Нині на перший план поряд із підготовкою фахівців для різних галузей у роботі з молоддю виходить виховання свідомого громадянина, патріота України. Це особливо актуально для вищого навчального закладу, який готує майбутніх педагогів. У нас склалася ціла система національно-патріотичного виховання, яка, окрім офіційно запланованих заходів, передбачає ще й ініціативу викладачів і громадських організацій, самих вихованців. Студенти цілком усвідомлено й гордо підносять Державний прапор України, здобувши нову перемогу на різних міжнародних змаганнях, предметних та мистецьких конкурсах.  

 Розпочинаємо з проблеми, яка турбуватиме батьків уже незабаром: через знецінення гривні проблематично буде зібрати дітей до школи. Адже давно відомо, що більшість потрібних для цього речей виробляють за межами країни або з імпортної сировини. А що ж вітчизняна легка промисловість? Частково відповідь на це запитання я почув під час ІІІ Всеукраїнського конкурсу на кращі зразки шкільної форми.

Із січня департаменти соцзахисту населення облдержадміністрацій протягом кількох місяців проводитимуть конкурсні торги на закупівлю послуг з безплатного харчування для дітей у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення. Тож тимчасово — у січні, лютому й березні 2015 року — діти-чорнобильці не отримуватимуть обідів у школах.

Скасування обов’язкового вивчення деяких гуманітарних дисциплін у вишах спричинило в суспільстві такий резонанс, що цю проблему днями обговорювали в Будинку уряду представники університетів, наукових установ НАН, громадськості за участю віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка та міністра освіти Сергія Квіта. За результатами дискусії ухваленонизку принципових рішень. 

У соцмережевому ажіотажі, який спричинило скасування обов’язкового вивчення бакалаврами історії України, філософії, іноземної мови та ще кількох дисциплін, — претензії до профільного міністерства, які часом трансформуються в панічні зойки на кшталт «Філософію виганяють з вишів». Насправді скасування відповідного наказу МОН від 2009 року — не забаганка нинішніх очільників відомства. Цього вимагає новий закон про вищу освіту, ухвалений понад півроку тому. Який, нагадаємо, перед внесенням у сесійну залу парламенту пройшов широке громадське обговорення. 

Школу стартапів, переконаний, варто пройти в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут» політикам і чиновникам, які відповідають за економічний розвиток держави. Закінчивши її (звичайно, за умови, що осилять програму), зрозуміють, чому здібним науковцям і студентам гроші не треба шукати. Відповідь отримають чітку: бізнес спрямовує кошти туди, де буде віддача. А ось столична влада вже сім років приміряється. 

Одна з найважливіших змін у новому бюджеті стосується фінансування шкіл. Про це журналістам на брифінгу «Ціна освіти. Що насправді приховує бюджет-2015» повідомила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. Як відомо, дотепер шкільну освіту фінансували з місцевих бюджетів. Якщо на місцях грошей не вистачало, їх виділяли з державного бюджету. 

Недавно alma mater багатьох вітчизняних учителів і науковців — Полтавському національному педуніверситету імені В. Г. Короленка — виповнилося 100 років. Тож насамперед це стало приводом для розмови з ректором вишу академіком Миколою СТЕПАНЕНКОМ. 

Учора почалася реєстрація на цьогорічне зовнішнє незалежне оцінювання, яка триватиме до 20 лютого. Нинішнього року ЗНО вирізнятиметься чотирма складовими, що мають оновити цю систему. Йдеться передовсім про повернення до практики поєднання ЗНО й державної підсумкової атестації з української мови та літератури. «У нас не буде тієї кількості медалістів, які торік становили майже 8% випускників загальноосвітніх шкіл. Поєднання ЗНО й ДПА з української мови та літератури — це лише початок. Ми проситимемо підтримки в МОН, щоб 2016 року цей перелік був розширений», — прокоментував нововведення директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. 

Експерти порталу «Освітня політика» визначили десять топових подій  української освіти року,  що минає. Зокрема найважливішим фахівці назвали  патріотичне піднесення в школах та  вишах (протестний та волонтерський рух під час Революції гідності, організація допомоги армії тощо). На другому місці — прихід нової команди у профільне міністерство, третьою стала   довгоочікувана ухвала нового закону про вищу освіту.

Нагадаємо, що дискусія про реформу вищої освіти  тривала  щонайменше чотири роки. Ухвалений законопроект розробила група під керівництвом академіка Михайла Згуровського. Між першим та другим читанням документа було розглянуто понад 900 поправок.