Суспільство

  • Роман КИРЕЙ

    Бо нам тут жити

    Майже рік, як сім’я Постнових переїхала на Черкащину, до села Білозір’я, що неподалік від обласного центру. Змінити місце проживання змусила окупація. Не в силі більше жити в захопленому бандитами Торезі, вирішили перебратися на центральну Україну. У селі, де придбали сякий-такий будиночок, їх зустріли привітно. Нашвидкуруч відремонтували помешкання й почали обживатися.

  • Валерій АКОПЯН: «У спартакіаді інвалідів праці є переможці, проте переможених немає»

    Для людей з обмеженими фізичними можливостями фізкультура і спорт — не лише один із способів реабілітації, а й повернення до повноцінного життя, демонстрація активної життєвої позиції. Завдання ж структур, покликаних опікуватися цими людьми, — знайти такі форми організації фізкультурно-спортивної роботи, які відповідали б їхнім фізичним та суспільним потребам і заохочували цих людей до занять. Одна з таких форм роботи — Всеукраїнська спартакіада серед інвалідів праці «Сила духу». Цього року такий захід відбувся вже втретє. Про його організацію та проведення розповідає директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, голова організаційного комітету та засновник спартакіади Валерій АКОПЯН.

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    День народження зі знижкою

    Запрошення на це свято було отримане заздалегідь. Усією країною. Насамперед через нав’язливу рекламу на телеканалах. Одна з найбільших торговельних мереж країни готувалася гучно відзначити двадцятиріччя свого заснування. Всім гостям обіцяли шалені знижки на весь асортимент товарів. Покупців готували до цього вже за кілька тижнів не лише телероликами, а й спеціальними цінниками, які дбайливі руки адміністраторів розмістили поряд із повсякденними. На них вказувалася ціна, що була дійсною лише протягом минулої неділі. Так кожна людина могла морально підготуватися до шаленого цінопаду й підрахувати зиск від заощадження родинного бюджету.

    Більшість магазинів мережі працюють цілодобово, тож знижки почали діяти одразу з настанням нової доби — в ніч із суботи на неділю. До слова, подібні акції проводили тут не вперше. І спрогнозувати ситуацію було не дуже складно. 

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Крим ризикує залишитися без українських харчів

    Блокада під’їзних шляхів через адміністративний кордон з Херсонською областю розпочалася 20 вересня. Учасники акції «Громадянська блокада Криму» не пропускають на півострів вантажівки з українськими продуктами. Її ініціатори — лідери кримськотатарського народу Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв, представники неурядових організацій та народні депутати України. Головні вимоги протестувальників: припинити репресії окупаційної влади проти кримських татарів, звільнити українських політв’язнів Надії Савченко, Олега Сенцова й Олександра Кольченка.

  • Павло КУЩ

    Дідове літо

    Дід Петро усміхається і потирає щоки із кількаденною щетиною.

    — Внуча оце прийшло зі школи: «Діду, що писати про те, як я провів літо?» — Та що хочеш! А мені, кажу, і вигадувати нічого не треба. На руках усе написано! — він показує темні й потріскані долоні, густо вкриті мозолями. — Пилку та сокиру із рук майже все літо не випускав.

    Схожі зізнання доводиться чути від багатьох людей на Донеччині. Бо жителі колишньої «всесоюзної кочегарки», готуючись до холодів, запасалися найдоступнішим і дешевим паливом — дровами. 

  • Наталія МИКОЛЬСЬКА: «Частина нашого бізнесу вже навчилася самостійно просувати свої товари на світові ринки»

    Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у довгостроковій перспективі має підвищити конкурентоспроможність товарів, що виробляють у нашій країні, а відтак, збільшити обсяг експорту на всесвітніх ринках. Окрім того, зі зростанням якості українських товарів зміцняться позиції національних виробників на внутрішньому ринку. Через практично втрату великого російського ринку нашій країні доводиться шукати нові ніші збуту товарів. Яких успіхів вітчизняні галузі й підприємства досягли на цьому нелегкому шляху, ділиться з «УК» заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України — Торговий представник України Наталія МИКОЛЬСЬКА.

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Зазвучить круто «Червона рута»

    Коли на один із чернігівських фестивалів не приїхала делегація з не дуже далекого закордоння, стало зрозуміло, що люди просто вирішили не ризикувати. Все-таки прикордонна область, а в країні — хай офіційно і не оголошена, але війна. І хоч географічно де та зона АТО, а де місто над Десною, але у наш час перестрахуватися незайве.

    Тож зовсім не здивувалася, коли довідалася, що співачка, одна з претенденток на перемогу у Всеукраїнському фестивалі сучасної пісні та популярної музики «Червона рута», дуже сумнівається, їхати по заслужену славу чи ні. Річ у тому, що, як відомо, організатори фестивалю вирішили провести  фінальний конкурс у прифронтовому Маріуполі. Там іноді чути віддалені постріли, але це український форпост, через який пролягає дорога до окупованого Криму. 

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Африканська чума насторожує світ

    Такі місії перебувають у країнах Балтії, в Білорусі, Росії. Їхні попередні висновки: українські органи влади навчилися реагувати на виявлення захворювання африканської чуми свиней (АЧС), а ось розрахунок і контроль за ризиками кульгає. Про це під час учорашнього брифінгу в Кабміні повідомив заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Олександр Вержиховський. 

  • Оксана ГОЛОВКО

    Кожне курча може ходити динозавром

    Днями у Гарвардському університеті відбулася ювілейна церемонія вручення Шнобелівської  премії. Названу також Антинобелівською, її присуджують за найсумнівніші, абсурдні і, на перший погляд, даремні наукові досягнення. Утім, винаходи, що спершу викликають  лише усмішку, згодом змушують замислитися. Можливо,  в цьому і полягає  своєрідний престиж пародії на найпрестижнішу міжнародну наукову відзнаку. 

  • Юрій ТАРАНЕНКО: «За останню п’ятирічку на кожен зрубаний гектар лісу ми посадили два гектари нового»

    Головне завдання вітчизняних лісівників на сьогодні — відновлення лісистості на території країни до 15%. Це аксіома, і всі, хто має до цього стосунок, над цим працюють. А найактивніше, як стверджує статистика, — полтавці. За офіційними даними, на Полтавську область припадає 80% посаджених у лісостеповій зоні лісів. А в лісостепову зону входять повністю або частково десять областей, це 34% території України. Полтавці висаджують ліс на схилах, солонцях і землях, не придатних для використання в аграрному виробництві. Тільки за останні п’ять років в області таких лісів посаджено 6 тисяч гектарів, а з 2005-го — майже 11 тисяч. Як їм це вдається, напередодні свого професійного свята розповідає начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства заслужений лісівник України Юрій ТАРАНЕНКО.