СТАНДАРТИ

Зменшити свавілля чиновників щодо підприємців можна  завдяки лібералізації регуляторного середовища

Торік в Україні задоволено 60% скарг підприємців із 407 поданих. Такі дані експертно-апеляційної ради  при Держслужбі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (Держпідприємництва).  Найбільше скаржилися торік підприємці-кияни, від яких надійшло 77 скарг. А ось із Волинської області, наприклад, не надійшло жодного прохання переглянути рішення ліцензійного органу щодо анулювання ліцензії. Серед тих, хто отримав відмову, «перші» місця посідають перевізники та аптекарі. Відповідно 46 та 58 підприємців таки позбавили ліцензії.

Безпека  для промисловців

— Якщо орган перевірки працював незаконно, його варто покарати, але якщо під час цієї перевірки у ліцензіата виявили серйозні порушення, його позбавлять ліцензії, — пояснює голова Держпідприємництва Михайло Бродський. — Відсутність підприємця під час планової перевірки або ж відмова її проводити — перша причина цього.  

За даними Держпідприємництва, у сфері ліцензування дерегуляцію ведуть за двома напрямками. Це скасування ліцензування видів господарської діяльності, в яких воно не є оптимальним (скорочено перелік ліцензованих видів діяльності приблизно на 30% — до 56), а також скорочено кількість документів, які подають для отримання ліцензій. Це зокрема скасування подання виписки з Єдиного державного реєстру юросіб та фізосіб-підприємців. З початком 2010 року в деяких випадках скорочення становить до 60% (з 20 до 8 документів).

У підприємців власна «арифметика» щодо інспекторів. Наприклад, Харківська обласна організація «Асоціація приватних роботодавців»  вважає, що   90% перевірок, що їх проводять контролюючі та правоохоронні органи, не мають законних підстав. «Головна їх мета — поставити підприємця в такі умови, за яких він змушений відстоювати перед контролерами своє право чесно і спокійно працювати, створювати робочі місця і сплачувати податки. А це призводить до тінізації бізнесу», — обурюється голова «Асоціації приватних роботодавців» Олександр Чумак. Водночас позитивними здобутками у сфері регуляторної політики й розвитку підприємництва бізнесмен називає ухвалення 14 розділу Податкового кодексу («Спрощена система оподаткування»), повернення підприємцям можливості добровільно реєструватися як платники податку на додану вартість, зменшення кількості дозвільної документації, поява єдиного дозвільного вікна (єдиних дозвільних центрів).

«Малому й середньому підприємництву дали надію, розвіявши міфи про скасування спрощеної системи оподаткування. Вона стала зручнішою і простішою. Якщо з 1 січня 2012 року існувало чотири групи платників єдиного податку, то вже з липня затверджено введення двох додаткових груп, що збільшить планку для роботи на єдиному податку до 20 млн грн», — підкреслює  президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

Показово, що, за даними Міністерства доходів і зборів, в 2012 році кількість підприємців, які використовують спрощену систему оподаткування, зросла на 300 тисяч — до 1,3 мільйона осіб.

В ході перевірок підприємець вимушений відстоювати перед контролерами
своє право спокійно працювати.
Фото з сайту r64.nalog.ru

Служби, що захищатимуть

Торік Український національний  комітет Міжнародної торгової палати (УНК МТП) відчув, що Державна митна служба і Державна податкова служба стали системніше реагувати й захищати бізнес в окремих випадках неправомірних дій їхніх місцевих представників. Як розповів «УК» президент УНК МТП  Володимир Щелкунов, приблизно 30 — 40% таких рішень скасували апеляційні  ради, які діють при центральних офісах цих держслужб.

«Новостворене Міністерство доходів і зборів повинно увібрати в себе всю повноту відповідальності за наповнення держбюджету і стати повноцінним регулятором інвестиційного клімату та умов ведення бізнесу. Підприємці та закордонні інвестори тепер мають єдиного адресата, який від імені держави відповідає за створення рівної конкуренції, помірного оподаткування, якісного сервісу в адмініструванні обов’язкових платежів», — заявив нещодавно його очільник Олександр Клименко. 

Попри зменшення кількості регуляторних актів, спрощення процедури отримання дозволів, скорочення кількості контролюючих перевірок, ділова активність у країні спадає.

 «Залишаються значні розбіжності податкового і бухгалтерського обліку, триває  дискусія, як переносити збитки минулих періодів. Потребує розв’язання  питання  введення механізму авансових платежів на прибуток. На часі — реформування системи оплати праці і соціальних фондів. Нині в Україні безпрецедентно високий рівень оподаткування ФОП, який значно перевищує середньоєвропейські показники. Головною проблемою для національних і  закордонних інвесторів є низький рівень корпоративної безпеки, захисту їхніх  законних прав та інтересів», — констатує А. Кінах.

На думку В. Щелкунова, Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України, яка оперативно вирішує конфліктні ситуації, має стати партнером бізнесу для їхнього запобігання. Більше уваги потрібно приділяти налагодженню системної співпраці з галузевими бізнес-об’єднаннями та використанню міністерствами та відомствами громадських колегій як базових майданчиків для діалогу з бізнесом й погодження рішень, що запобігатимуть  виникненню конфліктів.

А доки на регуляторному вітчизняному полі існують прогалини,  чиновник може зловживати і корупція процвітатиме. Тому так важливо на користь підприємців спрощувати стандарти та процедури. Один із  розроблених урядом законопроектів передбачає, що нинішній опікун підприємців — Держпідприємництва — наглядатиме за контролюючими органами (тобто захищатиме підприємців під час проведення перевірок іншими органами держконтролю). Дуже хочеться в це вірити.

КОМЕНТАР

Леонід КОЗАЧЕНКО, 
голова Ради підприємців при
Кабінеті Міністрів  України:

— Серед позитивних здобутків уряду у сфері підприємництва та регуляторної політики є зокрема перехід від принципу «єдиного офісу» до «єдиного вікна» під час видачі документів дозвільного характеру. В кожному районі та місті обласного значення створено дозвільний центр, в якому представники місцевих дозвільних органів та державний адміністратор діють за принципом організаційної єдності щодо видачі документів дозвільного характеру, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру. Загальна кількість дозвільних центрів в Україні становить 681. У напрямку реформування системи ліцензування ухвалено Закон України від 22 грудня 2011 № 4223, відповідно до якого для спрощення відкриття бізнесу скорочено кількість документів, що подають для отримання ліцензій. Зокрема скасовано необхідність подання виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та розширено застосування декларативного принципу під час отримання ліцензій.  А Закон України від 17 лютого 2011 року «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає істотне зменшення кількості дозвільних документів і погоджувальних процедур (з 93 до 23), скорочення вшестеро часу їх проходження, запровадження принципів мовчазної згоди, «єдиного вікна» декларативного принципу в будівельній сфері.

Серед питань, над якими треба зосередитися в 2013––2014 рр., — доопрацювання бізнесом та громадськістю законопроекту «Про саморегулівні організації», розроблення та ухвалення закону, спрямованого на легітимізацію лобістської діяльності у країні. У планах — зниження навантаження на фонд оплати праці (ставки єдиного соціального внеску, передбаченого проектом податкової реформи (передбачається ухвалити збалансований законопроект) і розроблення та прийняття законопроекту про розвиток кластерів в Україні.