Давно вже перше в Україні Співоче поле, що в Тернополі, не ставало ареною масштабного народного свята. На цей факт зважили в департаменті культури, релігії та національностей облдержадміністрації й узялися за організацію велелюдного пісенного заходу. Міністерство культури задум підтримало ще й фінансово. І ось упродовж двох днів тривав «Фолк-фест у Тернополі».
На свято приїхали близько тисячі аматорів сцени з 22 областей країни та зі столиці. Фестиваль і справді грандіозний. Ознайомитися із творчістю фольклорних колективів мав змогу не лише Тернопіль, а й кожен район області.
Організатори дійства подбали, щоб першого фестивального дня народні співаки могли побачити принади краю, поспілкуватися з його жителями, зав’язати дружні стосунки. Враження від таких зустрічей неперевершені. Принаймні так стверджують учасники ансамблю «Жартівники» з Донеччини. Вже понад чверть століття колектив, як запевняє його керівник Віра Бєла, має звання «народного». Репертуар гурту складають переважно жартівливі українські народні пісні, але нинішній час вимагає й патріотичних творів, тож їх теж стали виконувати. Гостинно й тепло приймали донеччан у Мушкатівці Борщівського району. Усе село висипало на зустріч з ними, цікавилося життям, справами, разом співали. Воістину як у пісні «Єднаймося, люба родино», яка є в програмі виступів ансамблю з донецької Павлівки. У Борщівському районі виступала й представниця Луганщини Ірина Соболь.
Примітно, що, скажімо, запоріжці та учасники деяких колективів з інших областей вважали своїм обов’язком побувати в Марійському духовному центрі в Зарваниці.
Наступного дня на великій сцені Співочого поля було вільно й просторо не лише українській пісні. Працювало також містечко народних промислів, заклади громадського харчування подбали про страви національної кухні.
Фолк-фест у Тернополі відкрили молитвою, вшанували добрим словом і тих, хто поліг, і тих, хто нині боронить українську землю від російського окупанта та його терористично-сепаратистських поплічників. У своєму виступі голова облдержадміністрації Степан Барна нагадав, що вдалося відновити в обласному центрі артилерійську бригаду, воїни якої нині здебільшого на бойових позиціях на Луганщині. В цій області несуть службу й правоохоронці з Тернопілля. Наші будівельники звели тут 17,5 кілометра фортифікаційних споруд у Попасній та Золотому. А вже під завісу фестивалю, ближче до опівночі, у небо здійнялися ліхтарики зі свічками як символ душ полеглих українських Героїв.
На сцені фестивалю виставили синьо-жовте піаніно. Його привезли теж з Луганщини. Як розповіла заступник голови Сватівської райдержадміністрації Ганна Лемешко, цей музичний інструмент разом із 30-метровим Державним прапором України став цьогорічного травня головним символом патріотичного фестивалю «Станиця-Луганська — це Україна». Відтак піаніно переїхало в серпні до Сватового на «Слобожанський Спас», стояло в центрі міста, й кожен охочий міг на ньому зіграти. З’явився задум, аби воно помандрувало в усі куточки України й скрізь засвідчувало єдність українців.
Щодо Тернополя, то очільник краю Степан Барна бачить його фольклорною столицею країни. Пропозиція слушна. Бо коли звучить пісня-душа українського народу, легше й ворога бити, й працювати.
ПРЯМА МОВА
Григорій ШЕРГЕЙ,
директор департаменту культури,
релігії та національностей Тернопільської ОДА:
— Чи потрібне у важкий для України час таке масштабне свято? Останніми роками ми дуже багато буваємо на цвинтарях, і є на це об’єктивні обставини. Бо ж відправляємо панахиди, вшановуємо пам’ять полеглих Українських Січових Стрільців, вояків Української повстанської армії. А тепер і новітніх Героїв — учасників Революції гідності, АТО. Такі заходи, як «Фолк-фест у Тернополі», також Україні потрібні. Адже нині маємо захищати й українську культуру, міцним підмурівком якої є народна пісня, звичаї, обряди.
Ми в Google+