Давно вже перше в Україні Співоче поле, що в Тернополі, не ставало ареною масштабного народного свята. На цей факт зважили в департаменті культури, релігії та національностей облдержадміністрації й узялися за організацію велелюдного пісенного заходу. Міністерство культури  задум підтримало ще й фінансово. І ось упродовж двох днів тривав  «Фолк-фест у Тернополі». 

Цікаве дослідження найуживаніших символів на традиційних українських вишиванках зробив мистецтвознавець і дослідник давньої української культури Валентин Мойсеєнко. Дослідженню автор присвятив багато років копіткої праці. Автор дослідження їздив Україною, шукав вишиванки, вивчав їх, фотографував. Пізніше у нього виник задум створити унікальний альбом, де кожен візерунок, орнамент, поєднання кольорів на українських вишиванках символізують своєрідний код, який залишили для нас предки. Пропонуємо читачам «Урядового кур’єра» ознайомитися з цим дослідженням. 

Сьогодні Країна знань гостинно відчиняє свої двері — в усіх українських школах лунає перший дзвоник для майже 3,8 мільйона учнів. Він покличе на урок 414 тисяч першокласників, що на 4 тисячі більше, ніж торік.

Що цікавого принесе школярам і вчителям новий навчальний рік? Адже система української середньої освіти стоїть на порозі численних змін: підвищення якості освіти, оновлення навчальних програм, підготовка нових підручників, та й загалом перехід на 12-річну систему навчання. 

Липневі скандальні події довкола Українського центру оцінювання якості освіти, який, по суті, є штаб-квартирою організації в Україні зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнтів, схоже, тягнуть за собою не менш скандальні наслідки, які можуть обернутися для країни загалом справжньою бідою. 

Військова та патріотична діяльність легіону Українських Січових Стрільців (УСС), етнополітика української влади доби національно-визвольних змагань 1917—1921 років, Голодомор 1932—1933 років стали основою наукових досліджень і праць знаного історика, професора Тернопільського національного економічного університету Миколи Лазаровича. Його серце, певна річ, активно відгукнулося на заклик Революції гідності. Нині російський агресор разом зі своїми найманцями-терористами українську землю закривавив війною. Пан Микола не міг не піти, кажучи словами поетеси, «на Донбас — боронити історію, щоб манкурта козак поборов». Пішов, звісно, добровольцем. Наш кореспондент поспілкувався з Миколою ЛАЗАРОВИЧЕМ про найважливіше, найпам’ятніше, найдушевніше, найбажаніше в його долі, як, зрештою, й усієї України. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Українець, який завершив Другу світову

«Народе мій, до тебе я ще верну»

«Хто проти тиранії, встаньте!»

Розширене засідання уряду за участі керівників областей охопило спектр проблем, що постають нині перед економікою, соціальною сферою, суспільством. Зокрема про оцінку діяльності місцевої влади й підготовку країни до наступного опалювального сезону, систему субсидій і розрахунків за спожиті енергоносії ми розповідали у минулому номері. 

Фестиваль «ЦеГлина» відбувається уже втретє, і щоразу зі світлою метою — сприяння розвитку професійної кераміки в нашій країні, створення майданчика для показу творів молодих і вже відомих керамістів, адже в Україні немає масштабних фестивалів або виставок такого профілю. Цього року «ЦеГлина» представляє роботи 45 художників із різних регіонів, твори яких не спопелилися під пильним поглядом експертної групи. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Союз тризуба і польського орла

Міфи білого сонця пустелі

Навчив Європу пити каву 

Жителям гетьманської столиці — міста Батурина  не звикати до нових облич. Особливо влітку, коли тут і археологічні експедиції, і туристів нескінченний потік. Та юні учасники  III фінального етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») прийшли з музикою і продемонстрували такий карбований крок, що всі очевидці потягнулися слідом — просто на Майдан Гетьманської Слави. Увічнені у скульптурній групі Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик та Кирило Розумовський споглядали на таких красивих і таких звитяжних соколят, які завітали до них у гості. Ну як не пишатися цими юнаками і дівчатами, які виявилися найкращими у перших етапах військово-патріотичної гри і вибороли право на участь у фіналі. Вони — справжні джури, адже у козацькі часи саме так називали юнаків, котрі готувалися захищати рідну землю. Саме козацький вишкіл надавав їм вправності, а військове мистецтво козаків завжди було на висоті. Нині, коли Україна бореться з агресором, особливо важливо дотримуватися дідівських звитяжних традицій. І 250 юних соколят 14—16-ти років продемонстрували, що вони гідні нащадки козацького роду. Крім того, дівчата ні в чому не поступалися перед хлопцями і показали себе справжніми бідовими козачками.