Величний старовинний будинок на початку вулиці Садової в Умані нині — ювіляр, адже його вимурували ще в 1912 році. Це головний корпус Уманського педагогічного університету імені Павла Тичини. Рожевому палацу випала щаслива доля: в його столітніх стінах вирує вічна студентська юність. На 12  факультетах майже сім тисяч юнаків і дівчат здобувають освіту з 25 спеціальностей за кваліфікаційними рівнями від бакалавра до магістра. Щороку тут отримують дипломи молоді педагоги різного профілю: математики і психологи, історики і хореографи, біологи і фізики, філологи, вихователі для дитсадків, соціальні психологи. В університеті вчать п’ять іноземних мов, освоюють народні ремесла. Цей ВНЗ чи не першим в Україні став готувати «багатоверстатників» — молодих педагогів, що можуть викладати кілька суміжних дисциплін, такі кадри — знахідка для сільської малокомплектної школи. Але особливість Уманського університету в тому, що в його стінах готують не тільки поповнення для корпусу українського учительства, а й вчать також економістів, фінансистів, і в останні роки — ще й фахівців популярної та перспективної галузі — туризму. Наразі підготували два випуски.  

За визначенням сучасного успішного бізнесмена-аграрія, щоб успішно працювати на землі, потрібні три складові: нові технології обробітку грунту, якісне насіння і висококваліфіковані фахівці.  

Чи часто ми замислюємося, яке значення має якість? Якість освіти, харчів, продукції тощо? Всі вони і становлять оту основну якість — якість життя людини. І за неї, без сумніву, треба і дбати, і боротися. А хто ж це має робити? Держава, спираючись на відкриття, розробки і висновки своїх вчених та передовий досвід. І переоцінити важливість цієї роботи для нації, її майбутнього та здоров’я важко.
Саме такою роботою займаються вчені Національного університету біоресурсів і природокористування України, який обрав своїм девізом «За якість і безпеку життя!»

У Київському будинку вчителя відбулася офіційна церемонія нагородження переможців конкурсу «Біржова УНІВЕРсіада», в якому взяв участь 551 студент із 63 вишів країни. Півтора місяця студенти змагалися за право називатися найкращими. На рахунок кожного учасника було покладено 1000 грн, на які можна було купити ф’ючерси на індекс «Української біржі» (УБ). За час чемпіонату більшість студентів зазнали збитків, адже з усіх учасників лише десятеро мали рахунки на біржі й уміли торгувати. Але організатори конкурсу були готові до цього, адже метою  було не отримати прибуток, а зацікавити студентів і навчити їх торгувати на фондовій біржі.  

Незалежно від того, скільки років дитині — три чи вісімнадцять, вибір навчального закладу — вельми відповідальний крок. Адже батьки завжди прагнуть, щоб їхні діти здобули якісну освіту і в дитсадку, і в школі, а особливо в коледжі чи університеті.  
Розмаїття подібних закладів вражає — на будь-який смак і гаманець. Втім, чи всі вони пропонують своїм вихованцям гідні умови для навчання та надають відповідні знання? Як не потрапити до дитсадка з комірником-медсестрою або до вишу без приміщень і викладачів, розповідає голова оновленої Державної інспекції навчальних закладів  Михайло ГОНЧАРЕНКО.

 Згідно із статистикою українських медичних інститутів та установ, від 70 до 90% учнів та випускників середньої школи мають хронічні захворювання. Передусім така без перебільшення катастрофічна ситуація пов’язана з великим навантаженням на дітей, спричиненим вкрай перевантаженою навчальною програмою. Обсяг інформації, що потрібно засвоїти, часто-густо викликає в учнів стреси, а це в свою чергу — різні хвороби. Тож багато шкіл по всій країні розпочали оптимізацію навчального процесу. 

Зазвичай ВІЛ-позитивні підлітки бояться зізнатися у своєму статусі одноліткам через неправильний підхід до розкриття цієї теми на шкільних уроках. Про це розповіли самі ВІЛ-позитивні діти, які відвідують засідання груп для підлітків на базі миколаївського обласного відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД».  

Зовнішнє незалежне оцінювання якості освіти стало звичним явищем нашого життя. Однак у зв’язку з Євро-2012 цього року висловлювались побоювання, що виникнуть труднощі в його підготовці та проведенні.  
— Для Українського центру оцінювання якості освіти, — сказала на зустрічі з журналістами його директор Ірина Зайцева, — це не проблема. Все йде за планом. Завершено реєстрацію охочих випробувати свої сили. Всього для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні якості освіти зареєструвалося майже 329 тисяч осіб, що значно більше, ніж торік. Все необхідне для екзаменування підготовлено

Сумна статистика свідчить: дедалі більше студентів українських вишів планують навчатися за кордоном з тим, щоб уже не повертатися  на Батьківщину. Зокрема стрімко зросла кількість молодих людей, які пов’язують своє студентське життя з польськими вишами, особливо після  того, як ця країна ввійшла до ЄС. Одночасно всі, хто мали бодай якесь польське коріння,  вхопилися за можливість здобувати освіту на історичній батьківщині як за останню соломинку. Тож чи  вигідніше здобувати освіту за кордоном? Не все так просто і однозначно. Спробуймо проаналізувати.   

Справді, в ній навіть дорослому хоч на мить закортить сісти за парту. Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, яку  взимку цього року ввели в експлуатацію в селищі міського типу Томашпіль, належить до нового покоління освітніх закладів не лише за своїм технічним забезпеченням.  Будували її довгих 20 років, витративши з державного бюджету 22 млн грн. Власне, в 2010 році з держбюджету було виділено 6,3 млн грн, у 2011-му — майже 9 млн грн. Тобто активно будівництво велося саме протягом останніх років.