Закон України № 9610 «Про аграрні розписки» переданий на підпис Президенту України Віктору Януковичу. Верховна Рада 7 листопада 2012 року прийняла закон. Він дасть змогу сільгоспвиробникам залучати матеріально-технічні і фінансові ресурси під заставу майбутнього врожаю, а згодом і свійських тварин. Коли він набере чинності, будь-яка фізособа зможе позичити фермеру певну суму грошей, звернувшись до нотаріуса, який засвідчить відповідну аграрну розписку. Запорукою повернення кредиту виступатиме майбутній урожай.
І хоч Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ радило доопрацювати проект після першого читання, його винесли на друге і прийняли, відхиливши  шість зауважень депутата Юрія Кармазіна. 

Цукрова промисловість в Україні завжди була стратегічно важливою. Сьогодні вона відроджується і потребує переосмислення значення для держави і навпаки. Згадаймо, в перші роки незалежності в молодій країні цукор називали  українською валютою. Щоправда, відтоді у кілька разів зменшилася чисельність підприємств, що його виробляють. Відродити їх колишню економічну і соціальну значимість сповна найближчим часом навряд чи вдасться. Але планку все ж треба піднімати. Останніми роками зросла зацікавленість у вирощуванні цукрового буряку. Наш ринок наповнений українським цукром, частина заводів нарощує потужності, а законсервовані готові почати працювати. Але це потребує комплексності, бо нині у галузі  чимало ситуативного, що ставить під сумнів саму можливість ефективно працювати.  

17 грудня жителі сіл Віліне, Берегове та Піщане, що в Бахчисарайському районі, які вже тривалий час судяться з агрофірмою «Крим»,  укотре вийшли на мітинг. Селянам увірвався терпець від безкінечного коливання терезів Феміди і постійного пошуку правди.  Вони перекрили рух транспорту на трасі Севастополь — Євпаторія, розмістившись на матрацах і лавках. Кульмінацією стало підпалення автомобільних шин й опудала рейдера.  
Усе розпочалося ще в 1990-х, коли колгосп ХХІІ з’їзду КПРС  реформували у колективне сільгосппідприємство — агрофірму «Крим». Саме тоді землі колишнього колгоспу було розпайовано і понад 1500 його працівників отримали сертифікати на земельний пай. «Розпаювання проводили за законодавством України, на основі указу Президента і за методиками, розробленими відповідними держустановами», — запевнила голова Вілінської сільради Людмила Пучкова.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт» внесено зміни до Земельного кодексу, законів України «Про землеустрій» та «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність» та запроваджено сертифікацію інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів. Усі ці зміни набули чинності з 4 грудня 2012 року. А вже з 1 січня 2013-го набере чинності Закон «Про державний земельний кадастр» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
Фахівці вже встигли назвати ці зміни революційними. Що ж принесе «земельна революція» пересічним користувачам та власникам земельних ділянок? Про це «УК» дізнавався в начальника головного управління Держземагентства у Рівненській області Світлани БОГАТИРЧУК-КРИВКО. 

Цього «яблучного» року садівники Черкащини зібрали понад 20 тис. тонн плодів і ягід. Самих же яблук, за словами начальника відділу рослинництва головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Василя Харченка, одержано майже 18 тис. тонн, чого достатньо для забезпечення потреб споживачів області. Ці дані, однак, попередні, й до того ж, не враховують урожаїв фермерських та присадибних господарств.  
На Черкащині вже сформувався потужний сектор великих садівничих господарств із площами від 100 га і більше. Успішно працюють понад 60 великих сільськогосподарських і фермерських підприємств.

«Ми — власники паїв — фактично безправні сьогодні, — скаржилися селяни заступникові голови Держземагентства Євгенові Берднікову, сподіваючись знайти правду і захист під час «гарячої» урядової телефонної лінії. — На продаж земель сільгосппризначення діє мораторій, тож ми не можемо реалізувати своє право власності. Мусимо терпіти таке ставлення орендарів і схиляти голови перед черговим бізнесменом».
Не менше проблем і у власників паїв, які нині проживають у великих містах і не мають змоги контролювати використання своєї землі. Вони теж не проти продати землю і допомогти дітям або онукам. 

Попри те, що з часу створення Державної інспекції сільського господарства у Сумській області не минуло й року, її фахівцям вдалося зробити чимало корисного. Про це «УК» розповів начальник інспекції Володимир ШАХОВ.  

- Агросектору в кінці року є чим похвалитись, — радісно повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. — Лише за 9 місяців сільгоспвиробники виробили продукції на 164,5 млрд грн, значну частку якої продали за кордон. Тож зовнішньоторговельний обіг сільгосппродукції збільшився на майже 30% (на 4,1 млрд дол.), експорт — на 37,7% (на 3,4 млрд дол.), сальдо — на 63,8% (на 2,6 млрд дол.) порівняно з аналогічним періодом торік.

Як наслідок, сьогодні аграрна галузь єдина, де зберігається позитивне сальдо зовнішньої торгівлі (6,8 млрд дол. США), наголосив керівник аграрного відомства. У загальному зовнішньоторговельному обігу за 9 місяців 111,6 млрд дол. АПК займає 16% (17,9 млрд). 

Коли виникло питання, що б таке істинно чернігівське подарувати знайомій італійській родині, знаючі люди порадили: на «ура» будуть прийняті кілька найпростіших лляних скатертин і серветок. Адже за кордоном натуральні вироби дуже цінуються і коштують дорого. Те, що у нас можна придбати за сотню гривень, там коштуватиме кілька сотень євро, особливо, якщо матиме ще й вишивку чи мереживо.
Після почутого аж образливо стало: чому те, що в інших  цінується, у нас лишається практично за бортом виробництва?

Захистити від  безробіття, що неминуче насувається, просять газету наші читачі — працівники державного підприємства «Асканія-Нова». 70 селян підписали колективний лист із цього приводу і до Президента України.
Чи мають люди підстави для побоювання? З’ясувалося, що так. Тим більше, що одного разу вже переживали щось подібне.
«15 років тому  при Інституті тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова Академії аграрних наук задля збереження генофонду червоної степової породи корів у ДПД  вирішили започаткувати  українсько-німецьке племінне підприємство «Асканія-Генетик 2»,  — ідеться у колективному  листі. Засновниками цього спільного підприємства, крім німців, виступили згаданий вище Інститут тваринництва та три державних підприємства  — «Асканійське», «Маркеєва» і «Асканія-Нова».