Книжки вийшли у світ наприкінці березня завдяки зусиллям Літературно-меморіального музею-квартири поета та Національного центру «Мала академія наук України». Для шанувальників літератури це найкращий подарунок, а для українців — нагода представити одного з найцікавіших своїх класиків-новаторів художнього слова. 

— Ми маємо надзвичайно приємні відгуки на цю подію — і від вітчизняних, і від закордонних друзів, яким не байдужа поезія Павла Григоровича.

Незалежно від того, скільки років дитині — три чи вісімнадцять, вибір навчального закладу — вельми відповідальний крок. Адже батьки завжди прагнуть, щоб їхні діти здобули якісну освіту і в дитсадку, і в школі, а особливо в коледжі чи університеті.  
Розмаїття подібних закладів вражає — на будь-який смак і гаманець. Втім, чи всі вони пропонують своїм вихованцям гідні умови для навчання та надають відповідні знання? Як не потрапити до дитсадка з комірником-медсестрою або до вишу без приміщень і викладачів, розповідає голова оновленої Державної інспекції навчальних закладів  Михайло ГОНЧАРЕНКО.

Забезпечити не тільки область, а й усю Україну кваліфікованими оптометристами — таке завдання поставив перед собою Черкаський медичний коледж. 12 випускниць, які кілька місяців тому роз’їхалися по різних містах, розповідає директор навчального закладу Інна Губенко, — перші ластівки нової когорти фахівців. Про них заклад уже одержує добрі відгуки. А нині тут навчається вже другий потік — 17 курсанток, які мають фахову підготовку фельдшерів та медичних сестер, оволодівають тонкощами професії оптометриста.  

Одному із «семи чудес Полтавщини» — Полтавському краєзнавчому музею — 120 років. Біля його витоків стояли вчені й митці світового масштабу — Василь Докучаєв, Володимир Вернадський, Вадим Щербаківський, Василь Кричевський, Іван Зарецький. Тут побували президенти і прем’єр-міністри, дипломати і космонавти. Тільки за останні 20 років заклад відвідали 6 мільйонів громадян України та зарубіжжя. За цей час музейну скарбницю поповнено на 25 тисяч експонатів. А загалом колекційна збірка налічує їх близько 300 тисяч!  

Його мета — зібрати кошти на лікування двом тяжкохворим дітям Владові Стефанишину й Олександрові Семеніхіну. Тож до 17 квітня на Соборній площі лаври триватимуть майстер-класи флористів з декорування великодніх кошиків, уроки писанкарства від майстринь прикладного мистецтва Ольги Сахно та Наталії Лимаренко, вітражного розпису й етнічного танцю від гурту «Буття». Відвідувачі можуть не лише споглядати і купувати готові вироби, а й самі творити прекрасне — наприклад, власноруч оздоблювати кошик.  

Знавці авторитетно стверджують, що у світі не знайти більше таких місць, як на Буковині поблизу села Брусниця, що у Кіцманському районі. Природа облаштувала тут унікальне підземне родовище лікувальних вод одразу трьох видів найпопулярніших світових курортів: сірководнева мінеральна вода високої концентрації типу «Мацеста», гідрокарбонатно-хлоридно-натрієва типу «Єсентуки-4» і аналог «Миргородської» —  хлоридно-натрієва.  

Різнобічно обдарований англієць Роуленд Хілл (1795–1879 рр.) став відомим й уславленим на батьківщині та в Європі як шкільний педагог-новатор ще за життя. Але всесвітня пам’ять про нього збереглася завдяки запровадженню в 1840 році такого собі мініатюрного папірця — поштової марки. Перша з них з портретом молодої королеви Вікторії отримала назву за кольором друку та номіналом 1/12 шилінга — «Чорний пенні».

Суспільство, для більшості якого перегородили шлях до мистецтва, а натомість нав’язали псевдокультуру, бездуховність і боротьбу за виживання, дізнається про життя культосвітніх закладів лише після того, як там трапиться щось негативно-резонансне. Столичний  Національний художній музей — не виняток. Два останні десятиріччя його приміщення в центрі Києва аж кричить про зовнішню неблагополучність.  Занедбане, облуплене. Від нього віє не натхненням (а саме цього чекаєш від такого музею), а пусткою. І навіть у ювілейні дні, які нещодавно відзначав музей, до нього нікому не було діла — мало хто згадував про зберігача національних цінностей. Їм ціни немає, а сучасникам байдуже. Щоправда, не всім. Але це вже сторінка історії, якої в музеї бути не повинно. Вона з’явилася з негативним сенсаційним присмаком, що й змусило заговорити не про  духовний, а, можливо, кримінальний бік справи.  

Невгамовний Олег Скрипка, який різними засобами сприяє популяризації у світі української культури та народних традицій, цього року до Великодня ініціював і реалізує масштабний писанковий проект. 
Писанкарство в українців завжди було популярною народною забавою, наповненою глибоким змістом. Тож масова участь у фестивалі рукотворного дива, який ініціював оргкомітет «Параду вишиванок», цілком очікувана. Ще у лютому гігантські заготовки яєць, розміром 3 на 4 метри, виготовили у Києві на заводі ім. Антонова зі скловолокна, яке витримує будь-які погодні умови  

Це перший візит колективу до нас. Тим часом співпрацюють театри уже понад 5 років. Зокрема, кияни щорічно брали участь у Міжнародному фестивалі «Життя прекрасне», що проходив на сцені Бухарестського театру оперети. В Києві румунські та українські артисти порадували публіку феєричним гала-концертом, який тривав майже три години.
Хоч у ньому взяли участь усього четверо гостей-співаків — Альфредо Паску, Стефан Попов, Тіна Мунтяну, Б’янка Іонеску і балетна пара Діана Ференц та Релу Добрін, вони змогли переконати глядацьку залу, що румунська оперета справедливо посідає високі  світові рейтинги.