Чи має право на пільгове пенсійне забезпечення згідно зі Списком № 2 старший виконавець робіт (старший виконроб) і слюсар, зайняті на будівництві, реставрації і ремонті об’єктів?

Станіслав ШУЛЯК,
місто Вінниця 

Не вперше порушую питання безпеки жителів міста та району. Адже наше місто розділене залізницею. Є вельми популярний і велелюдний перехід через залізничні колії на станції «Геологічна». Незважаючи на його облаштованість, він незручний та небезпечний. Тут аж проситься підземний аналог наземного. Наскільки реально побудувати такий об’єкт, щоб уникнути людських смертей?

Федір ЛЮДНИЙ,
місто Кам’янка Черкаської області

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

«Козачка Олена»,  або «З делікатністю на боці»

З камери смертника —  до нобеліанта

Він не вернувся із бою

Братовбивча трагедія  України

Пригадую з радянського дитинства грамоти — так віруючі бабусі й жіночки називали свої поминальні книжечки з розп’яттям на цупкій палітурці. З жовтенятсько-піонерською цікавістю мені подобалося гортати ці церковні документи. Їх приносили на похорони чи поминки для літньої жінки, яка читала Святе Письмо (батюшки в селі не було — місцеву церкву в період застою зруйнували, а раніше її стародавня будівля слугувала господарським магазином). 

Можливо, моє наболіле порівняно з тим, що нині відбувається в державі, й не варте уваги — біди різної величини і значення. Але коріння в них спільне: гідність — Людини, Народу, Держави. Адже це вона зібрала українців на Майдан. Я також відстоюю свою гідність і справедливість. Бо без них у нас не буде країни, в якій хочемо жити ми і якою пишалися б прийдешні покоління. 

 Від засідання Верховної Ради, призначеного на 24 липня, чекали багато чого: від перегляду бюджету, продиктованого реаліями воєнного часу, до розпуску парламенту і призначення дострокових виборів. І якщо стосовно першого питання одразу засперечалися і вирішили перенести його розгляд на вечірнє засідання, попередньо доопрацювавши документ, то щодо другого жодних проблем не було. Фракції «УДАР» та «Свобода» заявили про вихід із коаліції.

Як уже повідомляли, Верховна Рада України більшістю голосів затвердила Указ Президента «Про часткову мобілізацію». Третя черга часткової мобілізації розпочалася 24 липня — з дня оприлюднення й набрання чинності відповідного закону. Тож начальник відділу впровадження служби в резерві Мобілізаційного управління Міноборони полковник Михайло Щербина — під час брифінгу на тему «Заходи, пов’язані з оголошенням та проведенням часткової мобілізації» — зокрема повідомив, що завдання третьої черги мобілізації полягає в забезпеченні дій наших військ у зоні АТО, прикритті державних кордонів (посилення обороноздатності), а також можливості ротації наших військ на сході. 

У кабінеті української мови загальноосвітньої школи №15 у Слов’янську Донецької області на стіні державна символіка — тризуб, синьо-жовтий прапор і текст Гімну України. На дошці зберігся запис теми останнього уроку: «Леся Українка». Терористи, які безчинствували в місті, розтрощили навчальний заклад: один снаряд пошкодив покрівлю, актову залу й вікна, другий — розірвався біля фасаду і зрешетив його. 

«Ще не всі чорти живуть на небі. Ходить їх до біса на землі!» Ці поетичні проникливі рядки Василя Симоненка дуже доречні в ситуації, від якої потерпає Донбас. Щоправда нині вночі, коли майже весь величезний Донецьк здригався від грому та спалахів, його нажахані жителі знали: оті міфічні аборигени пекла з ріжками та хвостом тут ні до чого. Адже це гучно дають про себе знати набагато страшніші особини, які досі топчуть нашу землю. Цинічно заявляючи про наміри захищати донеччан, нелюди навпаки цілеспрямовано і наполегливо роблять усе для того, аби загинули якомога більше мирних жителів. 

Днями переговорній групі на чолі  з генерал-полковником Володимиром Рубаном вдалося звільнити шестеро полонених, яких захопили бойовики у зоні АТО. Серед звільнених двоє цивільних: співробітник супермаркету з Луганська Олександр Добилєв, про якого багато писали в Інтернеті, й волонтер із 31-ї сотні Майдану івано-франківець Ігор Лещинін, а також бійці батальйонів «Темур» та «Айдар». Подробиць, як саме їх звільняли, переговірники не розповідають, але зазначають, що жодного не викуповували за гроші. Домовлятися доводилося з різними людьми: троє з полонених перебували в одного командира бойовиків, інші троє — у різних місцях. На жаль, плани зі звільнення ще дев’ятьох порушили бойові дії під Луганськом.