Гуманітарна політика

  • Микола ШОТ

    Нове життя Бучацького Євангелія

    За кілька місяців сучасною українською мовою має побачити світ Бучацьке Євангеліє. Його наклад становитиме щонайменше 5 тисяч примірників. Над перекладом унікального видання з давньої галицько-волинської говірки працюють не лише науковці-філологи, а й священики.
    Зініціював видання Бучацького Євангелія Ярослав Фліссак, голова Тернопільського земляцтва у Києві. 

  • Наталя ЗВОРИГІНА

    Юний соліст із симфонічним оркестром

    Цього року фестиваль зібрав на сцені концертного залу Запорізької обласної філармонії близько п’ятисот учасників із дванадцяти регіонів країни, а також  Росії та Білорусі. Перш ніж потрапити на такий авторитетний музичний форум, юні музики пройшли відбірний тур на… Ютубі.  

  • Тамара СТРИПКО

    Навіяне живописом Івана Марчука

    Серед розмаїття книжок, що з’явилися останнім часом у видавництві «Фенікс», по-справжньому подивувала збірка віршів «Катрени оголошених картин (навіяне живописом Івана Марчука)» Олега Гончаренка — автора, не відомого широкому загалу. Поет задивився в утаємничений світ геніального художника і талановито проілюстрував його роботи, гортаючи сторінку за сторінкою каталог Майстра, що містить 500 уже хрестоматійних шедеврів.  

  • Лариса КОНАРЕВА

    Час випускати пташок і святити вербу

    Напередодні почула пересторогу: погано, коли ці свята збігаються. Справді, із Благовіщенням пов’язано багато народних прикмет, але збіг двох великих свят не несе загрози. Коли Благовіщення збіглося з Великоднем, а було це у 1991 році, знайшлося чимало пророків кінця світу, та, як бачимо, життя продовжується.   

  • Віктор ШПАК

    Лжебулгаковська агітка замість «Білої гвардії»?

    Парадоксально, але навіть за радянських часів за творами опального Михайла Булгакова знімали напрочуд талановиті фільми — від комедії Леоніда Гайдая «Іван Васильович змінює професію» до щемливо-ностальгійного для щонайменше кількох поколінь наших співвітчизників «Дні Турбіних», що вже стали кінокласикою. Залишається дивуватись майстерності й відповідальності сценаристів і режисерів, яким навіть за жорсткої цензури вдавалося переносити на екран багатство і неповторний дух булгаковських творів.  

  • Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА

    Станіслав ПАЗЕНКО: «У театрі головні — художній керівник і актор. Директор — це обслуга»

    У біографії артиста Театру драми і комедії, заслуженого діяча мистецтв України  Станіслава Пазенка поєдналися факти, які, за логікою, непоєднувані. Навчання в Запорізькому технічному технікумі і Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, досвід роботи актора театру й кіно, а також директора, чиновника, дипломата… Сьогодні, відзначивши сімдесятирічний ювілей, актор говорить: кожну сторінку в своїй біографії він писав сумлінно і чесно.    

  • Микола ШОТ

    Діло з грушею не скінчилося й досі

    Нинішнього театрального сезону на тернопільській сцені прем’єрною  стала постановка «Кайдашевої сім’ї» Івана Нечуя-Левицького. Літературознавці жанр цього твору визначають як соціально-побутова повість. У читачів, глядачів уже понад століття склався стереотип її сприймання через гумористичні, комедійні скельця. Чого не терпить заслужений діяч мистецтв України Вадим Сікорський, який запропонував Тернопільському академічному драмтеатру ім. Т. Шевченка власну сценічну редакцію цього хрестоматійного твору. «Це для мене не комедія, тим більше, коли не стає батька, коли родина не може порозумітися, а найрідніші люди не дають одне одному нормально жити, — зазначає режисер-постановник. — Це безкінечна людська біда».  

  • Лілія БОНДАРЧУК

    Обіцяного десятиліттями чекають?

    Ще недавно столична влада запевняла колектив Київського академічного драматичного театру на Подолі, що докладе належних зусиль, аби до Дня міста (остання неділя травня) завершити будівництво нового приміщення на Андріївському узвозі. Втім, нині вже йдеться про осінні входини.  

  • Вадим ПРОЦИШИН

    Дітей у гімназії зустрічають усмішкою

     Згідно із статистикою українських медичних інститутів та установ, від 70 до 90% учнів та випускників середньої школи мають хронічні захворювання. Передусім така без перебільшення катастрофічна ситуація пов’язана з великим навантаженням на дітей, спричиненим вкрай перевантаженою навчальною програмою. Обсяг інформації, що потрібно засвоїти, часто-густо викликає в учнів стреси, а це в свою чергу — різні хвороби. Тож багато шкіл по всій країні розпочали оптимізацію навчального процесу. 

  • Олена ІВАШКО

    Коректніше — про статус деяких школярів

    Зазвичай ВІЛ-позитивні підлітки бояться зізнатися у своєму статусі одноліткам через неправильний підхід до розкриття цієї теми на шкільних уроках. Про це розповіли самі ВІЛ-позитивні діти, які відвідують засідання груп для підлітків на базі миколаївського обласного відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД».