Навіть під час війни цивільне життя має бути з належними умовами. Сталою залишається потреба людей в роботі шкіл і дитячих садочків, медичних закладів і об’єктів торгівлі. Зрештою — даху над головою. І якщо вражий снаряд зруйнував його, то хтось має нашим громадянам допомогти його відновити. Для виконання зокрема і таких завдань у січні 2015 року створили Управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України. Результатам перших місяців роботи підрозділу посприяли ентузіазм військових та допомога волонтерів.

Нині проекти цивільно-військового співробітництва реалізують масштабніше. Їхні результати передовсім оцінюють місцеві жителі. Держава також зважила на позитивні наслідки роботи — вперше надала на заходи близько двох мільйонів гривень. 

У парку бойових машин 93-ї механізованої бригади людно. Механіки-водії порпаються в двигунах. А заступник командира механізованої роти з роботи із особовим складом молодший лейтенант Андрій Гасюк підбадьорює товаришів, розповідає їм про останні події в Україні та світі, відповідає на запитання щодо демобілізації…

Свою військову кар’єру Андрій розпочав навесні 2014 року. Добровольцем прийшов до Криворізького військкомату. «Спочатку, — каже, — мене як молодшого сержанта призначили командиром відділення охорони облвійськкомату. Але не цього я хотів. Після трьох місяців безперервних рапортів мене перевели до зведеної штурмової роти оперативного командування «Південь», яка тоді саме формувалася». 

Офіцери підрозділу, назвімо його просто «лабораторія», у спілкуванні з кореспондентом «Урядового кур’єра» були досить стриманими та небагатослівними. Сприймалося це з розумінням, адже все, чим тут переймаються, має переважно гриф таємності. Але коли я запитав у підполковника М., керівника підрозділу, про призначення та важливість одного з апаратів, у якому копирсався майор Д., для якості й термінів випробування нових зразків техніки, обличчя науковців пожвавішали.

— Це технологічна лінія автоматизованої обробки бортової інформації. Її використовують під час випробувань і літаків, і вертольотів, і броньованої техніки. Ми вже маємо кілька таких ліній, що дає змогу одночасно проводити випробування у різних місцях. І все це завдяки ось цій невеличкій платі, яку розробляли і виготовляли власними силами. 

Зустріч Президента Петра Порошенка з представниками волонтерського десанту Міністерства оборони Тетяною Домановою, Артуром Переверзєвим, Павлом Кирієнком, Анастасією Ковальовою та Вадимом Малородом стала доволі знаковою для подальшого зміцнення обороноздатності країни. Усі вони, а також міністр оборони генерал армії Степан Полторак і заступник глави Адміністрації Президента Андрій Таранов стали свідками того, як Петро Порошенко підписав Закон України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони». 

Південне травневе сонце припікало вже майже по-літньому, а тому ми із моїм співрозмовником для продовження бесіди зупинилися у затінку. Звідси відкривалася мальовнича панорама довколишнього приазовського степу зі свіжою рясною зеленню лісосмуг, балок і вигонів. А ще неподалік вабили зір поля яскраво-жовтого ріпаку, над якими висить синє-синє вмите вчорашнім дощем небо. Ідилія та й годі! Та вже за якусь мить цей ліричний настрій порушило різке шипіння портативної рації на грудях офіцера-прикордонника, звідки почувся категоричний наказ: «Усім одягти бронежилети!» Хочеш не хочеш, а довелося зиркати у бік одного з найближчих бліндажів, які тут облаштовано для захисту особового складу та пасажирів у разі ймовірних обстрілів. Такі перестороги нітрохи не зайві, оскільки контрольний пункт в’їзду та виїзду «Гнутове», де ми перебуваємо, розташований на лінії розмежування всього за кілька кілометрів від позицій проросійських незаконних збройних формувань.

Колишній командир взводу 40-го батальйону територіальної оборони ЗСУ («Кривбас») лейтенант Сергій Куршаков — особистість майже легендарна. Йому телефонують із різних куточків України, цікавляться досвідом реабілітації учасників АТО. І Сергієві Володимировичу та його помічникам є що розказати: вже майже рік у Дніпропетровську діє створений ним реабілітаційний центр і благодійна організація «Допоможи собі сам», де безкоштовну допомогу отримали вже понад 650 бійців та члени їхніх родин.

Але перед тим і самому засновникові центру довелося подолати нелегкий шлях. Навесні 2014-го, залишивши бізнес, Сергій Куршаков записався в добровольчий батальйон у перших лавах і на початку червня вже захищав Україну на Донеччині. У ніч на 3 липня відбувся його перший бій із терористами, які напали на український блокпост. Коли в наших бійців полетіла граната, Сергій закрив їх собою…

Щойно виникала якась незручна ситуація у Збройних силах, приміром з обмундируванням, харчуванням солдатів, терміново починала роботу тематична «гаряча» телефонна лінія оборонного міністерства. Однак цього, вочевидь, недостатньо. Як засвідчила кількість дзвінків, що надходили на урядову пряму телефонну лінію, яка відбулася минулої п’ятниці й на якій на запитання відповідав заступник міністра оборони — керівник апарату генерал-лейтенант Олександр Дублян, у цивільних і військових є про що запитати. Цього разу людей цікавило, коли нарешті вирішиться їхнє житлове питання. Адже у багатьох з них вже й служба залишилася за плечима, а черга перейшла 25-річну межу. Зокрема гострим воно залишається для тих, хто отримав розподіл із забезпечення житлом на території анексованого Криму, але не встиг одержати довгоочікувані квадратні метри. Також поки що безсилим залишається міністерство для тих, хто стоїть на житловій черзі в органах місцевого самоврядування. Лише торік поволі рушила з місця черга, в якій стоять на обліку офіцери. 

Прогнози російських та деяких українських експертів дворічної давнини щодо колапсування українського оборонпрому внаслідок підписання Угоди про асоційоване членство з ЄС, припинення кооперації з РФ та відмови від російського ринку не справдились. Про це з оптимізмом зауважує керівник зовнішньополітичних проектів Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Володимир Солов’ян. 

Значну позитивну роль у цьому відіграло суттєве збільшення вітчизняного держзамовлення, а також відновлення поставок за раніше укладеними контрактами для Азії та деяких країн Африки, вважає він. Цьогоріч, за словами експерта, на оновлення арсеналу зброї української армії у бюджеті передбачено близько семи мільярдів гривень. «Це на два мільярди гривень більше, ніж у 2015-му, й у вісім разів, ніж у довоєнному 2013-му. 

В армії, як у сім’ї, кінцевий результат поставленої мети залежить здебільшого від дисципліни. На пам’яті «сенсації» дворічної давнини, що сколихнули суспільство, про випадки дезертирства, непокори в армії, про спроби «відкосити» від мобілізації, про розпивання спиртного просто на території чи неподалік військових комісаріатів. Нині — і це неспростовний факт — змінилося суспільство, позитивні зміни відбулися й у війську. Про актуальні питання морально-психологічного забезпечення та стану військової дисципліни військовослужбовців Збройних сил йшлося на брифінгу в Міністерстві оборони. 

Крок за кроком завдяки достатньому державному фінансуванню прогалини у забезпеченні армії поступово заповнюються. У цьому році Міністерство оборони спрямує 50 мільйонів гривень на закупівлю 145 одиниць броньованої медичної евакуаційної техніки для використання її на сході країни. До кінця вже цього місяця до війська надійде 16 машин, а до кінця року — ще 31. Про це під час брифінгу в Міністерстві оборони повідомив голова підкомітету реформ медичного забезпечення, т.в.о. директора військово-медичного департаменту Міноборони полковник медичної служби Олег Ляшенко.

За його словами, маючи визначену суму фінансування, в міністерстві намагаються забезпечити медичну службу необхідним обладнанням для виконання відповідних завдань.