День воскресіння Ісуса Христа збігається з давнім дохристиянським святом приходу Весни. Ритуальними стравами Великодня були неодмінно пшеничні й сирні бабки, паски, варене біле і мальоване яйце, м’ясні страви.  

За статистичними даними кілька років тому в Україні тримали 40-денний Великий піст 23% усіх домогосподарств. Поза сумнівом, це ті віряни, які сповідують його мету — приготування до святкування Великодня, а не чергову можливість оздоровитися, що вже зветься дієтою. Варто також нагадати, що церква трактує це випробовування  як унікальну можливість позбутися чимало з того, що заважає православним християнам набути духовного піднесення. Тож якось не зовсім віриться, що святковий великодній стіл викличе в них нестримне бажання з’їсти все й одразу. Тим часом дієтологи не втомлюються з року в рік застерігати про небезпеку, яка існує для здоров’я під час різкої зміни харчового раціону.  

За кілька тижнів стартує Євро-2012  — грандіозний проект, у реалізацію якого попервах мало хто вірив. Та Україна, наголосив під час візиту до Львова президент УЄФА Мішель Платіні, таки зуміла належно підготуватися. Один за одним введено в експлуатацію головні спортивні та інфраструктурні об’єкти у містах, де відбуватимуться матчі футбольної першості континенту, а в Україні вже працюють над черговим проектом — готуються подати заявки для отримання права на проведення зимових Олімпійських ігор 2022 року.  

Дві поважні дати — 100-річчя досягнення людиною Південного полюсу та 75-річчя заснування першої радянської дрейфуючої станції в Арктиці — полярники різних країн вирішили відсвяткувати на Північному полюсі цими днями. Українську делегацію очолює Микола Маковій — єдиний в Україні полярник, який побував в Антарктиці аж 14 разів. Він проходив нелегкий шлях до Південного полюса, але жодного разу не був на Північному.  

Старші люди мають пам’ятати серію анекдотів про двох інтелігентів, у яких  постійно виникають комічні ситуації то в театральній касі, то в таксі, а то й просто на вулиці. Час минає, однак інтелігенти (частенько з власної ініціативи) продовжують ставати жертвами своєї вихованості та наївності.  

В Українському домі зібралися представники європейського православ’я, щоб розповісти, як святкують світле Христове Воскресіння у Росії і Білорусі, Грузії та Греції, Сербії, Македонії і Молдові, на Кіпрі та в Румунії. Гості ярмарку змогли стати учасниками обрядових дійств, характерних для народів цих країн, ознайомитися з унікальними традиціями святкування Великодня та скуштувати святкові національні страви.
Кожен відвідувач ярмарку міг тут знайти собі справу до душі! 

З усього Закарпаття протягом п’яти років звозили дерев’яні споруди, яким по сто, двісті й навіть більше років. Кожну колоду чи стовпчик попередньо нумерували, а на новому місці їх збирали. І в червні 1970-го відкрили по сусідству з Ужгородським замком Закарпатський музей народної архітектури та побуту, який став першим в Україні, влаштованим просто неба. У світі такі установи іменуються сканcенами. Тоді його нинішній директор Габріела Андял лише почала свій трудовий шлях у краєзнавчому музеї. Вже через кілька років вона перейшла в «хатки», а останні 12 літ очолює цю музейну установу.  

Сорок хвилин малював автографи Олександр Дубовик на примірниках своєї нової книжки «Слова». Виставка з нагоди її презентації відбулася в Музеї духовних скарбів України. Шанувальники живописного та літературного таланту митця відпустили Олександра, коли його покликав композитор і диригент Володимир Рунчак. Він присвятив митцю свій новий твір «Здрастуйте, пане Дубовик».  

Укрзалізниця традиційно володіє розгалуженою системою відомчих лікарень, які зобов’язані контролювати стан здоров’я залізничників. Та бюджетного фінансування бракує вже не один рік, тож добрий десяток років підприємство виручає система добровільного страхування — і як додаткове джерело фінансування медичних закладів, і як ефективний інструмент соціального захисту працівників.  

За інтересом однієї місцевої громади до такої акції, можливо, зарано говорити про духовне відродження суспільства, хоча б тому, що, на жаль, порівнювати ні з чим. Тим часом у робітничому райцентрі, а Миколаїв був і залишається містом цементників, інтерес до читання  зростає. Якщо до проведення дебютної толоки шість років тому організаторам ледь не просити видавців доводилось, аби привезли свою книжкову продукцію , то тепер через брак виставкових площ хоч відмовляй охочим приїхати.