За результатами 2012 року друге і третє місця в ренкінгу інвестиційних фондів України за обсягом залучених коштів посіли два публічні фонди компанії з управління активами (КУА) «Райффайзен Аваль». Такі дані оприлюднив інвестиційний портал «Investfunds» (група Cbonds). Гендиректор КУА «Райффайзен Аваль» Вадим Мосійчук переконаний, що віра представників інвестбізнесу в продукт, які вони продають інвесторам, чи не найголовніше. Це та інші питання, які хвилюють нині учасників фондового ринку, і стали темою нашої розмови.  

Навесні минулого року у Києві за участі Надзвичайного і Повноважного посла США в Україні Джона Теффта, керівника програм зовнішньої допомоги Представництва ЄС в Україні Ендрю Разбаша Державна прикордонна служба України отримала в подарунок сучасну автомобільну техніку та інше обладнання на суму майже на 135 мільйонів гривень.
Вартовим українських рубежів були передані  54 автомобілі «Land Rover», 100 автомобілів «Chevrolet Niva», 110 квадроциклів, 183 мотоцикли, а також мікроавтобуси, човни, пристрої нічного бачення, прилади для перевірки документів, системи радіаційного контролю тощо.

- Прошу вимкнути мобільні телефони, щоб не заважати брокерам, — так опівдні 22 січня оголосив початок сесії біржових торгів в актовому залі приміщення Аграрного фонду на вул. Грінченка, 1 їхній маклер, начальник відділу торгів Аграрної біржі Олександр Сегін. 

Кажуть, в одну річку двічі не входять. Голова Держфінінспекції України Петро Андрєєв ламає стереотипи. У 2006—2007 роках він вже обіймав посаду очільника ГоловКРУ, на яку повернувся у 2010-му. З жовтня 2011-го він керівник Держфінінспекції України (реорганізованої державної контрольно-ревізійної служби). Про роботу державних фінансових інспекторів, про труднощі, з якими вони стикаються, та резонансні справи наша розмова з її очільником напередодні 20-річчя контролюючого органу.

Прем’єр-міністр України Микола Азаров доручив у першій декаді лютого подати на розгляд Кабінету Міністрів доопрацьований проект Державної програми активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки. Відповідне доручення керівникам міністерств і відомств глава уряду дав за результатами наради з питань доопрацювання зазначеного документа.

Він зауважив, що проект Держпрограми, який розробляла робоча група на чолі з першим віце-прем’єр-міністром Сергієм Арбузовим, вимагає доопрацювання. 

Минулого тижня працівники Укрзалізниці разом із профспілками пікетували Кабмін і вимагали соціальних гарантій: збереження кадрового потенціалу, підвищення зарплати, дотримання законодавства про працю в структурних підрозділах залізниць тощо — перелік вимог складався з 14 пунктів. А вже 18 січня, як повідомила прес-служба Мінінфраструктури, за результатами зустрічі міністра інфраструктури Володимира Козака, першого заступника гендиректора Укрзалізниці Сергія Болоболіна та голови профспілки залізничників і транспортних будівельників Вадима Ткачова між міністерством, Укрзалізницею та галузевою профспілкою досягнуто взаєморозуміння з майже 80% порушених питань.  

Ситуація у нафтодобувній сфері прогнозовано погіршується. Очікування негативних результатів грунтувалося на вкрай недостатніх інвестиціях, без яких зростання видобутку неможливе. За останні два роки видобуток нафти скоротився на 7,7%. Характерно, що найбільший «внесок» у таку динаміку зробила найпотужніша компанія галузі «Укрнафта», що на 50% належить «Нафтогазу України», — тут падіння обсягів видобутку нафти становить 8,2%. Виробництво газоконденсату в компанії зменшувалося рекордними темпами — 26% за два роки! 

Деякі норми ДСТУ «М’ясо птиці. Загальні технічні умови» не відповідають міжнародним вимогам до якості продукції. Тому довгоочікуваний ринок Європейського Союзу для вітчизняних птахівників може так і не відкритись, навіть попри досягнуті домовленості із ЄС. Так вважають у асоціаціях «Союз птахівників України» та «Український клуб аграрного бізнесу», про що повідомляється на сайті останньої. 
В асоціаціях нагадують, що свого часу Міністерство аграрної політики та продовольства замовило Інституту тваринництва НААН розробити проект ДСТУ «М’ясо птиці. Загальні технічні умови», визначивши однією з головних умов відповідність проекту міжнародним вимогам, зокрема нормам регламентів ЄС.  

Перед керівниками регіонів поставлено кілька важливих завдань, що спрямовані на ефективне впровадження системи екстреної медичної допомоги в кожній області. На виконання більшості з них відведено два тижні. Про це на всеукраїнській селекторній нараді сказав віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко.
— Сьогодні ми дали чіткий сигнал, що за стан справ із виконання вимог закону, завдань щодо забезпечення належного медичного обслуговування відповідають конкретно перші особи в областях. Вони повинні організувати роботу своїх підлеглих, знайти можливості залучати кошти на рівні місцевого бюджету, які мають спрямовувати насамперед на придбання нового медобладнання і мотивацію людей. Звичайно, ми будемо шукати можливості, щоб допомогти там, де з цим виникають серйозні проблеми. Але ті, хто проявляє активність, реально працює, а не чекає тільки допомоги з центру, розв’язують ці питання.

Згадую своє  дитинство, коли на  берегах річки Здвиж, що протікає неподалік Києва, копали торф, сушили його і робили брикети, аби взимку зігріти домівку. І це попри те, що вугілля тоді  коштувало майже копійки. Газ постачали тільки в балонах, раз на два тижні. Проте люди заощаджували власні кошти за допомогою природи. Вона  й  нині нам дарує таку можливість, а ми цим майже не користуємося.
Енергоносії у нас під ногами:  це лушпиння соняшникового насіння, тирса, кукурудзиння тощо. Потрібно лише вміти його правильно використати для енергетичних потреб.