Донедавна організаційно і фінансово лісові коледжі (раніше — лісові технікуми) були невід’ємною частиною державної системи лісового господарства. Можна навіть сказати — її базисом, оскільки саме спеціалізована професійна освіта визначає успіхи і розвиток будь-якої галузі. 

Цьогорічне зовнішнє незалежне оцінювання особливе: вперше за багато років — завдяки запровадженню так званого порогового бала, здолати який вдалося далеко не всім, — воно стало справжнім бар’єром для тих абітурієнтів, хто виявився не готовим до навчання у виші. Справжньою його родзинкою можна вважати й запровадження тестів з української мови та літератури й математики двох рівнів складності, коли вищі навчальні заклади отримали право вимагати від абітурієнта результати тестування не лише базового, а й поглибленого рівня. Тож сьогодні про перші підсумки ЗНО-2015 і висновки, яких вдалося дійти завдяки цьому, «Урядовому кур’єру» розповідає директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор ЛІКАРЧУК.

 Сьогодні стартує вступна кампанія — близько 300 тисяч абітурієнтів впродовж кількох тижнів зможуть подати документи одночасно до кількох університетів. Як і раніше, випускники понесуть до прий   мальних комісій сертифікати ЗНО та шкільні атестати.

В Україні закінчується проведення зовнішнього незалежного оцінювання — завтра абітурієнти складуть останній тест з хімії додаткової сесії (основна закінчилася ще 26 червня). Тож у громадській мережі «ОПОРА» проаналізували запровадження цьогорічних новацій під час проведення ЗНО. 

За дев’ять років існування ЗНО довело суспільству, що знання випускників шкіл можна перевіряти чесно і неупереджено. На результат не можуть вплинути ні батьки, ні шкільна вчителька, ні дорогий серцю і гаманцю репетитор. Усі тести перевіряє незалежний і, головне, непідкупний суддя — комп’ютер. А ось твір або задача техніці поки що не під силу — їх перевіряє людина. «УК» поцікавився, хто ці фахівці, в руках яких щороку опиняється доля тисяч українських абітурієнтів. І наскільки об’єктивно екзаменатори оцінюють роботу випускника. 

Студентські роки пролетіли, наче одна мить — така світла, бурхлива і неповторна… Ця щаслива пора назавжди закарбується в серці кожного випускника, який міцно притискає омріяний диплом до студентської мантії. Цього року документ про закінчення найстарішого університету — Києво-Могилянської академії отримали 688 спудеїв.

Урочисту 21-шу конвокацію — церемонію закінчення навчального року, яка відбулася в День Конституції України, відвідав глава держави Петро Порошенко. Вітаючи студентів, Президент зазначив: «Сьогодні ви робите впевнений крок у майбутнє, переступаєте ту невидиму межу, яка відділяє дитинство та юність від дорослого життя». І хоч випускники університету отримують дипломи у складний для нашої країни час, обіцяють докласти всіх зусиль у розбудові незалежної держави з європейськими перспективами. 

Нинішні десятикласники, які вже наступного літа понесуть атестати до вишів, зможуть вступити на оновлені спеціальності. Адже нещодавно Кабінет Міністрів затвердив новий перелік галузей знань і спеціальностей для вищої школи — постанова набирає чинності з 1 вересня 2015 року. Втім, документ не перекреслює існування окремих спеціальностей, а укрупнює вже наявні. 

Із весняним цвітом іде у минуле черговий навчальний рік. Для одинадцятикласників він особливий: довгоочікуваний, радісний, сумний. Як їм хочеться в доросле життя! І водночас болісно розлучатися з однокласниками, які стали рідними за роки навчання. Спогади, плани, мрії, клятви… Усе це буде на випускному. А йому передуватиме останній шкільний дзвінок. Як повідомили в Міністерстві освіти і науки, кожен навчальний заклад сам визначатиме, коли йому лунати. У Чернігові — сьогодні. 

Багаті, ой які ми багаті на наукові таланти! Пересвідчуєшся в цьому, переходячи від одного виставкового стенда до іншого в Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона, де проходив ІХ Всеукраїнський фестиваль науки. Його завдання, зазначив президент Національної академії наук Борис Патон, — викликати інтерес та виховувати позитивне ставлення до науки. 

Емоційний градус дебатів довкола цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання, поєднаного з державною підсумковою атестацією з української мови та літератури, був високим. Коли опублікували відповіді, виявилося, що значна частина випускників не осилила кілька завдань, що стосувалися тексту сучасної письменниці Галини Пагутяк. Сама авторка, втрутившись у дебати, долила оливи до вогню. Дійшло то того, що суперечки почали кидати тінь на систему ЗНО — єдину нашу ефективну реформу за останні кільканадцять років.