Такі місії перебувають у країнах Балтії, в Білорусі, Росії. Їхні попередні висновки: українські органи влади навчилися реагувати на виявлення захворювання африканської чуми свиней (АЧС), а ось розрахунок і контроль за ризиками кульгає. Про це під час учорашнього брифінгу в Кабміні повідомив заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Олександр Вержиховський.

Він зауважив, що на протиепізоотичні заходи не вистачає фінансів. І додав, що служба внесла пропозицію передбачити в бюджеті на наступний рік більше грошей на ці заходи, і є розуміння цього в Мінфіні. Водночас, досі бюджетний парламентський комітет не виніс рішення про надання службі обіцяних 44,7 мільйона гривень, а всі кошти, передбачені на такі заходи в державному та обласних бюджетах,  уже використано, як і всі диззасоби, які були в резерві. Тож відповідати новому спалаху буде нічим.  

Під час перевірок Держветфітослужба знаходила й підприємства, яких не було в реєстрі. Фото з сайту tn-express.dn.ua

А ще повідомив, що Єврокомісія, хоч ситуація з АЧС в Україні стабілізувалася, є випадки розповсюдження (Держветфітослужба пов’язує це з межуванням із Білоруссю та Росією), мабуть, зарахує Україну до категорії третіх країн (де нині РФ та Білорусь). Тож будуть посилені фітосанітарні заходи під час виїзду транспорту за кордон — його піддаватимуть ретельній дезінфекції.

«Щодо обігу зерна всередині країни, то оскільки є докази потрапляння через зерно кукурудзи збудника з поля на ферму, вирішено в неблагополучних пунктах, де були спалахи, в радіусі 10—20 кілометрів зерно використовувати лише після термічної обробки. Тож небезпеку служба не знімає, не виключає поодинокі випадки — головне, щоб не було серії», — заявив Олександр Вержиховський.    

Він підкреслив, що цього року було виявлено 22 неблагополучних пункти (Чернігівська область — 11, Київська — 4, Сумська — Рівненська —  2, Полтавська та Житомирська — по 1), 16 пов’язано зі свійськими тваринами, 5 — із дикими, був один інфікований об’єкт. Зважаючи на ситуацію з АЧС, уряд на початку серпня дозволив Держветфітослужбі перевірити всі господарства, де утримують свиней.

«Загалом в Україні налічується 2610 таких господарств. Із 12 серпня служба здійснила 2776 перевірок, зокрема повторні. Знаходили й підприємства, яких не було в реєстрі. Перевірки вилилися для суб’єктів господарювання у 3575 приписів, оштрафовано 1402 посадові особи: сума штрафів — 243,7 тисячі гривень. Було й 9 випадків недопущення фахівців до перевірок. За всіма цими випадками служба зверталася в органи прокуратури. Але ми не були каральною експедицією, яка мусила штрафувати, — інформуємо великий бізнес, фермерів, громадян (роздаємо листівки, проводимо зустрічі із громадами), як відгородитися від збудника АЧС. А штрафували за елементарні речі, які передбачає закритий режим утримання тварин: брак санпропускників, утримання обслуговуючим персоналом вдома свиней. Нині вже навіть внутрішня безпека підприємств виїжджає з контролем за адресами співробітників. А ще Держветфітослужба штрафувала не одразу, давала два тижні на виправлення», — констатував Олександр Вержиховський.   

Торкнувся він і депопуляції дикого кабана, яку мали провести повністю у шести неблагополучних областях. «Але цього не відбулося: на Житомирщині з початку року це питання вирішили лише на 3%,  Полтавщині — на 4% , Рівненщині — на 6, Чернігівщині — на 13, Сумщині — на 23, Київщині — на 34. На черговому засіданні державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при уряді 14 вересня критикували ці темпи. Держветфітослужбу та Держлісагентство зобов’язали посилити цю роботу. Тож сподіваємося на прискорення темпів», — резюмував Олександр Вержиховський.