Як перемогти у війні? Нині відповідь на це запитання шукає і влада, і громада. Глава держави Петро Порошенко провів чергову нараду з керівниками силових відомств, на якій обговорювали тактику подальших дій в Антитерористичній операції. Верховний головнокомандувач вважає, що у зв’язку зі зміною обставин слід змінювати й ведення військової операції. 

Місяць тому я отримала редакційне завдання: відвідати навчальний центр «Десна» під Києвом, де на той час тренувався 11-й батальйон територіальної оборони Міноборони «Київська Русь», бійцям якого працівники фірми «Мега-Поліграф» відвозили продукти та необхідне спорядження. Та за збігом обставин в останню мить замість мене поїхала колега. 

Молодого 24-річного хлопця-красеня лейтенанта Національної гвардії   Івана Гутника-Залужного, який ціною власного життя врятував у бою щонайменше  50 таких самих, як і він, хлопців, прийшли провести в останню путь сотні жителів Запоріжжя. 

Про інформаційну безпеку України говорять з першого дня російської інтервенції. Тоді з’ясувалося, що у нас немає стратегії інформаційної політики, а український інформаційний простір повністю відкритий для ураження. Про цю проблему багато дискутують і в професійному середовищі, і в суспільстві. Що вдалося зробити через п’ять місяців бойових дій та які виклики ігнорують досі — фахівці обговорювали під час роботи круглого столу «Російська інтервенція: як забезпечити інформаційну безпеку держави?» 

Ініціативна група музикантів за підтримки Міністерства культури, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ та Генерального штабу Збройних сил України протягом кількох місяців робить добру справу: влаштовує благодійні концерти підтримки. Митці вже побували у шпиталях, гарнізонах та військових частинах у кількох областях України. Теперішній маршрут туру охопить кілька звільнених міст Донбасу на колись окупованих терористами територіях. Заходи пройдуть і на площах міст, і в окремих військових гарнізонах та військових частинах.

Бізнесу, який продовжує потерпати від постійного втручання в його роботу, обіцяють полегшити життя. Нині його можуть перевіряти майже 80 різних контролюючих органів. Але щонайменше у трьох державних структур — МВС, СБУ, фіскальної служби (йдеться про податкову міліцію) — відберуть такі повноваження і сконцентрують в одному органі. Тобто усунуть дублювання функцій тих правоохоронних органів, що займаються перевірками бізнесу, і скоротять кількість самих перевірок та зекономлять державні витрати на утримання контролерів.   

Ідеться про художній музей М. Біласа в Трускавці, музей «Дрогобиччина» у  Дрогобичі й Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького, де розмістили гобелени, килими, ліжники, аплікації, ляльки, пастелі, вишиті роботи та декоративні квіти митця. У селі Медвежа на Дрогобиччині, де син лісівника Якима Біласа Михайло провів десять щасливих років дитинства (1926—1936), встановили меморіальний знак. 

Лужицькі серби (венди, полаби) — найменший за чисельністю західнослов’янський народ, котрий зумів зберегти власне неповторне обличчя, мову, створив цікаву і самобутню літературу, хоч і був повсякчас під загрозою асиміляції потужною німецькою культурою. Оскільки питання національної ідентичності не байдужі для українців, я з радістю сприйняла можливість ближче ознайомитися з життям та історією цієї гілочки слов’янського дерева. 

Тернопільці вперто заповзялися повернути на стіл наїдки й напої давньої галицької кухні. Адже це не просто смачно, а й корисно, натурально. Водночас пропагують лише продукцію екологічно чисту, вирощену на полях рідного краю. Постановили торік до великих християнських свят організовувати етнографічний гастрономічно-музичний фестиваль «Галицька дефіляда».  

Нині без феєрверків не обходиться, по суті, жодне весілля, відзначення ювілейних дат, а то й просто черговий день народження. Дехто просто, як кажуть, зі шкури лізе, останню копійчину із власної кишені витягує, але норовить, щоб у нічному небі спалахнули різнобарвні декоративні вогні, розрядилися вибухи піротехнічних виробів. І вся ця затія-веремія, як правило, закручується-зчиняється здебільшого заради чванства, бундючності, пихатості чи демонстрації вдаваного достатку або багатства винуватця урочистостей.