СИТУАЦІЯ

Ось у такому зневажливому тоні орендарі часто розмовляють із  власниками сільгоспземель

«Ми — власники паїв — фактично безправні сьогодні, — скаржилися селяни заступникові голови Держземагентства Євгенові Берднікову, сподіваючись знайти правду і захист під час «гарячої» урядової телефонної лінії. — На продаж земель сільгосппризначення діє мораторій, тож ми не можемо реалізувати своє право власності. Мусимо терпіти таке ставлення орендарів і схиляти голови перед черговим бізнесменом».

Не менше проблем і у власників паїв, які нині проживають у великих містах і не мають змоги контролювати використання своєї землі. Вони теж не проти продати землю і допомогти дітям або онукам.

Держакт із кадастровим номером як гарантію свого права на землю хо чуть мати всі.
Фото з сайту medyn.ru

Зразок документа на право не впливає?

Чимало питань стосувалося передачі у спадщину земельних ділянок, зокрема паїв, та продажу будинків із приватизованою під ними землею. Якщо в другому випадку обов’язково потрібно мати державний акт нового зразка — із кадастровим номером, каже чиновник, то для оформлення спадщини підходить і документ старого зразка.

Пересічні українці активно розпитували у представника влади, чи впливає зразок бланка держакта про право власності на землю на якість цього права. Відповідь була однозначна: ні. За словами заступника голови Держагентства, до 2003 року людям видавали держакти без кадастрового номера, після — вже з номером. Усі вони мають однакову юридичну силу. Якщо кадастрового номера нема, є сенс його отримувати лише для здійснення правочину. Щоб було зрозуміліше, йдеться про випадки, коли власник хоче подарувати або обміняти земельну ділянку, а, коли можливо, то й продати. 

Але люди налякані повідомленнями ЗМІ про те, як спритні ділки нишком продають ділянки, які вже комусь належать. Тому й розпитували вони про запобіжні заходи. Є. Бердніков пояснював, що, коли є держакт, земля — власність особи. Щоправда, він визнає: трапляється, що цим правом нехтують і закони ігнорують, та відбувається це переважно в районах поблизу Києва, де така проблема стоїть найбільш гостро. І хоч, за його словами, в регіонах ця практика не поширена, держакт із кадастровим номером як гарантію свого права на землю і впевненості хочуть мати всі.  

У загальнодержавному масштабі ініціатива заміни старих зразків держакта на новий із кадастровим номером пояснюється можливістю внесення даних про ділянку та її власника в акредитовану електронну систему земельного кадастру, зауважив чиновник. Так через інтернет-сервіс можна буде побачити свою землю на електронній карті  країни і впевнитися, що належить вона тільки вам і її не зможуть віддати комусь іншому.

Щоб отримати кадастровий номер (далі — КН), треба звернутися до районного або міського відділу землеустрою, де в архіві зберігається технічна документація, на підставі якої виготовляли держакт, а тепер швидко й недорого виготовлять КН. Тривалість усього процесу залежить від стану документів. Якщо їх немає, то щоб внести електронні дані до земельного кадастру (для цього й потрібен КН), роблять технічну документацію із встановлення, відновлення меж земельної ділянки в натурі, а вже потім — КН. Звісно, це буде довше і дорожче.

За словами Є. Берднікова, виготовлення такого номера нині коштує 200—300 гривень. Але з 1 січня 2013 року переглянуть обсяг платних послуг і за рахунок автоматизації вартість знизиться в середньому за всіма видами кадастрових послуг (надання інформації з кадастру чи внесення інформації до кадастру) на 20%. Надання КН як окремої послуги не існуватиме.

Усі землі вважатимуть розмежованими

Загалом рік, що минає, унікальний за обсягами й значенням законотворчості у сфері земельних відносин, переконаний Є. Бердніков. Насамперед завершено підготовку законодавчо-нормативної бази для ведення державного земельного кадастру (ДЗК). Закон про ДЗК набуде чинності з 1 січня 2013-го. Змінюються правила розробки землевпорядної документації: вся робота відображатиметься в ДЗК, а не йтиме, як кажуть, у стіл.

Прийнятий також інший документ, згідно з яким з початку наступного року всі землі вважатимуть розмежованими і відповідно розділяться повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками. Крім того, спрощено процеси встановлення меж населених пунктів, надання земельних ділянок, зміни їх цільового призначення. Скасовано ліцензування землевпорядних робіт — замість цього вводиться сертифікація інженерів-землевпорядників. Тобто персоніфікується відповідальність за якість таких робіт. Набув чинності і закон, яким розблоковується проведення земельних торгів.