Мешкаю у двоповерховому восьмиквартирному будинку. Ми із сусідами хочемо створити в себе ОСББ. Але не знаємо, як правильно маємо заповнити видані нам бланки. Так, у деяких квартирах прописані батьки з дітьми (наприклад, всього п’ятеро осіб), та діти вже дорослі, живуть окремо. Квартири приватизовані ще 2005 року. Чи можна записати до членів об’єднання цих дітей, які фактично тут не живуть, але хочуть входити в об’єднання? А ще в нас є спільні приміщення — комори, де тримаємо городину. Куди саме маємо їх вписати?

У виданих нам документах є такі колонки: № по порядку, номер квартири та назва нежитлового приміщення, ПІБ власника або уповноваженої особи, інші власники цього приміщення, розмір загальної площі житлового та нежитлового приміщення, частка житлового та нежитлового приміщення в загальній площі житлових та нежитлових приміщень будинку, підпис власника або уповноваженої особи.

Будемо дуже вдячні, якщо нам розтлумачать, як правильно створити ОСББ (за процедурою) та заповнити відповідні документи (конкретно за колонками).

В. КОПЕРЛЬОС, с. Верхнє Водяне Закарпатської обл. 

З 1983-го до 2004 року я безперервно працювала дояркою у колгоспі ім. Пархоменка, який потім називався «Зоря», «Михайлівське» і знову Пархоменка в селі Багачівка Черкаської області. Нині маю право піти на пенсію у 50 років. Але оформити документи належним чином не виходить, адже не можу отримати довідку про те, скільки корів я доглядала і яка була кількість надоїв молока. Мені кажуть, що архіви з такими документами зберігаються лише три роки.
Але ж доярки, які працювали поруч зі мною і пішли на пенсію раніше, подібних довідок не подавали. Виходить, я перша, з кого її вимагають. Уже обходила усі можливі інстанції, але довідку не дають.
Що мені робити?

Т. УМАНЕЦЬ,  с. Михайлівка, Черкаська область 

Мені 83 роки, дружині — 82. Живемо вдвох. Обоє отримуємо мінімальну пенсію. Якби один з нас помер, другий мав би отримати від місцевого відділення Пенсійного фонду виплату в розмірі двох пенсій на поховання.

Хочу дізнатися: які саме довідки маємо подати до ПФ, як настане час, щоб мати змогу швидко отримати ці гроші?

В. КОПЕРЛЬОС, с. Верхнє Водяне, Закарпатська область 

На «гарячу лінію» Катеринопільської райдержадміністрації звернулася сім’я загиблого воїна-афганця Юхима Спільніченка із села Ступичне з проханням про виділення їм дубових дров (населений пункт не газифіковано). Вирішити питання доручили мені як сільському голові. Машина дубових дров (рубаних) коштує 1800 гривень.

Сільська рада не проти, щоб забезпечити дровами цю родину. Але як маємо виділити їм кошти? Адже видатки на це в місцевому бюджеті не передбачені.

Торік цій родині з місцевого бюджету було виділено матеріальну допомогу сумою 300 гривень з нагоди відзначення виведення військ з Афганістану. Загалом сім’я матеріально забезпечена, користується соціальною пільгою, а саме 50% знижкою плати за електроенергію, їй видається компенсація за скраплений газ та тверде паливо стовідсотково: 50% з державного бюджету та 50% – з районного.

Також відповідно до Закону «Про соціальний статус військовослужбовців» Пенсійний фонд виплачує надбавку до пенсій дружині і сину як членам сім’ї загиблого військовослужбовця. А з нагоди Дня Перемоги управління соцзахисту провело доплату до пенсії по 375 гривень обом членам сім’ї.

Як мені вирішити це питання?

Н. СТЕПОРУК,  с. Ступичне Черкаської обл. 

Прошу, аби фахівці пояснили, як мені як голові правління кооперативу юридично правильно вийти із ситуації.

Рішенням Запорізького облвиконкому № 267 від 28 липня 1987 року СПМК 199 тресту «Запоріжобл?агроспецмонтаж» виділено земельну ділянку на території радгоспу «Мокрянка» Вільнянського району для ведення садівництва. Було видано Державний акт на право власності на землю.

Після розпаду СРСР підприємство припинило своє існування, а садівниче товариство реорганізовано в обслуговуючий кооператив та стало юридичною особою.

Рішенням виконкому Дружелюбівської сільської ради за № 83 від 18 лютого 1994 року більшість членів кооперативу приватизували свої земельні ділянки та отримали державні акти.

За розпорядженням голови обласної державної адміністрації № 298 від 6 червня 2000 року земельна ділянка, на якій міститься наш кооператив, увійшла до міста Запоріжжя.

На сьогодні склалася парадоксальна ситуація: видані Дружелюбівською сільською радою державні акти не мають кадастрового номера, нотаріусами для оформлення угод не приймаються. Частина членів кооперативу приватизувала земельні ділянки в Запоріжжі з оформленням кадастрового номера. Власники «старих» державних актів відмовляються їх переоформлювати, вважаючи дійсними.

Отже виходить, що вони тільки користувачі ділянок. Є ділянки покинуті, їхні господарі померли чи виїхали за межі України. Є й такі, до яких господарі не навідуються понад 5 років, і такі, господарі яких помінялися по кілька разів. У всіх випадках членські внески не сплачуються.

Земельний податок за такі ділянки сплачує кооператив. Вони поросли бур’янами, перебувають в антисанітарному стані та є пожежонебезпечними.

Яким чином, згідно із законодавством України, безвідповідальних осіб можна позбавити членства в кооперативі, вилучити закріплені за ними садівничі ділянки на користь кооперативу для подальшого цільового використання та експлуатації? Закон України «Про кооперацію» та Статут кооперативу це питання регламентує. А як бути з державними актами на право власності на землю, виданими Дружелюбівською сільською радою?

В. КИРИЧЕНКО,  м. Запоріжжя

В Олександрійському районі Кіровоградщини останнім часом підприємства ЖКГ значно посилили адміністративно-примусові заходи проти боржників. Якщо раніше їх попереджували через ЗМІ, оголошеннями на під’їздах тощо, то нині будинки у приватному секторі по селах просто відключають від подачі води чи газу. А з мешканцями багатоповерхівок ці питання вирішують через суди, які приймають рішення на користь надавачів послуг, навіть не проводячи засідання та не викликаючи сторін конфлікту. Далі — описують майно, квартири і стягують гроші. А ще квартири боржників відключають від загальної каналізації. І роблять це без попередження, не переймаючись, чим дихатимуть їхні сусіди.

І на цих комунальників-монополістів абсолютно не діють аргументи, що з багатьма боржниками вони навіть не підписували угоди або ці договори складені не за формою; що самі послуги надаються дуже неякісно: в опалювальний період ми часто недоотримуємо чимало тепла, маємо погане водопостачання, особливо на верхні поверхи. А перерахунків ніхто не робить і на наші скарги з цього приводу абсолютно не реагують. До того ж, комунальники ніколи не звітують про якість води, яку нам постачають. А ми б хотіли знати, що саме споживаємо.

Як нам відстояти свої права?

В. НАГОРНА,
м. Олександрія Кіровоградської області 

У 2011 році помер мій батько, який постійно проживав у Херсонській області. За його заповітом, земельна ділянка, якою він володів за життя, тепер належить мені. Та через поважні причини (постійно проживаю далеко від Херсонщини, маю неповнолітню дитину, в родині скрутне матеріальне становище через те, що на доглядання за хворими батьками та на їхнє поховання витратила багато грошей) я не встигла вчасно прийняти спадщину. Проте інших спадкоємців у батька немає.
Отже, я звернулася до районного суду Херсонської області за місцем відкриття спадщини з позовною заявою про призначення додаткового строку для прийняття спадщини. Та суд виніс ухвалу, що мій позов вважається неподаним через те, що не відповідає вимогам статті 119 ЦПК України, а саме: в ньому не зазначені ім’я і адреса відповідача. 

Свого часу я працював на Крайній Півночі. У 2007 досяг пенсійного віку і подав документи до ПФ. Звісно, додав туди й довідку про зарплату, яку отримував у Тюменській області. Але мені нарахували звичайну пенсію, мотивуючи тим, що в мене немає документа про трудову угоду. За 6 років до ПФ в Івано-Франківську звертався тричі, але весь час мені відмовляють, бо працював вахтовим методом. То що ж це виходить?! Невже всім людям, які тоді там зі мною працювали, також відмовили? Вважаю, що це несправедливо. Отже, хотілося б отримати вичерпну консультацію про те, чи насправді відмова законна. Бо, можливо, хтось у нашому місцевому ПФ просто підтасовує документи?

В. ЧЕРНЯК,
м. Івано-Франківськ 

Звертаюся до вас від імені своєї матері, пенсіонерки, дитини війни. Відповідно до її доходів, за законом вона має право на отримання субсидії на комунальні послуги: газ та електроенергію. Звісно, за умови, якщо дотримуватиметься норм споживання, — 75 кВт електроенергії та 364 кубометри газу на місяць. Як я знаю, цих умов вона дотримується. І при цьому їй нарахували сплачувати 119 гривень за газ та 12 — за електроенергію.
А доходів у мами: пенсія — 1110 гривень, 266 гривень — за земельний пай, 200 гривень — дохід від присадибної ділянки. Два останні пункти доходу нарахували зі слів головного спеціаліста відділу грошових виплат і компенсацій місцевого управління праці та соцзахисту населення. Адже довідки про площу земельної ділянки передавала туди сільська рада. 

Я інвалід війни І групи, реабілітований. Отримую пенсію з надбавками з 1 грудня 2012 року. У січні цього року прочитав у вашій газеті матеріал про те, що відповідно до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни І групи належить надбавка до пенсії у розмірі 447 гривень. Чекав і… нічого не отримав. Чому?
У 1957 році, коли мене реабілітували, то призначили пенсію на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 8 вересня 1955 року №1655, пункту 3, підпункту «б». Але згодом все змінили. Тепер для її нарахування застосовують інше законодавство й інші пукти.
Ось і хочу дізнатися: чи правильно нині нараховують мою пенсію? Чи отримую всі належні мені надбавки?