Гуманітарна політика
-
Коли у театри ходитиме уряд
Це той випадок, коли називати когось із жіночої статі найстарішою в Україні й на теренах СНД привселюдно — не моветон: якщо вона столична театральна премія на ймення «Київська пектораль», якій усього лише за 20. Першим лауреатам її вручено 27 березня 1993 року, в Міжнародний день театру. Відтоді до цієї дати приурочено щорічну церемонію нагородження, що не переривалася жодного разу, а відбувалася на професійне свято чи напередодні. За найяскравіші театральні здобутки столиці 2013 року, визначені експертами з театро-, музико-, мистецтвознавців та журналістів, «Київська пектораль» вітала переможців увечері 24 березня на сцені театру імені Івана Франка.
-
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ: «У мене така філософія життя: там, де народився, ти потрібен найбільше»
Серед цьогорічних лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка — закарпатський письменник Мирослав Дочинець. Високої державної нагороди він удостоєний за романи «Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії» і «Горянин. Води Господніх русел».
Відзнака для автора тим цінніша, що збіглася з часом, коли світова громадськість святкує 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря. «УК» поцікавився, яким був шлях літератора до визнання.
-
Чотири мистецтва самовдосконалення
Українські студенти, які вивчають китайську, й китайські, що вивчають українську та інші науки в наших вишах, сходознавці, митці та просто поціновувачі мистецтва вщерть заповнили один із залів музею, де днями урочисто представили 23 каліграфічні сувої, виконані у традиційній манері провідним сучасним майстром. Виставку «Ма ¢оцзюнь. Мистецтво каліграфії» організовано за сприяння Посольства Китайської Народної Республіки в Україні та Інституту Конфуція при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.
-
Каліграфія тісно пов’язана із психологією дитини молодшого шкільного віку
Пожовклі прописи 1969 року серед старих паперів вигулькнули, ніби листи із далекого минулого. І зашурхотіли заляпаними чорнилом аркушами ностальгійні спогади про зошити в «сітку» і косу лінійку з тоненькою рожевою промакачкою, які були основою шкільної науки чистописання, про сльози над розкаряченою на піврядка літерою ж і над чудернацьки закрученою цифрою 2, про вреднющі пера, що від натиску роздвоювалися на кінчику і бризкали навсібіч чорнилом, але навчали терпіння і працьовитості, про мозолі на пальцях і чорнильниці-невиливайки.
-
ЗНО: рідна мова мінус фізика
Минулого суботнього ранку майбутні вступники вперше відчули тривожне хвилювання. Так, потенційні абітурієнти з Борисполя та району, що на Київщині, з’їхалися до пункту тестування ще за годину до початку пробного іспиту, аби перевірити знання з української мови та літератури, іноземної (англійська, німецька, французька, іспанська), російської, хімії, фізики і всесвітньої історії. Оскільки робота над тестами розпочиналась одночасно з усіх цих шкільних дисциплін, то потренуватися можна було лише з однієї, з інших — забрати тестові завдання та правильні відповіді. Нагадаємо: основна сесія ЗНО відбудеться вже за два місяці.
-
Буде запроваджено лікарське самоврядування
Реалізація медичної реформи в Україні триватиме, але із внесенням істотних коректив. Про це на брифінгу оголосив міністр охорони здоров’я Олег Мусій.
— Я впевнений, що сімейний лікар повинен бути лікарем всієї сім’ї, це світова практика. Але реформа здійснювалася не так, як потрібно. Розгляд багатьох законів переносили, їх не було ухвалено. Тому положення реформи серйозно переглядатимемо.
-
Скульптор Олександр Скорих: «Холодний камінь потрібно зігріти теплом своїх рук і душі»
У донецькій квартирі скульптора Олександра Скориха є унікальний живий пам’ятник… шлюбу. В день весілля у березні 1960 року разом із дружиною купили собі на згадку пальму в інститутській теплиці. І відтоді після кількох переїздів вічнозелене деревце понад півстоліття є своєрідним оберегом їхнього сімейного затишку. Тим часом також багато років монументи, бюсти та меморіальні дошки — творіння рук скульптора — стійко вписалися у міські пейзажі Донеччини і стали частиною історії деяких населених пунктів краю.
-
Київські школярі серцем вивчають Тарасову творчість
На важкий час для українців випали знаменні роковини Тараса Шевченка. Однак ювілейні заходи засвідчили не єлейну та задля годиться форму вшанування Великого Кобзаря, а щиросердну любов до нього і прагнення жити за його заповітом.
Днями мені випало побувати на такому святі у київській спеціалізованій школі №47. До знаного своїми культурологічними традиціями навчального закладу завітали лауреати Шевченківської премії народний художник України Леонід Андрієвський і співачка Ніна Матвієнко, відомий пропагандист Шевченкіани доктор педагогічних наук Галина Сагач, лауреати міжнародних конкурсів та популярні виконавці творів Великого Кобзаря Леся Амбросова, Микола Лисенко та Олег Малик і багато інших митців.
-
Переяславська рада: від братання — до окупації
Так звані жалувані грамоти, в яких знайшли відображені «березневі статті» — умови союзу Москви з Гетьманщиною, гарантували широку автономію Україні. Інакше просто не могло бути, адже, попри всю складність становища Козацької держави, її населення становило приблизно 5 мільйонів жителів, тимчасом як Московії — лише 4 мільйони.
-
Коли висновки грунтуються на припущеннях
У документальному фільмі-розслідуванні «Таємниці генія Шевченка» («1+1»), як гласить реклама, його автори зробили все можливе, аби розкрити таємницю походження Тараса Григоровича. Слід віддати належне сміливості департаменту журналістських розслідувань каналу, який і створив фільм. І справді, досі мало хто з українських документалістів наважувався досліджувати такі аспекти. Хоч в пострадянському та діаспорному шевченкознавстві подібні спроби мали місце раніше.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ

Ми в Google+