Міністр освіти і науки Дмитро Табачник розпочав урядовий брифінг із питання, яким нині переймається півмільйона майбутніх українських першокласників. «Свято першого дзвоника для школярів цього року відбудеться в неділю, 1 вересня, а навчання розпочнеться з 2-го числа. Враховуючи, що в цьому році ця дата припадає на вихідний день, Міністерство освіти і науки підготувало наказ, в якому рекомендувало і попросило провести в творчому порядку цього дня Свято знань. Як саме — це вже справа педагогічного колективу кожної школи», — пояснив міністр.
До речі, того дня в ході засідання уряду Міносвіти представило звіт на тему підготовки навчальних закладів України до нового 2013-2014 навчального року. 

Материнське молоко — єдиний природний спосіб вигодовування дитини, який забезпечує її гармонійний розвиток, закладає основи здоров’я на наступні роки життя. Як зазначено в Конвенції ООН про права дитини, таке харчування є основним компонентом права дитини в досягненні найвищого можливого рівня здоров’я. В Україні відповідним наказом МОЗ також затверджено принципи підтримки грудного вигодовування, а також критерії та порядок оцінки закладу охорони здоров’я на відповідність статусу «Лікарня, доброзичлива до дитини». Цей статус присвоюється закладам охорони здоров’я, які надають допомогу матерям та дітям відповідно до вимог Розширеної Ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ, в основу якої покладені принципи підтримки грудного вигодовування.  

Цього року на її здобуття було висунуто майже 40 творчих робіт понад п’ятдесяти авторів із п’ятнадцяти областей та регіонів країни. У номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» премію отримав Данило Кулиняк за нарис «Благочестя нерушимий блюститель Данило Братковський». Публікація розповідає про поета і громадського діяча, українського патріота Данила Братковського, закатованого польською шляхтою в Луцьку в листопаді 1702 року. «За кращий твір у телевізійній сфері» відзначено представницю Першого національного, автора і режисера Іванну Чередниченко та її телевізійний проект «Київська старовина. Світ мистецтва». 

У неї, як у справжньої української красуні, є все: стать, неприступність, велич і водночас ажурність та легкість, з якою ця 2700-тонна башта червоно-білим птахом стрімко здіймається у бездонну синяву неба. У неї просто не можна не закохатися. І в 40 вона залишається стрункою і привабливою, напрочуд міцною, по-сучасному досконалою, зі смаком вбраною. Варто лише підвести вгору очі, щоб уважно роздивитися й належно оцінити цей диво—витвір людського розуму і рук. Причім наш, український – не гірший, як з’ясовується, за паризькі, берлінські, московські аналоги, а навпаки, такий, що перевищує відомі світові телевежі за багатьма технічними параметрами. 

Протягом чотирьох днів в Ужгороді проходив V з’їзд нейрохірургів України, в якому взяли участь 346 учених і лікарів. Поряд із вітчизняними фахівцями були гості з 15 європейських країн, а також США. Скликання високого форуму в місті над Ужем стало визнанням авторитету, здобутого Закарпатським центром нейрохірургії та неврології, однойменною кафедрою Ужгородського національного університету.

— Іноземне представництво на V з’їзді не йде в жодне порівняння з попередніми, коли гостей з-за кордону просто не було, — сказав директор Закарпатського центру, доктор медичних наук професор Володимир Смоланка. 

Богдана Бенюка навряд чи треба представляти. Та якщо це робити, досить сказати: актор, який легко й швидко перевтілюється і грає завжди органічно. У його творчому доробку — комедійні, трагікомічні, драматичні, гострохарактерні персонажі: Герасим Калитка («Сто тисяч»), Яго («Отелло»), Швейк, Кочкарьов з гоголівського «Одруження» та безліч інших на сцені та екрані. Багато класичних образів постають в оригінальній, нестандартній інтерпретації актора. Притаманне Богданові Михайловичу почуття гумору не зраджує його за жодних обставин.  

На прес-конференції в Одесі, звіт про яку «УК» надрукував у номері від 5 липня цього року,  перший заступник міністра освіти і науки Євген Сулима  наводив аргументи на користь приєднання  Одеського державного аграрного університету до Одеської національної академії харчових технологій. Позицію міністерства чиновникові довелося пояснювати широкому загалу через акції протесту, які влаштували студенти-аграрії. «УК» вирішив поцікавитися, чи дійшли сторони згоди.  

Подібний захід перший за останні роки, і вже через це заслуговує на увагу. Він викликав значне зацікавлення не лише серед бібліотечних працівників, а й серед широкої громадськості. Таким чином учасники і гості ярмарку наочно спростували твердження скептиків про нібито значне зниження інтересу до книжки як такої. Навпаки: одержано ще одне зриме підтвердження того, що ні Інтернет, ні електронні версії сторінок без обкладинок не зможуть повністю замінити традиційних паперових носіїв різноманітної інформації. 

Наші музеї — «бородаті». Не тому, що мають поважний вік і зберігають скарби сивої давнини. Такий стан пояснюється задавненими проблемами. Свого часу було навіть розроблено проект концепції державної цільової програми розвитку музейної справи, але, за словами фахівців, він поки що так і лишається проектом. Тим часом конкурувати із сучасною індустрією розваг закладам культури з дещо консервативною атмосферою важко.
У виставковій залі Чернігівського обласного художнього музею ім. Григорія Галагана просто магнетично притягує зір зображення козака Мамая, намальованого невідомим народним автором. Є тут і шедеври світового живопису, від споглядання яких неможливо відірватися. 

Коротке, але не таке тривожне, як телеграма, і водночас святкове повідомлення рідним — ось що таке листівка, на думку Федора Голофаєва з Алчевська. Сам він почав старанно — по листівці щодня! — відправляти кореспонденцію батькам з 1963 року. Саме влітку того року його прийняли на навчання до Київського інституту фізичної культури. В кіоску на вулиці Червоноармійській купив листівку із зображенням Хрещатика і написав: «Любі тато і мама, у мене все добре». Учіться, нинішні студенти!