На День незалежності Польщі, 11 листопада, випала нагода побувати у Варшаві: того дня радикальна молодь підпалила прапор України. Втім, глядачів в інспірованого дійства було небагато. Більшість варшав’ян або ж виїхала за місто, або вишикувалася біля центру науки «Копернік», що виріс на березі Вісли в 2010 році. 

Майбутній хімік студент із В’єтнаму Куок Кхань Чан п’ятий рік навчається у Львові. Хлопець розмовляє нашою мовою без акценту, українською вивчає хімію, фізику, математику й решту предметів. А ще нещодавно став відомим далеко за межами міста Лева — виконав українську народну пісню на конкурсі «Голос країни», чим вразив усіх глядачів.

На запитання, чому обрав саме нашу країну, Чан відповідає, що недовго вагався. «У мене був вибір: навчатися в Україні чи в Росії. Коли знайшов інформацію про Львів, побачив світлини із зображенням старовинного міста, одразу закохався в нього, — розповідає «УК» студент Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка» Куок Кхань Чан. — А коли приїхав сюди, мене вразила ще й гостинна атмосфера, доброзичливі люди. Хоч, пригадую, коли прилетів, тут уже панувала зима і мені було дуже холодно. Уперше в житті побачив сніг».

Як відомо, в основі бюджетів різних рівнів — податки з доходів фізичних осіб. Для їх збільшення потрібні нові робочі місця, розвиток підприємництва, малого та середнього бізнесу. Але замало хотіти — потрібно знати, як саме надати означеним процесам необхідного прискорення. Для цього у  Сумському національному аграрному університеті відкрили стартап-центр, який активізував підприємницьку та бізнесову ініціативи. 

Про становлення нової структури, перші результати і плани кореспондентові «УК» розповідає проректор СНАУ з науково-педагогічної та навчальної роботи професор Валерій ЖМАЙЛОВ. 

Наприкінці минулого року в «УК» вже порушували важливе питання — скорочення спеціальності «етнологія» (у західній традиції — соціокультурна антропологія) у вишах. У матеріалі професора Валентини Борисенко йшлося про згортання викладання цього предмета в багатьох закладах вищої освіти, що призведе до припинення підготовки професійних кадрів етнологів.

Наприкінці минулого року було ухвалено проект Концепції вдосконалення правничої (юридичної) освіти. У документі закладено поняття класичного університету — тільки цим вишам надаватимуть право готувати студентів-юристів. Із запитанням щодо коректності такого підходу «УК» звернувся до директора Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка» професора Володимира ОРТИНСЬКОГО. 

Минулий рік для Миколаївського обласного центру зайнятості населення ознаменувався яскравими подіями, в яких головними дійовими особами були молоді люди. Саме на роботі з ними акцентувала свою увагу служба, адже молодь — наймобільніша категорія населення, з урахуванням її думки будуються нові стратегії зайнятості. 

Учень 11 класу Денис Ходаков із Первомайська на Миколаївщині першим в Україні зареєструвався для участі у ЗНО-2017. Хлопець навчається в місцевому навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І—ІІ ступенів №15 — колегіум». Щойно стартувала реєстрація для участі у тестуванні, майбутній випускник просто у школі під час великої перерви всього за кілька хвилин онлайн сформував заяву і реєстраційну картку на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. 

З Георгієм Кандибуром познайомилися понад десять років тому. На інтерв’ю до нього прийшла з донькою — ученицею молодших класів. Георгій Романович саме вів заняття з підготовки до школи. І моя дитина, і дворічки відсиділи на ньому всі дві години, пороззявлявши роти — так їм було цікаво. Про власну школу Георгій Кандибур тоді ще мріяв, але згодом таки домігся її відкриття. А днями він написав відкритий лист на ім’я міністра освіти Лілії Гриневич, де виклав свою концепцію шкільної реформи. Про це наша розмова. 

Уже відомо, що для учнів 10—11 класів скоротять кількість обов’язкових предметів з 22 до 9. Відповідний проект нового навчального плану розробило Міністерство освіти і науки. Так нарешті вдасться подолати неефективну багатопредметність. Адже нині старшокласники вивчають багато дисциплін на однаково неглибокому рівні, в підсумку не мають необхідних знань, а після уроків ідуть до репетиторів, щоб як належить підготуватися до ЗНО.

Завдяки новаціям учні 10—11 класів вивчатимуть менше предметів, утім, поглиблено і грунтовніше за оновленими програмами. Це дасть змогу створити профільну старшу школу, де майбутні випускники ще за партами обиратимуть професію. 

Розвиток людського капіталу, зокрема галузі освіти і науки, є одним із найважливіших пріоритетів уряду. На цьому вчора наголосив Прем’єр-міністр  Володимир Гройсман під час круглого столу, присвяченого обговоренню проекту Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року. Щоб предметно обговорити сучасний стан галузі та конкретні кроки її розвитку, в Клубі Кабміну зібралися урядовці, представники міністерств, провідні українські й міжнародні експерти-освітяни, науковці.