квадратний метр. Розпочати будівництво  планують цього літа. Основна мета —  забезпечити комфортним житлом, поліпшити стан довкілля та зберегти ресурси України, якісно реформувати ЖКГ.

Потреба в модернізації велика

У Німеччині, яка є законодавцем моди з цього напряму, енерго­ощадний будинок на опалення споживає 40 кВт/год на кв. м за рік, а енергопасивний — 15. Концепція останнього дає змогу досягати  споживання первинної енергії на все (гаряча вода, опалення, допоміжна електроенергія) не більш як 120 кВт/год на кв. м за рік. На форумі зазначали, що зазвичай між рівнями енергоефективності існують переходи у бік поліпшення. А німці зробили кардинально: з енергонеефективного можуть відразу перестрибнути на енергопасивний.

На Вінниччині понад 5 тисяч багатоповерхових будинків. Зі слів начальника відділу енергетики та енергозбереження департаменту ЖКГ, енергетики та інфраструктури облдержадміністрації Івана Магдича, діє дві обласні програми з енергозбереження: одна спрямована на населення та ОСББ, друга — на бюджетний сектор. Понад 10 тисяч осіб скористалися програмою та отримали відшкодування за «теплі» кредити.

«Напрацювання, представлені на форумі, можна використати у процесі реновації. Фонд енерго­ефективності допомагатиме ОСББ, підтримуватимемо з обласного бюджету й активізуємо можливості органів місцевого самоврядування з модернізації житлового фонду», — зазначив він.

В активному впровадженні нових технологій зацікавлені  держава і суспільство. Зі слів енерго­аудитора керівника консалтингової компанії «Енерджейн» Владислава Алексійченка, будинки, які протягом останніх років уведено в експлуатацію, споживають енергії на опалення майже 200 кВт год/кв. м на рік, а старої забудови — значно більше. Тож гріємо не лише мешканців, а й повітря на вулиці. Галузь має великий потенціал до модернізації. Для порівняння: інноваційні енергосистеми, які впровадять у вінницькій пасивній багатоповерхівці на 100 квартир,  дадуть їй змогу  економити 150 тисяч кубометрів природного газу за рік, що зменшує викиди вуглецю на 200 тисяч кубометрів.

Нові технології доступні

Чому ефективні іноземні технології в будівництві, приходячи в Україну,  пробуксовують? Учасники форуму шукали відповіді на це та супутні запитання. Зазначали, що забудовникові зава­жають будувати якісні енергоефективні будинки висока ціна матеріалів та обладнання, низька рентабельність проекту, часткова відсутність фахівців, довший і важчий процес будівництва, нечітка платоспроможність ринку, не осучаснені будівельні норми, слабкий контроль, недостатні інвестиції. Є певний конфлікт інтересів між забудовником і покупцями квартир. Тож поведінка мешканців має бути відповідальною: високотехнологічний будинок потребує культури споживання, бо дороговартісне обладнання мешканці можуть зламати. Такі приклади в пілотних проектах однієї з пострадянських країн були.

Ґрунтовним був виступ на форумі німецького експерта інженера-будівельника, сертифікованого проектувальника пасивних будинків Флоріана Ламмаєра, який розповів про спорудження енергопасивних будинків у Німеччині та в умовах України. В інтернеті ніби є все про енергоефективність у будівництві, але його слухали зацікавлено. У технології дрібниць немає. Незначне порушення може призвести до втрат тепла, а дефект —  до накопичення конденсату, який руйнуватиме. Навіть під час перерви німецький експерт охоче спілкувався і креслив на дошці практичні кроки розв’язання того чи того питання.

Учасники форуму ретельно обговорювали, аналізували, мислили предметно та перспективно. Можливо, іноді з притаманною молодим категоричністю, але у спілкуванні та у прагненні й створюється критична маса перетворень.

ПРЯМА МОВА

Флоріан Ламмаєр демонструє одне з ефективних рішень для теплоізоляції даху. Фото з сайту alyans-km.odessa.ua

Енергоефективне моделювання — добре моделювання

Флоріан ЛАММАЄР,
німецький інженер-будівельник,
експерт і мотиваційний тренер: 

— Моя родина займається будівництвом. Чому в Німеччині будуємо інженерно-ефективно? У нас мало власних видобувних енергоносіїв. У вас, на мою думку, ситуація подібна.

У 1977 році ми почали напрацьовувати відповідну законодавчу та нормативну бази. Послідовно стандарти підвищували. Тепер у Німеччині майже немає будівництва енергетичної ефективності класу, нижчого за «А».

А починали зі споживання на опалення 350 кВт/год на кв. м за рік. Коли в Баварії ми спорудили перший пасивний будинок зі споживанням 15 кВт, то інші побачили, що це не чудо, а будівельна фізика і ретельні розрахунки. Таких будинків у нас уже багато. Зведення пасивного будинку, про який сьогодні йшлося на форумі, зацікавить інших. Якщо все вдасться, то інші зможуть бачити, що це добре працює, і почнуть будувати.

Чи є в Німеччині багатоповерхівки, які не споживають природного газу та електроенергії від мереж? Немає. Ми йдемо шляхом використання відновлюваних видів енергії. Проте є  стандарт — пасивний будинок.  А зовсім інше — автономний. Інвестиції у багатоповерховий автономний будинок робити невигідно. Дуже дорого зберігати сонячну енергію (ми люди практичні, моделюємо  і все враховуємо). Є інше: наприклад, один будинок її виробляє, а другий споживає. Розумію прагнення в Україні до автономії споживання, однак треба зменшити саме споживання.

Учора ми їхали Вінницею з термографічною камерою і бачили багато цегляних будинків. Там, де  балкон не утеплено, тепло втрачається. Нині в Україні, зокрема у Вінниці, використовують на опалення приблизно 200 кВт/год на кв. м за рік. Ви можете зменшити споживання у 10 разів.

На українському будівельному ринку є висококваліфіковані спеціалісти. Однак є багато людей, які припускаються помилок. У нас спочатку теж були помилки, але ви можете використати наш досвід та їх не робити. Архітектори, інженери, робітники мають бути добре підготовленими та якісно виконувати свою роботу. Перед здачею в експлуатацію ми перевіряємо свої будинки на енергогерметичність стиснутим повітрям.

Ми також будуємо панельні будинки. Вони схожі на українські хрущовки, але якість інша. Стіну зводять із двох панелей, простір між якими заповнено ізоляційним матеріалом. 

У вас великий досвід будівництва з напівфабрикатів. Думаю, що за такими системами майбутнє. Треба розумно використовувати нові технології — так можна багато і дешевше будувати.

Тепловий насос? Треба бачити це так. Якщо  ізолювали фундамент, стіни тощо — дуже добре, тоді не треба багато природного газу, і вигідніше ставити малий газовий котел, ніж тепловий насос. Усе залежить від обсягів споживання і замовлення. Зауважу, що в Німеччині енергоефективне будівництво підтримує держава, зокрема надає пільговий кредит та компенсує частину витрат.

Моя дружина з Харкова, у мене багато друзів в Україні. У Німеччині споруджую будинок на 53 квартири. Коли сказав їм, що завершу будівельні роботи 6 червня о 12 годині, вони не повірили. Тому регулярно в інтернеті розміщую фото про перебіг будівництва.

ДОВІДКА «УК» 

Протягом шести років перебування в Україні Флоріан Ламмаєр реалізував кілька проектів, зокрема будівництво енергоефективного будинку під Києвом. З 2011-го працює в Німеччині. Майже 10 років читає лекції та проводить тренінги в нашій країні про енергоефективність у будівництві.