Учнів різного віку, їхніх батьків та вчителів найбільше нині непокоїть ситуація зі шкільними підручниками, адже щороку кількість дітей у класах зростає — тільки цьогоріч поріг школи переступило на 4 тисячі більше першокласників. Також учні 4 і 7 класів навчаються за оновленими програмами і теж потребують нових книжок.

У галузі освіти крок за кроком відбуваються кардинальні позитивні зміни. Зокрема вперше за багато років профільне міністерство зробило конкурс та друк підручників прозорим. Відтепер за рукописи авторів навчальних посібників можуть онлайн проголосувати педагоги з усієї країни. Важливо, що у зв’язку з переходом на 12-річку освітяни змінять навчальні програми, розвантаживши їх, тож нові підручники напишуть зрозумілою для учнів мовою.

До початку навчального року українські школярі отримали підручники з усіх предметів, лише учні 4-х і 7-х класів поки що чекають на нові. Їх діти отримають безплатно. У Міністерстві освіти і науки оперативно розв’язують проблему забезпечення шкіл підручниками для відповідних класів, адже це майже 300 тисяч школярів у всій Україні. До речі, цього року вперше конкурс підручників відбувався прозоро — кожен учитель міг онлайн проголосувати за ту чи іншу книжку. 

Сьогодні Країна знань гостинно відчиняє свої двері — в усіх українських школах лунає перший дзвоник для майже 3,8 мільйона учнів. Він покличе на урок 414 тисяч першокласників, що на 4 тисячі більше, ніж торік.

Що цікавого принесе школярам і вчителям новий навчальний рік? Адже система української середньої освіти стоїть на порозі численних змін: підвищення якості освіти, оновлення навчальних програм, підготовка нових підручників, та й загалом перехід на 12-річну систему навчання. 

Липневі скандальні події довкола Українського центру оцінювання якості освіти, який, по суті, є штаб-квартирою організації в Україні зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнтів, схоже, тягнуть за собою не менш скандальні наслідки, які можуть обернутися для країни загалом справжньою бідою. 

Розширене засідання уряду за участі керівників областей охопило спектр проблем, що постають нині перед економікою, соціальною сферою, суспільством. Зокрема про оцінку діяльності місцевої влади й підготовку країни до наступного опалювального сезону, систему субсидій і розрахунків за спожиті енергоносії ми розповідали у минулому номері. 

Нині на шкільних базарах і в магазинах дитячого одягу справжній ажіотаж. Батьки повертаються з літніх відпусток й одразу поспішають зібрати дітей до школи — День знань не за горами.

А з огляду на ситуацію в державі дедалі більше українців свідомо підтримують вітчизняну економіку, тому навіть при виборі шкільної форми надають перевагу товарам українських виробників. Тож «УК» з’ясував, де краще придбати якісний зручний одяг для свого школяра та як принагідно зекономити. 

Україна та Франція обміняються студентами — про це йдеться в низці важливих угод про співпрацю, підписаних під час українсько-французького форуму, що відбувся в Міністерстві освіти і науки. Щоб поділитися безцінним досвідом, вагомими розробками в науці, керівники провідних французьких технічних університетів згодом відвідали Національний технічний університет «КПІ». Про вагомі нюанси у співпраці «УК» вдалося поспілкуватися з генеральним директором найпрестижнішої Політехнічної школи Парижа Еcole Polytechnique Івом ДОМЕ. 

Днями в Ужгородському національному університеті вручали дипломи одразу 54 іноземцям. Під час урочистої церемонії декан медичного факультету професор Олександр Болдіжар зазначив, що такого масового випуску фахівців для інших країн в історії вишу ніколи не було. Особливо приємно, що це сталося, коли університет відзначає 70-річчя з часу створення.

Дипломи випускникам-іноземцям вручали ректор Володимир Смоланка та голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко.

Україна могла б створити більше можливостей, щоб кримчани вступали до українських університетів, вважає міністр освіти і науки Сергій Квіт. Нині випускники з окупованого півострова, які хочуть навчатися в українських вишах, мають змогу скласти шкільні іспити екстерном, щоб отримати наш атестат, зареєструватися на ЗНО та скласти його. «Ми максимально йдемо назустріч абітурієнтам з окупованих територій. Можемо збільшити термін подачі документів на ЗНО, перенести його. Так робили й торік, і цього року. Але, гадаю, держава могла б створити більше можливостей, щоб кримчани потрапляли в українські університети», — сказав Сергій Квіт журналістам. 

Вступна кампанія триває — абітурієнти активно подають документи до приймальних комісій університетів. «УК» поцікавився, чи є вступники у вишах, що переїхали з непідконтрольної території Донбасу, і який обсяг державного замовлення вони отримали. А також яка доля випускників шкіл, які залишилися без українського атестата?