29 жовтня 1955 року о пів на другу ночі у Північній бухті Севастополя прогримів потужний вибух під днищем лінкора «Новороссийск». Попри величезну пробоїну та інші пошкодження, флагман Чорноморського флоту ще понад дві години тримався на плаву, а потім ліг на лівий борт і миттєво перевернувся догори кілем. Саме у цей момент загинула найбільша кількість матросів і офіцерів — більш як 600 «новоросійців» та рятувальників з інших суден, що поспішали на допомогу. Сотні людей потонули, а ще жахливішою виявилася смерть матросів, живцем замурованих у сталевих відсіках «Новороссийска»: приречені, прощаючись із життям, співали «Варяг», і їх було чути ще навіть 1 листопада.  

Нещодавно підрозділи Збройних сил України та міліції без жодного пострілу визволили від бойовиків останнє село Новоайдарського району на Луганщині. А вже наступного після цього дня його відвідав голова облдержадміністрації Геннадій МОСКАЛЬ. Варто зазначити, що раніше Кримське належало до Слов’яносербського району. Але через те, що Слов’яносербськ тепер окупований так званою ЛНР, всі виплати там заблоковано. Ситуація в селі за панування бойовиків наблизилася до гуманітарної катастрофи. Пенсії та зарплати не виплачували з початку воєнних дій, пацієнтам розташованого тут обласного протитуберкульозного диспансеру практично нема що їсти. Тож очільник області запевнив, що за кілька днів через казначейство розблокує фінансування, і люди нарешті отримають свої гроші.
Напередодні ж бригада УДППЗ «Укрпошта» у супроводі голови ОДА, двох БТР та кількох десятків автоматників доставила гроші на соціальні виплати в селище Чорнухине Попаснянського району для погашення заборгованості. Люди нарешті відчули, що держава піклується про них. Однак голова Луганської ОДА воліє говорити про проблеми, які ще потрібно розв’язати.

За роки незалежності Збройні сили та інші військові формування України отримали півмільйона призовників, що пройшли військовий вишкіл в автошколах і спортивно-технічних клубах Товариства сприяння обороні України (ТСОУ). Цифра може (і повинна) значно зрости в непростих нинішніх умовах. Для цього у нас є все: кваліфіковані викладачі, матеріальна база, яку вдалося зберегти, незважаючи на інколи відвертий тиск та нерозуміння. Потрібне лише хоча б мінімальне держзамовлення на підготовку найбільш затребуваних фахівців. Це дасть змогу синхронізувати щоденну роботу з реальними потребами армії.   

Сміття нині в епіцентрі життя в Україні: якщо не воно саме, то принаймні сміттєві баки. Одні такий спосіб народної люстрації схвалюють, інші — критикують. Та от проблема: сміттєві баки під радами різних рівнів зовсім не змушують депутатів замислитися про сміття в прямому значенні слова — а ми в ньому вже потопаємо. Судіть самі: щороку в Україні утворюється 13 мільйонів тонн (або 60 мільйонів кубометрів) відходів, які «залягають» на 10 тисячах гектарів землі. І це ще, так би мовити, вчорашня статистика. 

Узяла гречки жменьку, а проголосувала серденьком. Це одне з гасел, які використовують креативні соціальні мережі, закликаючи громадян віддавати свій голос не за того, хто підкуповує продуктовим набором, а за того, чия програма вам найбільше підходить. Воно фактично не заперечує: давали і дають, брали і беруть, але сумління таки стає на бік правди.  

Опалювальний сезон, що наближається, уже шокує багатьох споживачів: і без того тарифи підвищили на чимало комунальних послуг, тож доводиться трусити гаманцем. А попереду зима — період, коли опалення становить суттєву часту в оплаті за житлово-комунальні послуги. Однак фахівці радять розглядати проблему під іншим кутом зору. І поцікавитися: а кого захищали низькі тарифи — тих, хто рахує кожну копійку, чи, навпаки, тих, для кого й сотні гривень не гроші? 

У деяких селах люди, готуючись до зими, й досі користуються досвідом пращурів: обкладають будинки ззовні кукурудзинням. Це має трохи кумедний вигляд, але завдяки цьому люди витрачають менше дров (чи блакитного палива, якщо це в газифікованому селі). 
Розповідають, що обкладену кукурудзинням хату можна топити усього раз на два—три дні, і в ній завжди буде тепло. І це не залежало від цін на енергоносії, тому можна говорити про певну культуру енергоспоживання, яка складалася впродовж століть, хай навіть і певним чином на шкоду естетичному вигляду житла.

Під час минулої виборчої кампанії до Верховної Ради на прес-конференції з відомим політиком не втримався від запитання і я.
— Як ви, друже Олеже, ставитеся до поширеної серед виборців сентенції про те, що політичні партії в Україні нині — закриті акціонерні товариства? Що через довіру і підкуп виборців вони прагнуть отримати можливість робити найдохідливіший бізнес — на політиці?

Напевно, ніхто з телеглядачів та користувачів Інтернету не залишив поза увагою повідомлення про те, що днями Служба безпеки України затримала у Києві й Одесі терористичні групи, які планували скоїти у цих містах злочини саме 26 жовтня. Тож, з одного боку, добре, що СБУ так оперативно спрацювала на випередження, а з другого, на жаль, немає впевненості, що це були єдині групи, які за гроші планували піддати небезпеці життя українців. 

Околицю одного з районів міста, звідки бойовики спершу найчастіше стріляли у бік Донецького аеропорту з «градів», тутешні жителі саркастично прозвали Байконур. Але, виявляється, то були квіточки, бо минулого понеділка тут пережили найпотужніший від початку проведення АТО вибух — усе величезне місто враз здригнулося від сильної вибухової хвилі.